Нардеп В'ятрович пояснив, чому вважає Зеленського відповідальним за провалену вакцинацію від COVID-19 в Україні (Відео)
На думку народного депутата із "Європейської солідарності" Володимира В'ятровича, у проваленій вакцинальній кампанії від коронавірусу в Україні відповідальний особисто Володимир Зеленський. Таку думку він висловив у коментарі ASPI news.
За словами нардепа із "Євросолідарності", голови Українського інституту національної пам'яті (2014-2019 років) Володимира В'ятровича, вакцинальна кампанія в Україні була провалена владою. Політик вважає, що спроба перекласти відповідальність за це на "антивакцинаторів" і людей, які негативно відгукувались про той чи інший препарат, є ні до чого. За його словами, відповідальність за таку ситуацію несе не лише міністр охорони здоров'я, але й президент України.
"Звичайно, міністр охорони здоров'я є тим крайнім, хто мав би відповідати за це, але ми розуміємо, що всі рішення в країні ухвалюються на вулиці Банковій. Ми усвідомлюємо, що парламент поступово перетворюється на філію вулиці Банкової, приміщення Кабінету міністрів України на Грушевського вже є такою філією. Тобто всі рішення, які ухвалюються міністрами чи Кабінетом міністрів, не просто узгоджуються, а продукуються з вулиці Банкової. Тобто тут однозначно є персональна відповідальність президента Зеленського", – зазначив він.
В'ятрович зауважив, що для нього найбільш вагомим критерієм розвитку країни наразі є не показники ВВП чи ВНП, а вміння оперативно провести вакцинацію. І в цьому форматі Україна продемонструвала повний провал.
"Система охорони здоров'я в Україні виявилась інфраструктурно абсолютно неготовою до масової вакцинації. Це страшно, що ми живемо в країні, яка проявила повну нездатність протистояти таким викликам", – підсумував він.
Нагадаємо, що нардеп зі "Слуги народу" Микола Тищенко назвав свою версію щодо причин неефективної вакцинальної кампанії в Україні. Також голова партії "Голос" Кіра Рудик розкритикувала роботу уряду з цього питання.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що Москва нібито відмовилася від пропозиції України обмежити масштаби бойових дій та припинити частину ударів.
Російський лідер Володимир Путін може опинитися перед складним стратегічним рішенням через посилення українських ударів по окупованому Криму: або шукати шлях до переговорів, або піти на різке підвищення ставок у війні.
Речник Військово-Морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук заявив, що удари по російській логістиці в окупованому Криму є не окремими атаками, а частиною масштабної багаторівневої операції, яку Україна послідовно розвиває протягом кількох років.
Президент України Володимир Зеленський повідомив про встановлення погруддя видатного українського гетьмана Івана Мазепи на території Києво-Печерської лаври, назвавши цей крок відновленням історичної справедливості та поверненням постаті одного з найвизначніших діячів української історії до місця, з яким він був тісно пов’язаний.
Російські силовики затримали та взяли під варту ветерана, який публічно виступив із погрозами на адресу президента РФ Володимира Путіна.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що потенційні переговори з українським лідером Володимиром Зеленським можуть відбутися у Мінську.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.