МЗС України зробило заяву щодо ядерної зброї
Міністерство закордонних справ України офіційно спростувало повідомлення щодо нібито планів України з розробки ядерної зброї, про які раніше писали ЗМІ.
"Попри російську агресію, що триває, Україна продовжує дотримуватись положень ДНЯЗ і залишатися відповідальною учасницею міжнародного режиму ядерного нерозповсюдження", – йдеться у заяві міністерства.
Як зазначають у МЗС, на відміну від Росії, Україна виконує взяті на себе зобов’язання та розраховує на їх виконання іншими відповідальними міжнародними сторонами. "Москва не лише вдається до безвідповідальної та небезпечної риторики на тему зброї масового знищення, але і створює неприйнятні загрози для ядерних об’єктів на території України, продовжуючи незаконну окупацію ЗАЕС та розглядаючи можливість ударів по елементах системи атомної енергетики України. Закликаємо світову спільноту посилити тиск на Москву, аби запобігти втіленню її агресивних планів", - зауважили в міністерстві.
У дипломатичному відомстві також закликали до об’єднання зусиль світової спільноти у втіленні Формули миру, зокрема її першого пункту – "Радіаційна та ядерна безпека".
Кількість держав-членів НАТО, які відкрито підтримують вступ України до Альянсу, досягла найвищого рівня за весь час співпраці Києва із військово-політичним блоком.
Росія дедалі більше ризикує втратити можливість повноцінно утримувати окупований Крим, якщо Україна продовжить системні удари по ключових логістичних маршрутах півострова.
Глава європейської дипломатії Кая Каллас жорстко відреагувала на масовану російську атаку по Києву, заявивши, що одних лише заяв із засудженням більше недостатньо.
Президент України Володимир Зеленський після чергової масштабної комбінованої атаки Росії заявив, що світ не має права залишати без відповіді удари по українських містах.
Російський наступ в Україні виявився одним із найменш ефективних за всю сучасну воєнну історію.
Чергова масштабна російська атака на Київ, яка забрала життя мирних жителів і спричинила численні руйнування, посилила увагу союзників до питання захисту українського неба.
Керівник Офісу президента України Кирило Буданов заявив, що суперечка навколо історичної спадщини Київської Русі є частиною ширшого протистояння між Україною та Росією за право визначати власну історію. За його словами, Москва не може привласнювати спадщину Русі, адже історичні процеси розвивалися навколо Києва, а не навколо пізнішого російського центру.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський підтвердив, що між Генеральним штабом і Міністерством оборони виникають окремі протиріччя, однак назвав їх робочими питаннями, а не конфліктом.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський заявив, що питання демобілізації залишається реальним, однак його впровадження залежить від здатності держави зберегти боєздатність армії та забезпечити заміну військовослужбовцям, які тривалий час перебувають на службі.
Журналісти АСПІ вже неодноразово зверталися до керівництва Фонду державного майна України щодо призначення Юрія Зенькіна на посаду генерального директора Запорізького титано-магнієвого комбінату (ЗТМК).
Кількість держав-членів НАТО, які відкрито підтримують вступ України до Альянсу, досягла найвищого рівня за весь час співпраці Києва із військово-політичним блоком.
Росія дедалі більше ризикує втратити можливість повноцінно утримувати окупований Крим, якщо Україна продовжить системні удари по ключових логістичних маршрутах півострова.
Глава європейської дипломатії Кая Каллас жорстко відреагувала на масовану російську атаку по Києву, заявивши, що одних лише заяв із засудженням більше недостатньо.
Президент України Володимир Зеленський після чергової масштабної комбінованої атаки Росії заявив, що світ не має права залишати без відповіді удари по українських містах.