Надходження від заморожених активів Росії на 90% мають йти на зброю для України – Боррель
Високий представник Європейського Союзу з питань закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель вважає, що 90% прибутків від заморожених російських активів у країнах ЄС мають йти на закупівлю зброї та боєприпасів для України.
Ці кошти треба спрямувати в Європейський фонд миру. Про це Боррель заявив під час пленарного слухання щодо шляхів поводження із замороженими активами РФ у Страсбурзі. Ще 10% надходжень мають поповнювати бюджет ЄС і використовуватися для фінансування програм відновлення України. "Ця ініціатива стосується лише використання надходжень, згенерованих за рахунок заморожених російських активів. Йдеться не про активи як такі, не про сам капітал, а про надходження від такого капіталу. Ймовірно, з часом можуть бути здійснені й інші заходи, які будуть виправданими з правового погляду", – сказав Боррель.
Він нагадав, що активами російського Центробанку, які були заблоковані в ЄС після початку повномасштабного вторгнення, зараз керують Центральні депозитарії цінних паперів. Вони приносять значні прибутки завдяки нарахованим відсоткам.
Країни ЄС погодили покроковий шлях використання цих надзвичайних прибутків, загальний обсяг яких оцінюється у близько 3 мільярди євро на рік. Для їх використання в інтересах України країнам ЄС довелося шукати інноваційні правові підходи.
Першим кроком Центральним депозитаріям доручили тримати ці додаткові надходження на окремих рахунках, вести їх облік та обраховувати їх окремо, оскільки ці надходження не належать до суверенних активів Росії.
Зараз ЄС здійснює вже другий крок. За пропозицією Борреля, країни-члени мають погодити спрямування 90% цих надзвичайних надходжень на термінові потреби оборони України через Європейський фонд миру. "Україна терміново потребує зброї та боєприпасів для самозахисту і для захисту свого народу від російської агресії, від російських ракет, дронів, керованих бомб та постійних атак. Від початку ми передбачали використання цих надходжень для підтримки відновлення та відбудови України. Але я вважаю, що до того, як думати про відбудову, ми маємо спочатку думати, як уникнути руйнації", – наголосив дипломат.
ПолітикаМіністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
ПолітикаСлужба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
ПолітикаРосійське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
ПолітикаПрезидент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.
ПолітикаПрезидент Росії Володимир Путін заявив, що Москва нібито відмовилася від пропозиції України обмежити масштаби бойових дій та припинити частину ударів.
ПолітикаРосійський лідер Володимир Путін може опинитися перед складним стратегічним рішенням через посилення українських ударів по окупованому Криму: або шукати шлях до переговорів, або піти на різке підвищення ставок у війні.
ПолітикаРечник Військово-Морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук заявив, що удари по російській логістиці в окупованому Криму є не окремими атаками, а частиною масштабної багаторівневої операції, яку Україна послідовно розвиває протягом кількох років.
ПолітикаПрезидент України Володимир Зеленський повідомив про встановлення погруддя видатного українського гетьмана Івана Мазепи на території Києво-Печерської лаври, назвавши цей крок відновленням історичної справедливості та поверненням постаті одного з найвизначніших діячів української історії до місця, з яким він був тісно пов’язаний.
ПолітикаРосійські силовики затримали та взяли під варту ветерана, який публічно виступив із погрозами на адресу президента РФ Володимира Путіна.
ПолітикаПрезидент Росії Володимир Путін заявив, що потенційні переговори з українським лідером Володимиром Зеленським можуть відбутися у Мінську.
ПолітикаМіністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
ПолітикаСлужба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
ПолітикаРосійське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
ПолітикаПрезидент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.