Назарбаєв даремно зачистив опозицію, – експерт порівняв події в Казахстані з "арабською весною" та Майданом
В Казахстані мітинги проти підвищення цін на скраплений газ, що розпочалися 2 січня в місті Жанаозен на заході держави, за кілька днів переросли в масові протести в усій країні. Чи можливе політичне врегулювання цієї кризи, ASPI news прокоментував заступник директора Агентства моделювання ситуацій Олексій Голобуцький.
"Протест в одній з найбагатших країн Центральної Азії – Казахстані виник, як це не дивно, з економічних проблем. Це нагадує "арабську весну", яка розпочалася у 2010-2011 в не найбіднішій країні регіону Північної Африки – Тунісі. Казахстанців обурили ціни на скраплений газ, втім, це був лише привід, щоб вибухнули усі проблеми, що накопичувалися роками", – зазначив політтехнолог.
На думку експерта, якщо порівнювати події в Казахстані з українським Майданом, то в нашій державі був набагато вищім баланс політичної активності. Існувала опозиція через яку влада отримувала вимоги мітингувальників та з лідерами якої можна було вести перемовини. В Казахстані завжди була достатньо жорстка авторитарна система влади. Перший президент країни Нурсултан Назарбаєв свого часу витіснив усю опозицію. Тому наразі президенту Касим-Жомарту Токаєву розмовляти просто немає з ким.
"Зараз до керівництва країни лунають з різних джерел бажання протестувальників. Там такий різноманітний набір вимог – від суто економічних до політичних. Є навіть ультиматум щепити казахів виключно антиковідною вакциною Pfizer. Так буває завжди, коли немає системної опозиції – відсутнє джерело каналізування протесту. Тобто шансів на політичне врегулювання чинної кризи в Казахстані майже немає. Тут або переможе сила протестувальників, або влада", – підсумував Голобуцький.
Спроби президента США Дональда Трампа прискорити дипломатичний процес навколо війни Росії проти України дедалі частіше викликають занепокоєння серед європейських партнерів. У Європі побоюються, що надмірна ставка Вашингтона на швидке політичне рішення може не врахувати позицію Києва та складність переговорів із Москвою.
Масовані російські атаки по українських містах є не лише спробою завдати фізичної шкоди інфраструктурі, а й частиною ширшої стратегії Кремля, спрямованої на тиск на Україну та її міжнародних партнерів.
Міністр оборони Михайло Федоров разом із головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським та начальником Генерального штабу Андрієм Гнатовим провели масштабну онлайн-нараду з більш ніж 300 командирами бригад і корпусів, присвячену запуску першого етапу комплексної реформи Сил оборони.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що фінансування України стане однією з ключових тем майбутнього саміту «Групи семи». Європейський Союз уже підготував масштабний пакет фінансової підтримки, однак для повного покриття потреб Києва Брюссель очікує додаткової участі міжнародних партнерів.
Україна продовжує прискорювати рух до членства в Європейському Союзі та планує виконати необхідні критерії для подальшого просування переговорного процесу у визначені урядом терміни.
Президент США Дональд Трамп заявив, що після окремих розмов із президентом України Володимиром Зеленським та очільником Кремля Володимиром Путіним бачить можливість досягти певного прогресу у напрямку завершення війни.
Міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро різко засудив російський удар по Києво-Печерській лаврі, заявивши, що пошкодження однієї з найважливіших святинь України має такий самий символічний масштаб, як для французів було б руйнування Нотр-Даму або базиліки Сен-Дені.
Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що Мінськ не планує військових дій проти України, а також попросив вибачення у президента України Володимира Зеленського за свої попередні різкі висловлювання.
Сполучені Штати активізували увагу до України після досягнення важливих домовленостей на міжнародному рівні, зосередивши дипломатичні зусилля на питаннях завершення війни, підтримки Києва та майбутніх гарантій безпеки.
Відповідні дописи президент опублікував у соціальних мережах.
Спроби президента США Дональда Трампа прискорити дипломатичний процес навколо війни Росії проти України дедалі частіше викликають занепокоєння серед європейських партнерів. У Європі побоюються, що надмірна ставка Вашингтона на швидке політичне рішення може не врахувати позицію Києва та складність переговорів із Москвою.
Масовані російські атаки по українських містах є не лише спробою завдати фізичної шкоди інфраструктурі, а й частиною ширшої стратегії Кремля, спрямованої на тиск на Україну та її міжнародних партнерів.
Міністр оборони Михайло Федоров разом із головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським та начальником Генерального штабу Андрієм Гнатовим провели масштабну онлайн-нараду з більш ніж 300 командирами бригад і корпусів, присвячену запуску першого етапу комплексної реформи Сил оборони.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що фінансування України стане однією з ключових тем майбутнього саміту «Групи семи». Європейський Союз уже підготував масштабний пакет фінансової підтримки, однак для повного покриття потреб Києва Брюссель очікує додаткової участі міжнародних партнерів.