Нардеп В'ятрович пояснив, чому вважає Зеленського відповідальним за провалену вакцинацію від COVID-19 в Україні (Відео)
На думку народного депутата із "Європейської солідарності" Володимира В'ятровича, у проваленій вакцинальній кампанії від коронавірусу в Україні відповідальний особисто Володимир Зеленський. Таку думку він висловив у коментарі ASPI news.
За словами нардепа із "Євросолідарності", голови Українського інституту національної пам'яті (2014-2019 років) Володимира В'ятровича, вакцинальна кампанія в Україні була провалена владою. Політик вважає, що спроба перекласти відповідальність за це на "антивакцинаторів" і людей, які негативно відгукувались про той чи інший препарат, є ні до чого. За його словами, відповідальність за таку ситуацію несе не лише міністр охорони здоров'я, але й президент України.
"Звичайно, міністр охорони здоров'я є тим крайнім, хто мав би відповідати за це, але ми розуміємо, що всі рішення в країні ухвалюються на вулиці Банковій. Ми усвідомлюємо, що парламент поступово перетворюється на філію вулиці Банкової, приміщення Кабінету міністрів України на Грушевського вже є такою філією. Тобто всі рішення, які ухвалюються міністрами чи Кабінетом міністрів, не просто узгоджуються, а продукуються з вулиці Банкової. Тобто тут однозначно є персональна відповідальність президента Зеленського", – зазначив він.
В'ятрович зауважив, що для нього найбільш вагомим критерієм розвитку країни наразі є не показники ВВП чи ВНП, а вміння оперативно провести вакцинацію. І в цьому форматі Україна продемонструвала повний провал.
"Система охорони здоров'я в Україні виявилась інфраструктурно абсолютно неготовою до масової вакцинації. Це страшно, що ми живемо в країні, яка проявила повну нездатність протистояти таким викликам", – підсумував він.
Нагадаємо, що нардеп зі "Слуги народу" Микола Тищенко назвав свою версію щодо причин неефективної вакцинальної кампанії в Україні. Також голова партії "Голос" Кіра Рудик розкритикувала роботу уряду з цього питання.
Марко Рубіо заявив, що гарантії безпеки можуть надаватися лише після завершення війни, а не під час бойових дій. Він підкреслив, що Вашингтон не висував умов щодо територіальних поступок і остаточне рішення завжди залишається за Україною.
На тлі дискусій про конфлікти на Близькому Сході європейські дипломати заявили, що саме війна Росії проти України є ключовим викликом для безпеки Європи. Вони закликали союзників зосередити ресурси на підтримці Києва, адже від його стійкості залежить майбутнє континенту.
Брюссель планує запровадити черговий пакет санкцій проти Росії, зосереджений на енергетичному секторі та фінансових каналах. Мета — зменшити доходи Москви від експорту та ускладнити її можливості фінансувати війну проти України.
Європейський Союз оголосив про масштабну ініціативу підтримки України: союзники забезпечать Київ сучасними системами протиповітряної оборони та додатковими ресурсами для зміцнення армії. Це рішення ухвалене у відповідь на посилення російських ударів по енергетичній та цивільній інфраструктурі.
Глава держави підкреслив, що традиційні механізми захисту не гарантують Україні стабільності. На його думку, лише передача ядерної зброї у рамках західних гарантій може стати справжнім щитом від майбутніх загроз.
Глава держави заявив, що організація мирних переговорів залишається складним процесом. Москва намагається диктувати свої вимоги, які суперечать суверенітету України, а це робить будь-який діалог фактично неможливим.
Російський режим визнає, що війна проти України блокує економічні відносини з Вашингтоном. Дмитро Пєсков заявив, що після завершення конфлікту Кремль готовий розглядати співпрацю зі Сполученими Штатами, але поки що мирні переговори залишаються замороженими.
Голова уряду Нідерландів заявив, що атаки на українську енергетику — це сигнал для всього Заходу. Москва здатна застосувати ті самі методи проти країн НАТО, тому союзники мають зміцнювати захист критичної інфраструктури.
Під час зустрічі міністрів закордонних справ G7 виникла гостра суперечка: США наполягають на підтримці їхньої операції проти Ірану, тоді як європейські країни заявляють, що їхня головна війна — це Україна, і саме там потрібно концентрувати зусилля.
Сили оборони України системно атакують російські нафтобази, позбавляючи Москву прибутків від експорту “чорного золота”. Аналітики наголошують: удари по енергетичній інфраструктурі стають стратегічним інструментом у війні, адже вони підривають здатність Кремля фінансувати агресію.
Марко Рубіо заявив, що гарантії безпеки можуть надаватися лише після завершення війни, а не під час бойових дій. Він підкреслив, що Вашингтон не висував умов щодо територіальних поступок і остаточне рішення завжди залишається за Україною.
На тлі дискусій про конфлікти на Близькому Сході європейські дипломати заявили, що саме війна Росії проти України є ключовим викликом для безпеки Європи. Вони закликали союзників зосередити ресурси на підтримці Києва, адже від його стійкості залежить майбутнє континенту.
Брюссель планує запровадити черговий пакет санкцій проти Росії, зосереджений на енергетичному секторі та фінансових каналах. Мета — зменшити доходи Москви від експорту та ускладнити її можливості фінансувати війну проти України.
Європейський Союз оголосив про масштабну ініціативу підтримки України: союзники забезпечать Київ сучасними системами протиповітряної оборони та додатковими ресурсами для зміцнення армії. Це рішення ухвалене у відповідь на посилення російських ударів по енергетичній та цивільній інфраструктурі.