Місцеві вибори в Україні: політолог Фесенко пояснив успіх чинних мерів знакових міст
22 листопада відбувся другий тур виборів мерів 11 українських міст. Вже зараз можна оцінити попередні результати перегонів, спираючись на данні екзитполів.
Так, у Львові Андрій Садовий ("Самопоміч") набирає 62,8% голосів та залишається на черговий термін. Його конкурент Олег Синютка ("Європейська солідарність") отримав лише 37,2%. У Черкасах чинний мер Анатолій Бондаренко ("За майбутнє") перемагає з 54,25% електоральної підтримки представника "Голосу" Віктора Євпака (45,75%). У Дніпрі виграв свій другий термін Борис Філатов (78,75%), а його опонент Загід Краснов набрав лише 18% голосів. На перегонах в Ужгороді перемагає чинний міський голова Богдан Андріїв ("Довіряй ділам"), котрий отримав 51,4% голосів. Кандидата від "Слуги народу" Віктора Щадея підтримали 46,19% містян. Непевною залишається ситуація у Рівному, де, за даними екзитполу, поки з невеликим розривом Віктор Шакирзян ("Рівне разом") з 50,94% голосів перемагає Олександра Третяка ("Європейська солідарність") з 46,03%.
За інформацією ЦВК, середня явка у другому турі виборів міських голів 22 листопада склала 29,53%. Найвища зафіксована в Бердянську Запорізької області (39,23%). Найнижча – у Дніпрі (23,93%). Для порівняння, на місцевих виборах, котрі відбулися 25 жовтня, середня явка по Україні склала 36,88%.
"Екзитполи не завжди дають абсолютно точну картину. Наприклад, за екзитполами, мав би відбутися другий тур виборів мера, проте переміг Віталій Кличко. Хоча у Львові мером очевидно обрали Андрія Садового. Це визнали навіть його опоненти з "Європейської солідарності". Також залишиться мером Дніпра Борис Філатов. Ймовірно, Анатолій Бондаренко збереже посаду міського голови Черкас. Щодо інших міст, я все ж таки рекомендую дочекатися остаточного підрахунку голосів", – розповів директор Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко.
ASPI news: Що показали попередні результати виборів міських голів в Україні?
Є сенс говорити про попередні підсумки виборів міських голів 25 жовтня, 15 та 22 листопада в цілому. Головна тенденція чинних перегонів на посади голів обласних центрів – майже скрізь перемогли чинні мери. Ще одна особливість – парламентські партії лідирують за кількістю депутатів облрад, тоді як багато з обраних керівників обласних центрів представляють різні непарламентські партії мерів. "Свобода" перемогла на виборах голів трьох міст, хоча наразі ця партія опинилася в електоральному гетто. Вплив "Свободи" скоротився до західних областей держави, тоді як раніше партія мала велике представництво в містах центральної України. Від власних партій балотувалися мери Києва, Харкова, Одеси та Львова. Тому у підсумку перемогли кандидати від непарламентських, переважно, місцевих партій.
ASPI news: Кілька років поспіль точиться багато розмов про світову тенденцію запиту громадян на "нові обличчя" в політиці. Перемога чинних мерів в містах на нинішніх виборах показує, що або запит цей зник, або в умовах кризи й пандемії люди воліють обирати добре перевірені кадри?
Можна назвати це електоральним консерватизмом. На це є кілька причин. По-перше, на користь чинних мерів дуже зіграла реформа децентралізації. Особливо у великих містах, де місцеві бюджети виросли вдвічі у порівнянні з 2015 роком. ери мали можливість продемонструвати певні результати своєї роботи, щоб позитивна динаміка змін була більш помітна виборцям. Міські голови активно себе рекламували завдяки можливостям децентралізації. До того ж пандемія дала можливість протиставити себе центральній владі. Так, уряд ухвалював рішення про "карантин вихідного дня", а мери виступали на захист місцевих бізнес-інтересів.
Друга причина – амбівалентність сприйняття суспільно-політичної та економічної інформації громадянами. Ситуацію в країні люди оцінюють більш критично, ніж стан, у якому перебувають їхні рідні міста. Чому? На мій погляд, в такому випадку спрацьовує ефект телебачення. Про ситуацію у державі люди дізнаються з телебачення, де звучить тотальна критика на адресу центральної влади. А своє місто вони бачать щодня своїми очима. І вулиця мало змінилася у порівнянні з тим, що було кілька років тому.
Зрештою, впливає на електоральний вибір ефект завищених вимог до центральної влади. Особливо від нового президента люди чекають дива. І вже за пів року-рік у людей трапляється різке розчарування. А на місцях ставлення до мерів більш прагматичне. Якщо керівник міста працює й це видно, то нехай залишається й надалі.
Дійсно, минулого року був запит на нові обличчя. Було бажання змінити абсолютно всіх керівників та можновладців. Замінили. І що натомість? Сам по собі прихід нових людей не вирішує проблем. З нових посадовців ще потрібно обрати ефективних управлінців та депутатів. Тому наразі люди вирішили не ризикувати, та обрали перевірених мерів.
ASPI news: Як правило, у будь-якої влади окрім рейтингу є й антирейтинг, якого немає у нових політиків. Чи могла низька явка на цих виборах цей антирейтинг нівелювати?
Низька явка зіграла на користь чинних мерів. Антирейтинг сильно впливає на результат президентських виборів. Так, антирейтинг 50% знищив шанси Петра Порошенка у 2019 році. У більшості ж мерів не було надто великих антирейтингів. Наприклад, близько третини киян були проти Кличка. Проте голоси цих людей були у підсумку розділені між кількома кандидатами. Та й узагалі прибічники чинних мерів приходили голосувати у першому та у другому турах. Тоді як прихильники опонентів, котрі не потрапили у другий тур, просто не прийшли на вибори. Наприклад, уявіть собі послідовників "Європейської солідарності", "Голосу" тощо, котрі в Одесі пішли б підтримати у другому турі когось з пари Геннадій Труханов ("Довіряй ділам") та Микола Скорик (ОПЗЖ). В такому разі чинний мер, особливо у разі перемоги у першому турі зі значним відривом, свою перевагу збереже. Тому що табір його супротивників опинився подрібненим.
Путін отримав ще більше НАТО – СтолтенбергПолітика російського президента Володимира Путіна зазнала стратегічного провалу, бо з початку його війни проти України до НАТО приєдналися дві країни, а українська держава ближча до членства в Альянсі, ніж будь-коли раніше.
Видатки державного бюджету України значно перевищують доходи, тому Україна гостро потребує фінансової підтримки міжнародних партнерів.
Вибори президента в Росії показали світові, що Путін не може втримати ситуацію у своїй країні, заявив в етері телемарафону представник ГУР Андрій Юсов.
Росія не відмовилась від проведення масованих ракетних ударів по Україні і пауза, цілком ймовірно, пов’язана з відповідальним для країни-агресорки етапом - псевдовиборами президента країни.
Скандальний кандидат у президенти США Дональд Трамп ухилився від прямої відповіді на питання, чи продовжить він допомагати Україні зброєю, чи дозволить Путіну окупувати частину або всю Україну, якщо його знову оберуть президентом.
В Україні очікують, що переговорний процес відносно вступу до Євросоюзу може розпочатися впродовж першої половини поточного року. Таку заяву у коментарі Euractiv промовив прем'єр-міністр Денис Шмигаль.
Президент країни-агресора Володимир Путін після завершення в країні "виборів" заявив, що у разі конфлікту Росії з НАТО, світ опиниться "за один крок" від Третьої світової війни.
Президент Володимир Зеленський заявив, що в умовах війни в Україні недалекобійність Сил оборони – це "очевидна недалекоглядність деяких партнерів".
Президент Володимир Зеленський 18 березня організував нове засідання Ставки верховного головнокомандувача України. Головком ЗСУ Олександр Сирськийпредставив доповідь за основними напрямками активних дій.
Союзникам варто відмовитися від традиційної політичної двозначності, коли з одного боку проукраїнська коаліція шукає ресурси для надання військової допомоги Україні, а з іншого боку комерційні компанії активно працюють на ринку Росії.
Путін отримав ще більше НАТО – СтолтенбергПолітика російського президента Володимира Путіна зазнала стратегічного провалу, бо з початку його війни проти України до НАТО приєдналися дві країни, а українська держава ближча до членства в Альянсі, ніж будь-коли раніше.
Видатки державного бюджету України значно перевищують доходи, тому Україна гостро потребує фінансової підтримки міжнародних партнерів.
Вибори президента в Росії показали світові, що Путін не може втримати ситуацію у своїй країні, заявив в етері телемарафону представник ГУР Андрій Юсов.
Росія не відмовилась від проведення масованих ракетних ударів по Україні і пауза, цілком ймовірно, пов’язана з відповідальним для країни-агресорки етапом - псевдовиборами президента країни.