Надходження від заморожених активів Росії на 90% мають йти на зброю для України – Боррель
Високий представник Європейського Союзу з питань закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель вважає, що 90% прибутків від заморожених російських активів у країнах ЄС мають йти на закупівлю зброї та боєприпасів для України.
Ці кошти треба спрямувати в Європейський фонд миру. Про це Боррель заявив під час пленарного слухання щодо шляхів поводження із замороженими активами РФ у Страсбурзі. Ще 10% надходжень мають поповнювати бюджет ЄС і використовуватися для фінансування програм відновлення України. "Ця ініціатива стосується лише використання надходжень, згенерованих за рахунок заморожених російських активів. Йдеться не про активи як такі, не про сам капітал, а про надходження від такого капіталу. Ймовірно, з часом можуть бути здійснені й інші заходи, які будуть виправданими з правового погляду", – сказав Боррель.
Він нагадав, що активами російського Центробанку, які були заблоковані в ЄС після початку повномасштабного вторгнення, зараз керують Центральні депозитарії цінних паперів. Вони приносять значні прибутки завдяки нарахованим відсоткам.
Країни ЄС погодили покроковий шлях використання цих надзвичайних прибутків, загальний обсяг яких оцінюється у близько 3 мільярди євро на рік. Для їх використання в інтересах України країнам ЄС довелося шукати інноваційні правові підходи.
Першим кроком Центральним депозитаріям доручили тримати ці додаткові надходження на окремих рахунках, вести їх облік та обраховувати їх окремо, оскільки ці надходження не належать до суверенних активів Росії.
Зараз ЄС здійснює вже другий крок. За пропозицією Борреля, країни-члени мають погодити спрямування 90% цих надзвичайних надходжень на термінові потреби оборони України через Європейський фонд миру. "Україна терміново потребує зброї та боєприпасів для самозахисту і для захисту свого народу від російської агресії, від російських ракет, дронів, керованих бомб та постійних атак. Від початку ми передбачали використання цих надходжень для підтримки відновлення та відбудови України. Але я вважаю, що до того, як думати про відбудову, ми маємо спочатку думати, як уникнути руйнації", – наголосив дипломат.
Аналітики Інституту вивчення війни пояснили, що погрози Кремля, озвучені напередодні параду в Москві, є спробою компенсувати провали на фронті. Вони наголошують, що риторика про «силу» Росії приховує реальні проблеми армії та демонструє прагнення залякати Україну й Європу.
Офіс президента України заявив, що процес збору доказів агресії Росії вже триває. Володимир Зеленський підкреслив, що ці матеріали стануть фундаментом для майбутнього міжнародного суду, який має притягнути Кремль до відповідальності.
Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна використала ситуацію з війною США проти Ірану для зміцнення власних позицій. Київ отримав додаткову увагу та підтримку від Вашингтона, наголошуючи, що глобальні конфлікти лише підтверджують важливість єдності у протидії агресії Росії.
Андрій Сибіга повідомив, що Росія порушила оголошений режим припинення вогню, продовживши атаки проти України. Він підкреслив, що такі дії Кремля свідчать про небажання дотримуватися домовленостей і ставлять під сумнів перспективи миру.
Президент Володимир Зеленський заявив, що Росія порушила режим тиші, оголошений Україною, і тепер кожна атака отримає дзеркальну відповідь. Він підкреслив, що Кремль вкотре показав небажання дотримуватися домовленостей, а Україна готова діяти рішуче.
Президент США Дональд Трамп заявив, що симпатизує Володимиру Зеленському, назвавши його «хитрим хлопцем». Ця характеристика прозвучала на тлі дискусій про роль України у світовій політиці та особисті контакти між двома лідерами.
Кирило Буданов заявив, що оголошене президентом Володимиром Зеленським перемир’я стане реальним лише тоді, коли Росія припинить атаки. Він підкреслив, що українська армія готова дотримуватися режиму тиші, але у випадку порушень діятиме жорстко й рішуче.
Держсекретар США Марко Рубіо провів телефонні переговори з главою МЗС Росії Сергієм Лавровим, під час яких обговорювали війну проти України та двосторонні відносини. Розмова відбулася на прохання Москви, але у Вашингтоні наголосили: головна увага була зосереджена на агресії РФ.
Президент Володимир Зеленський заявив, що нові удари Росії по українських містах спричинили серйозні пошкодження, але не змогли підірвати стійкість країни. Він наголосив, що Україна продовжує боротися й відновлювати зруйноване, а кожна атака ворога отримує відповідь.
Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна готова запровадити режим тиші вже з 6 травня, а не з 9-го, як раніше обговорювалося.
Аналітики Інституту вивчення війни пояснили, що погрози Кремля, озвучені напередодні параду в Москві, є спробою компенсувати провали на фронті. Вони наголошують, що риторика про «силу» Росії приховує реальні проблеми армії та демонструє прагнення залякати Україну й Європу.
Офіс президента України заявив, що процес збору доказів агресії Росії вже триває. Володимир Зеленський підкреслив, що ці матеріали стануть фундаментом для майбутнього міжнародного суду, який має притягнути Кремль до відповідальності.
Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна використала ситуацію з війною США проти Ірану для зміцнення власних позицій. Київ отримав додаткову увагу та підтримку від Вашингтона, наголошуючи, що глобальні конфлікти лише підтверджують важливість єдності у протидії агресії Росії.
Андрій Сибіга повідомив, що Росія порушила оголошений режим припинення вогню, продовживши атаки проти України. Він підкреслив, що такі дії Кремля свідчать про небажання дотримуватися домовленостей і ставлять під сумнів перспективи миру.