Нардеп Качний після перепалки з ведучими "Прямого" на тему про те, хто воює на Донбасі, покинув телестудію
У студії телеканалу "Прямий" сталося непорозуміння між учасниками телеефіру, ведучими та народного депутата від Партії Медведчука "ОПЗЖ" Олександром Качним. Коротка перепалка з гостями та ведучими ток-шоу, Закінчилася відходом нардепа, який не побажав далі брати участь в даній програмі.
Ефір відбувся в середу, 21 квітня. Так, в ході свого спічу нардеп зазначив, що на Донбасі йде війна між громадянами України. "На Донбасі сьогодні відбувається ситуація, при якій одні українці стоять проти інших...",- заявив він.
Ведучі відразу повідомили, що після цього визначення можна поставити крапку і перебили народного депутата. Качний повідомив, що він не розуміє, для чого його запросили на ефір, якщо до кінця не дають озвучити думку. Він також повідомив, що не заперечує той факт, що озброєння в ОРДЛО було завезено з РФ. Однак визнати безпосередньо обставина, що Росія в даних регіонах бере участь в конфлікті – відмовився.
Пунктуації між учасниками ефіру в студії "Прямого" до консенсусу не привели, і Качний заявив, що далі брати участь в ток-шоу не бажає. Він піднявся і покинув студію, наостанок запропонувавши ведучим підучитися журналістській етиці.
Раніше Оперативно тактичне угруповання "Північ" повідомило, що 22 квітня в районі проведення операції Об'єднаних сил через обстріл збройними формуваннями Росії позицій українських військових один військовослужбовець ЗСУ отримав важке осколкове поранення. Військовий помер.
Також повідомлялося, що додаткові заходи з контролю режиму припинення вогню на Донбасі будуть доопрацьовані протягом тижня. Про це Леонід Кравчук заявив в ефірі на телеканалі "Україна 24" напередодні.
Ротації на фронті стали однією з найскладніших проблем для української армії. Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський визнав: через постійні атаки ворога та виснаження особового складу здійснювати планові заміни бійців дедалі важче. Це створює додаткове навантаження на тих, хто вже місяцями перебуває на передовій.
Німеччина стала головним донором українського енергосектору, виділивши понад 1,3 мільярда євро на відновлення та модернізацію критичної інфраструктури. Ця допомога перетворила Берлін на ключового партнера Києва у боротьбі за енергетичну стійкість під час війни.
Павло Паліса, бригадний генерал та заступник керівника Офісу Президента України, заявив, що Володимир Путін може оголосити загальну мобілізацію в Росії після вересневих виборів до Держдуми.
Володимир Зеленський оголосив про створення нової комплексної економічної стратегії, яка має стати фундаментом для відновлення та довгострокового розвитку України. Президент наголосив: країна повинна перейти від залежності від зовнішньої допомоги до власної фінансової самодостатності.
Кирило Буданов закликав європейських партнерів визнати «ексклюзивність» України та прискорити процес її вступу до Євросоюзу. Він наголосив, що жодна країна раніше не проходила шлях інтеграції в умовах повномасштабної війни, а розвиток української економіки стане вигідною інвестицією для всього ЄС.
Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський заявив, що російські втрати у війні значно перевищують українські – у 3,5 раза. Він наголосив, що це свідчить про ефективність української оборони та про те, що Кремль не досягає своїх цілей, попри масові атаки.
Олександр Сирський заявив, що Україна уважно стежить за ситуацією на білоруському кордоні, де Росія може розгорнути нову хвилю наступальних дій. Він підкреслив: ЗСУ готові до будь-якого сценарію, але ризик атаки з півночі залишається високим.
Президент Володимир Зеленський заявив, що санкції проти Росії вже довели свою силу, змінивши динаміку війни та посиливши позиції України на міжнародній арені.
Джей Ді Венс заявив, що президент США Дональд Трамп зробив більше для порятунку України, ніж будь-який інший світовий лідер. Він наголосив, що саме дії Трампа стали вирішальними у зміцненні позицій Києва та стримуванні російської агресії.
Президент Володимир Зеленський затвердив плани нових далекобійних ударів по території Росії на червень, заявивши, що українська армія вже змінила динаміку війни на свою користь. Він наголосив: удари по глибоких тилових об’єктах агресора довели свою ефективність у травні й тепер будуть розширені.
Ротації на фронті стали однією з найскладніших проблем для української армії. Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський визнав: через постійні атаки ворога та виснаження особового складу здійснювати планові заміни бійців дедалі важче. Це створює додаткове навантаження на тих, хто вже місяцями перебуває на передовій.
Німеччина стала головним донором українського енергосектору, виділивши понад 1,3 мільярда євро на відновлення та модернізацію критичної інфраструктури. Ця допомога перетворила Берлін на ключового партнера Києва у боротьбі за енергетичну стійкість під час війни.
Павло Паліса, бригадний генерал та заступник керівника Офісу Президента України, заявив, що Володимир Путін може оголосити загальну мобілізацію в Росії після вересневих виборів до Держдуми.
Володимир Зеленський оголосив про створення нової комплексної економічної стратегії, яка має стати фундаментом для відновлення та довгострокового розвитку України. Президент наголосив: країна повинна перейти від залежності від зовнішньої допомоги до власної фінансової самодостатності.