Москва має погодитися на деескалацію і піти дипломатичним шляхом - Блінкен
Хоч Росія і не визнає своїх намірів щодо розгортання повномасштабної військової кампанії і звинувачує Захід у інформаційній істерії, військова присутність біля кордонів України свідчить про протилежне. Про це заявив Держсекретар США Ентоні Блінкен.
На думку Блінкена, Москва має показати свою готовність до вирішення геополітичних розбіжностей дипломатичним шляхом, пише Reuters.
"Москва повинна погодитися на деескалацію, а натомість вона лиш щодалі посилює ситуацію", - каже Держсекретар.
Блінкен зауважив, що США очікують на мирне вирішення конфлікту, однак усвідомлюють, що такий розвиток подій напряму залежить від Володимира Путіна.
Тим часом через високу ймовірність ескалації Сполучені Штати відкликають з України своїх громадян.
Як повідомляло ASPI news, цілком ймовірно, що російський президент Володимир Путін віддасть наказ про напад на Україну, незважаючи на узгоджені зусилля, спрямовані на запобігання війни. Канцлер Німеччини Олаф Шольц також має намір зустрітися з президентом Росії Володимиром Путіним аби відмовити його від агресивних намірів.
Росія може бути змушена сісти за стіл переговорів щодо завершення війни та майбутнього окупованого Криму, якщо на півострові різко погіршиться ситуація з логістикою, постачанням пального та функціонуванням критичної інфраструктури.
Майбутня безпека Європи без повноцінної участі Сполучених Штатів дедалі більше залежатиме від ролі України, її армії та бойового досвіду.
Далекобійні удари України по стратегічних об’єктах на території Росії, включно з нафтопереробною інфраструктурою та підприємствами військового призначення, спричинили зростання напруги всередині російських еліт і посилили відчуття невизначеності в економічній та політичній системі РФ.
Російські удари по релігійних спорудах в Україні можуть бути не випадковими наслідками бойових дій, а частиною ширшої стратегії залякування та руйнування культурної ідентичності країни.
Російський лідер Володимир Путін знову заявив про нібито успіхи армії РФ на фронті та продовжив погрожувальну риторику щодо України.
У Кремлі офіційно спростували інформацію про те, що самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко міг передавати будь-які послання від президента України Володимир Зеленський російському керівництву.
Росія неодноразово змінювала терміни, встановлені для захоплення Донецької області, і фактично вже щонайменше п’ятнадцять разів переносила власні військові дедлайни.
Українські далекобійні безпілотники продовжують системно вражати ключову нафтопереробну інфраструктуру Росії, і станом на зараз щонайменше вісім із десяти найбільших нафтопереробних заводів РФ уже зазнали атак. \
Україна буде продовжувати відповідати на російські атаки таким чином, щоб системно послаблювати можливості Росії вести та затягувати війну.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Росія може бути змушена сісти за стіл переговорів щодо завершення війни та майбутнього окупованого Криму, якщо на півострові різко погіршиться ситуація з логістикою, постачанням пального та функціонуванням критичної інфраструктури.
Майбутня безпека Європи без повноцінної участі Сполучених Штатів дедалі більше залежатиме від ролі України, її армії та бойового досвіду.
Далекобійні удари України по стратегічних об’єктах на території Росії, включно з нафтопереробною інфраструктурою та підприємствами військового призначення, спричинили зростання напруги всередині російських еліт і посилили відчуття невизначеності в економічній та політичній системі РФ.
Російські удари по релігійних спорудах в Україні можуть бути не випадковими наслідками бойових дій, а частиною ширшої стратегії залякування та руйнування культурної ідентичності країни.