Місцеві вибори в Україні: політолог Фесенко пояснив успіх чинних мерів знакових міст

22 листопада відбувся другий тур виборів мерів 11 українських міст. Вже зараз можна оцінити попередні результати перегонів, спираючись на данні екзитполів.

Так, у Львові Андрій Садовий ("Самопоміч") набирає 62,8% голосів та залишається на черговий термін. Його конкурент Олег Синютка ("Європейська солідарність") отримав лише 37,2%. У Черкасах чинний мер Анатолій Бондаренко ("За майбутнє") перемагає з 54,25% електоральної підтримки представника "Голосу" Віктора Євпака (45,75%). У Дніпрі виграв свій другий термін Борис Філатов (78,75%), а його опонент Загід Краснов набрав лише 18% голосів. На перегонах в Ужгороді перемагає чинний міський голова Богдан Андріїв ("Довіряй ділам"), котрий отримав 51,4% голосів. Кандидата від "Слуги народу" Віктора Щадея підтримали 46,19% містян. Непевною залишається ситуація у Рівному, де, за даними екзитполу, поки з невеликим розривом  Віктор Шакирзян ("Рівне разом") з 50,94% голосів перемагає Олександра Третяка ("Європейська солідарність") з 46,03%.

За інформацією ЦВК, середня явка у другому турі виборів міських голів 22 листопада склала 29,53%. Найвища зафіксована в Бердянську Запорізької області (39,23%). Найнижча – у Дніпрі (23,93%). Для порівняння, на місцевих виборах, котрі відбулися 25 жовтня, середня явка по Україні склала 36,88%.

"Екзитполи не завжди дають абсолютно точну картину. Наприклад, за екзитполами, мав би відбутися другий тур виборів мера, проте переміг Віталій Кличко. Хоча у Львові мером очевидно обрали Андрія Садового. Це визнали навіть його опоненти з "Європейської солідарності". Також залишиться мером Дніпра Борис Філатов. Ймовірно, Анатолій Бондаренко збереже посаду міського голови Черкас. Щодо інших міст, я все ж таки рекомендую дочекатися остаточного підрахунку голосів", – розповів директор Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко.

ASPI news: Що показали попередні результати виборів міських голів в Україні?

Є сенс говорити про попередні підсумки виборів міських голів 25 жовтня, 15 та 22 листопада в цілому. Головна тенденція чинних перегонів на посади голів обласних центрів – майже скрізь перемогли чинні мери. Ще одна особливість – парламентські партії лідирують за кількістю депутатів облрад, тоді як багато з обраних керівників обласних центрів представляють різні непарламентські партії мерів. "Свобода" перемогла на виборах голів трьох міст, хоча наразі ця партія опинилася в електоральному гетто. Вплив "Свободи" скоротився до західних областей держави, тоді як раніше партія мала велике представництво в містах центральної України. Від власних партій балотувалися мери Києва, Харкова, Одеси та Львова. Тому у підсумку перемогли кандидати від непарламентських, переважно, місцевих партій.

ASPI news: Кілька років поспіль точиться багато розмов про світову тенденцію запиту громадян на "нові обличчя" в політиці. Перемога чинних мерів в містах на нинішніх виборах показує, що або запит цей зник, або в умовах кризи й пандемії люди воліють обирати добре перевірені кадри?

Можна назвати це електоральним консерватизмом. На це є кілька причин. По-перше, на користь чинних мерів дуже зіграла реформа децентралізації. Особливо у великих містах, де місцеві бюджети виросли вдвічі у порівнянні з 2015 роком. ери мали можливість продемонструвати певні результати своєї роботи, щоб позитивна динаміка змін була більш помітна виборцям. Міські голови активно себе рекламували завдяки можливостям децентралізації. До того ж пандемія дала можливість протиставити себе центральній владі. Так, уряд ухвалював рішення про "карантин вихідного дня", а мери виступали на захист місцевих бізнес-інтересів.

Друга причина – амбівалентність сприйняття суспільно-політичної та економічної інформації громадянами. Ситуацію в країні люди оцінюють більш критично, ніж стан, у якому перебувають їхні рідні міста. Чому? На мій погляд, в такому випадку спрацьовує ефект телебачення. Про ситуацію у державі люди дізнаються з телебачення, де звучить тотальна критика на адресу центральної влади. А своє місто вони бачать щодня своїми очима. І вулиця мало змінилася у порівнянні з тим, що було кілька років тому.

Зрештою, впливає на електоральний вибір ефект завищених вимог до центральної влади. Особливо від нового президента люди чекають дива. І вже за пів року-рік у людей трапляється різке розчарування. А на місцях ставлення до мерів більш прагматичне. Якщо керівник міста працює й це видно, то нехай залишається й надалі.

Дійсно, минулого року був запит на нові обличчя. Було бажання змінити абсолютно всіх керівників та можновладців. Замінили. І що натомість? Сам по собі прихід нових людей не вирішує проблем. З нових посадовців ще потрібно обрати ефективних управлінців та депутатів. Тому наразі люди вирішили не ризикувати, та обрали перевірених мерів.

ASPI news: Як правило, у будь-якої влади окрім рейтингу є й антирейтинг, якого немає у нових політиків. Чи могла низька явка на цих виборах цей антирейтинг нівелювати?

Низька явка зіграла на користь чинних мерів. Антирейтинг сильно впливає на результат президентських виборів. Так, антирейтинг 50% знищив шанси Петра Порошенка у 2019 році. У більшості ж мерів не було надто великих антирейтингів. Наприклад, близько третини киян були проти Кличка. Проте голоси цих людей були у підсумку розділені між кількома кандидатами. Та й узагалі прибічники чинних мерів приходили голосувати у першому та у другому турах. Тоді як прихильники опонентів, котрі не потрапили у другий тур, просто не прийшли на вибори. Наприклад, уявіть собі послідовників "Європейської солідарності", "Голосу" тощо, котрі в Одесі пішли б підтримати у другому турі когось з пари Геннадій Труханов ("Довіряй ділам") та Микола Скорик (ОПЗЖ). В такому разі чинний мер, особливо у разі перемоги у першому турі зі значним відривом, свою перевагу збереже. Тому що табір його супротивників опинився подрібненим.