На перемир'я в Україні може піти від трьох до шести місяців – президент Фінляндії Стубб
Президент Фінляндії Александр Стубб з обережним оптимізмом ставиться до прагнень американського президента Дональда Трампа досягти миру в Україні.
Як повідомило Yle, політик припустив, що найближчими місяцями може настати перемир'я. Таку думку він висловив сьогодні на зустрічі з політичними журналістами. "Спочатку будуть прагнути до перемир'я, на що піде від 3 до 6 місяців, а потім і до мирних переговорів", - сказав Стубб.
За його словами, політика Фінляндії полягає в тому, щоб дотримуватися принципів незалежності, суверенітету і територіальної цілісності. Він вважає, що найближчими днями, тижнями і місяцями Україну слід підтримувати так, щоб вона мала сильну позицію для початку можливих переговорів про перемир'я і мир.
Стубб зізнався, що після розмови з президентом України Володимиром Зеленським минулого тижня його оптимізм зріс. Президента запитали про шанси президента США Дональда Трампа посадити президента РФ Володимира Путіна за стіл переговорів і зрештою досягти миру в Україні.
Стубб відзначив метод Трампа, який висуває ультиматум і примушує Путіна до мирних переговорів. На його думку, Путіна потрібно саме змушувати до переговорів, а не схиляти до них. Він пояснив: "Особисто я думаю, що Путін розуміє тільки жорстку риторику. І саме такою мовою до нього зараз звертається Дональд Трамп".
За словами Стубба, немає ризику в тому, що мир обговорюватимуть без участі самої України. Він упевнений, що Європа теж має брати участь у переговорах у тій чи іншій формі, оскільки на них вирішується майбутнє європейських структур безпеки.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що Москва нібито відмовилася від пропозиції України обмежити масштаби бойових дій та припинити частину ударів.
Російський лідер Володимир Путін може опинитися перед складним стратегічним рішенням через посилення українських ударів по окупованому Криму: або шукати шлях до переговорів, або піти на різке підвищення ставок у війні.
Речник Військово-Морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук заявив, що удари по російській логістиці в окупованому Криму є не окремими атаками, а частиною масштабної багаторівневої операції, яку Україна послідовно розвиває протягом кількох років.
Президент України Володимир Зеленський повідомив про встановлення погруддя видатного українського гетьмана Івана Мазепи на території Києво-Печерської лаври, назвавши цей крок відновленням історичної справедливості та поверненням постаті одного з найвизначніших діячів української історії до місця, з яким він був тісно пов’язаний.
Російські силовики затримали та взяли під варту ветерана, який публічно виступив із погрозами на адресу президента РФ Володимира Путіна.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що потенційні переговори з українським лідером Володимиром Зеленським можуть відбутися у Мінську.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.