Надходження від заморожених активів Росії на 90% мають йти на зброю для України – Боррель
Високий представник Європейського Союзу з питань закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель вважає, що 90% прибутків від заморожених російських активів у країнах ЄС мають йти на закупівлю зброї та боєприпасів для України.
Ці кошти треба спрямувати в Європейський фонд миру. Про це Боррель заявив під час пленарного слухання щодо шляхів поводження із замороженими активами РФ у Страсбурзі. Ще 10% надходжень мають поповнювати бюджет ЄС і використовуватися для фінансування програм відновлення України. "Ця ініціатива стосується лише використання надходжень, згенерованих за рахунок заморожених російських активів. Йдеться не про активи як такі, не про сам капітал, а про надходження від такого капіталу. Ймовірно, з часом можуть бути здійснені й інші заходи, які будуть виправданими з правового погляду", – сказав Боррель.
Він нагадав, що активами російського Центробанку, які були заблоковані в ЄС після початку повномасштабного вторгнення, зараз керують Центральні депозитарії цінних паперів. Вони приносять значні прибутки завдяки нарахованим відсоткам.
Країни ЄС погодили покроковий шлях використання цих надзвичайних прибутків, загальний обсяг яких оцінюється у близько 3 мільярди євро на рік. Для їх використання в інтересах України країнам ЄС довелося шукати інноваційні правові підходи.
Першим кроком Центральним депозитаріям доручили тримати ці додаткові надходження на окремих рахунках, вести їх облік та обраховувати їх окремо, оскільки ці надходження не належать до суверенних активів Росії.
Зараз ЄС здійснює вже другий крок. За пропозицією Борреля, країни-члени мають погодити спрямування 90% цих надзвичайних надходжень на термінові потреби оборони України через Європейський фонд миру. "Україна терміново потребує зброї та боєприпасів для самозахисту і для захисту свого народу від російської агресії, від російських ракет, дронів, керованих бомб та постійних атак. Від початку ми передбачали використання цих надходжень для підтримки відновлення та відбудови України. Але я вважаю, що до того, як думати про відбудову, ми маємо спочатку думати, як уникнути руйнації", – наголосив дипломат.
ПолітикаРосійське керівництво заявило про необхідність зміни підходу Європи до війни в Україні, фактично намагаючись перекласти відповідальність за дипломатичний процес на західні країни та домогтися вигідних для Кремля умов.
ПолітикаАналітики Інституту вивчення війни заявили, що удари України по Москві та Московській області продемонстрували вразливість російської системи безпеки й показали, що навіть столиця країни-агресора не має абсолютного захисту від сучасних далекобійних засобів.
ПолітикаГлава російського МЗС Сергій Лавров заявив, що Кремль не готовий приймати підходи європейських країн до врегулювання війни в Україні, продемонструвавши, що Москва продовжує наполягати на власному баченні переговорного процесу.
ПолітикаПрезидент України Володимир Зеленський заявив про сподівання на відновлення переговорного процесу щодо завершення війни, однак наголосив, що майбутні дипломатичні кроки мають бути змістовними та за участі міжнародних партнерів.
ПолітикаПрезидент України Володимир Зеленський заявив про сподівання на відновлення переговорного процесу щодо завершення війни, однак наголосив, що майбутні дипломатичні кроки мають бути змістовними та за участі міжнародних партнерів.
ПолітикаРосійський лідер Володимир Путін не зробив публічної заяви після масштабної атаки безпілотників на Москву, і така пауза, на думку аналітиків, могла бути не випадковістю, а спробою зберегти образ контролю та не показувати наслідки війни для російської столиці.
ПолітикаМіністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що відмовляється від високої державної відзнаки Польщі на знак протесту проти рішення Варшави позбавити президента України Володимира Зеленського ордена Білого Орла, назвавши такий крок стратегічною помилкою.
ПолітикаМіністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив про новий етап військової підтримки України, який включає передачу тризначної кількості ракет “повітря–повітря” із запасів Бундесверу, а також розгортання спільного виробництва наземних роботизованих комплексів із українськими партнерами.
ПолітикаМіністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що військова допомога Україні має тривати, адже саме підтримка партнерів дозволяє Києву зберігати ініціативу на полі бою та чинити тиск на російську армію.
ПолітикаРосійське керівництво заявило про необхідність зміни підходу Європи до війни в Україні, фактично намагаючись перекласти відповідальність за дипломатичний процес на західні країни та домогтися вигідних для Кремля умов.
ПолітикаАналітики Інституту вивчення війни заявили, що удари України по Москві та Московській області продемонстрували вразливість російської системи безпеки й показали, що навіть столиця країни-агресора не має абсолютного захисту від сучасних далекобійних засобів.
ПолітикаГлава російського МЗС Сергій Лавров заявив, що Кремль не готовий приймати підходи європейських країн до врегулювання війни в Україні, продемонструвавши, що Москва продовжує наполягати на власному баченні переговорного процесу.
ПолітикаПрезидент України Володимир Зеленський заявив про сподівання на відновлення переговорного процесу щодо завершення війни, однак наголосив, що майбутні дипломатичні кроки мають бути змістовними та за участі міжнародних партнерів.