Місцеві вибори в Україні: політологи вказали на фатальні помилки загальнонаціональних партій

Підтримка партій на місцевих виборах вкрай сегментована, бо у кожному з регіонів є власний лідер, жодна з політсил не має загальнонаціональної довіри. Чи перетвориться Україна після перегонів на конгломерат окремих "князівств", розповіли політологи.

Соціологічний центр Михайла Драгоманова у 20-х числах липня провів опитування електоральних вподобань жителів південного сходу України напередодні місцевих виборів.

Згідно з дослідженням, якби вибори відбулися зараз, в Дніпрі голоси за кандидатів на посаду мера міста розподілилися б таким чином: Борис Філатов (партія "Пропозиція") отримав би підтримку 33,13% містян, Загід Краснов ("Громадська сила") – 22,47%, Олександр Вілкул ("Українська перспектива") – 11,6% та Сергій Риженко ("Слуга народу") – 9,31%, всі інші – менш як 7%.

В Одесі найбільшу підтримку має чинний мер Геннадій Труханов ("Довіряй ділам") – 22,49%. За ним розташувалися Сергій Ківалов ("Морська партія") – 18,34%, Олексій Леонов ("Слуга народу") – 10,37%, Микола Скорик (ОПЗЖ) – 7,52%, інші кандидати набирають менш як 7%.

В Херсоні фаворитом мерських перегонів є Ігор Колихаєв ("Нам тут жити") з підтримкою 31,20% містян. За Володимира Сальдо ("Наш край") планують проголосувати 18,19% респондентів, за Юрія Кирилова ("Слуга народу") – 12,13%, за Юрія Одарченка ("Батьківщина") – 5,97%, за інших кандидатів – менш як 5%.

Керівник центру Сергій Штепа зауважив, що в південно-східних регіонах нашої країни, згідно з соціологією, найбільші шанси на перемогу мають місцеві політики. І це є характерною особливістю цьогорічних виборів. "Якщо у самого Володимира Зеленського особистий рейтинг підтримки все ще досить високий, то у партії "Слуга народу" він вже нижчий, а в їхніх кандидатів на посади мерів – ще менший. Тому розраховувати на другі тури виборів міських голів "слуги" навряд можуть, – прокоментував Штепа. – Ці перегони вже назвали протистоянням центральних і місцевих політичних сил і ми бачимо, що в деяких регіонах України – чим далі на схід, тим більше голосів беруть регіональні сили".

Одна з інтриг жовтня, чи продовжиться мирна електоральна революція, яка спостерігалася на минулих парламентських і президентських виборах. А саме – перезавантаження органів місцевої влади, які склалися за останні п’ять років.

"Минулого року "зелена хвиля" змітала усіх, навіть Кернеса у Харкові. Його коефіцієнт "потягу" (наскільки його підтримка допомагала тому чи іншому кандидату) знизився з 30% до 10%. Але вже сьогодні все повернулося по своїх місцях, – зазначив керівник аналітичного центру "Третій сектор" Андрій Золотарьов. – Для "слуг", зважаючи на їхнє нульове представництво в місцевих органах влади, будь-який результат можна буде трактувати як позитивний. Тобто нижче певного рівня підтримки партії влади вони не впадуть, оскільки вся регіональна соціологія показує тотальну недовіру до старих політичних сил. Але в такому разі виборці починають тягнутися до своїх, місцевих політиків".

"Ще одна інтрига, – розповідає кандидат політичних наук Олексій Якубін, – полягає в акцентах, які будуть робити загальнонаціональні партії на місцевих виборах. Так, "Слуга народу" очевидно зробить наголос на місцевих проблемах, буде просувати нові обличчя. Навряд вони приймуть до своїх лав вже досвідчених політиків. З іншого боку, цікаво, які стратегії оберуть ОПЗЖ та "Європейська солідарність". ОПЗЖ, ймовірно, звернуть увагу на загальнодержавних питаннях миру, соціально-економічний розвиток. ЄС буде намагатися втриматися на правому флангові політичного спектра. І схоже, вони вже поглинули цей сегмент. Але акцент на гаслах президентської кампанії Порошенка може загнати партію в електоральне гетто. Здається, такі гасла мало зацікавлять виборців південного сходу на місцях".

"Багато політичних сил ведуть кампанію так, наче обираються до Верховної Ради, абсолютно ігноруючи місцеву специфіку (комунальні проблеми, соціалку), – підкреслює Золотарьов. – Наприклад, Ірина Верещук, як кандидат в мери Києва, виступає на телебаченні так, наче вона балотується щонайменше в президенти. І таку помилку часто допускають скрізь".

Інтрига все ще зберігається в містах, де чинні мери мають високу підтримку громадян. Нагадуємо, якщо жоден з кандидатів не набере понад 50% голосів, то буде призначено другий тур. А оскільки мер має відповідати за ситуацію, яка склалася в місті за часів його каденції, то в другому турі може перемогти кандидат з меншим антирейтингом. "В другому турі голосують не "за", а "проти". Ключовим стає питання, як опонент чинного мера зможе перехилити на свій бік протестний електорат. Як зумів Зеленський минулого року об'єднати тих, хто був проти Порошенка", – підкреслив Золотарьов.

"Багато буде залежати від рівня явки виборців. Не факт, що переможець загальнодержавних виборів здобуде вікторію в місцевих перегонах". – зазначає Якубін. "На президентські вибори приходить 65-70% громадян, на парламентські – 55-60%, на місцеві очікуємо явку до 45%. За нашими дослідженнями, 40% прихильників "слуг" – це громадяни віком до 30 років. При зниженні явки, як раз ці виборці і не доходять до дільниць", – підтримав колегу Штепа.

Політологи підкреслили, що кожна з політичних сил не покриває країну рівномірно. ЄС, наприклад в Харкові не проходить до міськради. При цьому у партії Порошенка дуже високі рейтинги у Львові та Івано-Франківську, трохи менші в Тернополі. Партія Шарія має секторальну підтримку – від Харкова за дугою до Одеси. Далі кількість її прихильників суттєво зменшується. "Слуга народу" найвищі позиції має на півдні країни.

"Ці вибори можуть стати великою проблемою для українського політикуму в цілому. Якщо за підсумком волевиявлення громадян загостряться розбіжності між центром та регіонами, то Україна ризикує перетворитися на країну тисячі хуторів", – підсумував Золотарьов.