Названо країни, які не згодні з відновленням повноважень РФ в ПАРЄ
Кілька країн в Парламентській асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) підписали декларацію про незгоду з рішенням про підтвердження повноважень делегації з Росії в Асамблеї.
Про це 31 січня повідомила голова постійної делегації Верховної ради в ПАРЄ Єлизавета Ясько на своїй сторінці у Facebook.
За її словами, країни вимагають виконання резолюцій, які були прийняті в попередніх роках щодо агресії РФ і ситуації з правами людини в Росії.
"Українська делегація в ПАРЄ і наші друзі з країн Балтік+ і представники делегацій Великобританії, Грузії, Ісландії, Латвії, Литви, Молдови, Польщі, Словаччини та Швеції підписали декларацію про свою незгоду з рішенням про підтвердження повноважень російської делегації в ПАРЄ і вимогу виконання резолюцій, які були ухвалені в попередніх роках щодо агресії РФ і ситуації з правами людини в Росії", - написала Ясько
Вона також заявила, що підписи під декларацією поставили делегати від усіх чотирьох найбільших політичних груп ПАРЄ: Європейської народної партії, соціалістів, лібералів, консерваторів.
"Це означає, що в Європі є відповідальні політики з усіх політичних таборів, які усвідомлюють кризу Ради Європи й вважають, що "діалог" (насправді "прощення") Росії - це не шлях до миру і демократії, а потурання її агресивним прагненням. Ми не самі та будемо боротися за Україну і принципи демократії та прав людини ПАРЄ", - зазначила голова української делегації.
Нагадаємо, члена української делегації, представника партії "Слуга народу" Олександра Мережка обрано віце-президентом Парламентської асамблеї Ради Європи.
Також повідомлялось, що народний депутат Олексій Гончаренко посварився з російським журналістом у кулуарах ПАРЄ.
Російський лідер Володимир Путін виступив із черговою серією заяв щодо війни проти України, у яких повторив кремлівські наративи про «захист Росії» та звинуватив Київ і Захід у нібито створенні конфлікту. Його слова стали черговою спробою Москви виправдати повномасштабне вторгнення та сформувати власну картину подій для внутрішньої та міжнародної аудиторії.
Президент США Дональд Трамп під час контактів із президентом України Володимиром Зеленським отримав інше бачення ситуації навколо російсько-української війни та змінив частину своїх попередніх оцінок щодо конфлікту.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що останній саміт «Групи семи» продемонстрував важливий переломний момент у позиції західних союзників щодо війни Росії проти України.
Міністерство закордонних справ України заявило, що Київ працює над зменшенням емоційності у відносинах із Польщею та прагне повернути двосторонній діалог у конструктивне русло. Українська дипломатія наголошує, що попри складні моменти стратегічне партнерство між країнами має залишатися пріоритетом.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що дипломатичні контакти із президентом США Дональдом Трампом дозволили змінити його початкове бачення війни та ситуації навколо України.
Колишній міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що справжній відтік російського населення з окупованого Криму може розпочатися тоді, коли Росія втратить можливість ефективно захищати півострів від українських ударів.
Російський лідер Володимир Путін заявив, що країни НАТО нібито готуються до можливого конфлікту з Росією, а також провів паралелі із подіями 1941 року. Його слова стали черговою спробою Кремля представити протистояння із Заходом як історичне протистояння та виправдати власну військову політику.
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров прокоментував заяви президента України Володимира Зеленського щодо ролі Білорусі у війні та можливих загроз із боку Мінська. Очільник російської дипломатії традиційно звинуватив Київ у нібито провокаційній політиці, водночас намагаючись представити Москву як сторону, зацікавлену у діалозі.
Президент США Дональд Трамп, за даними ЗМІ, під час розмови з українським лідером Володимиром Зеленським закликав Київ до більш рішучого підходу у контактах із Москвою. Заява стала черговим свідченням того, що Вашингтон намагається впливати на переговорну стратегію України в умовах затяжної війни.
Президент України Володимир Зеленський заявив про посилення контролю за виконанням міжнародних домовленостей щодо постачання систем протиповітряної оборони, підкресливши, що відповідальність за дотримання графіків поставок буде персональною для кожного залученого посадовця та дипломата.
Російський лідер Володимир Путін виступив із черговою серією заяв щодо війни проти України, у яких повторив кремлівські наративи про «захист Росії» та звинуватив Київ і Захід у нібито створенні конфлікту. Його слова стали черговою спробою Москви виправдати повномасштабне вторгнення та сформувати власну картину подій для внутрішньої та міжнародної аудиторії.
Президент США Дональд Трамп під час контактів із президентом України Володимиром Зеленським отримав інше бачення ситуації навколо російсько-української війни та змінив частину своїх попередніх оцінок щодо конфлікту.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що останній саміт «Групи семи» продемонстрував важливий переломний момент у позиції західних союзників щодо війни Росії проти України.
Міністерство закордонних справ України заявило, що Київ працює над зменшенням емоційності у відносинах із Польщею та прагне повернути двосторонній діалог у конструктивне русло. Українська дипломатія наголошує, що попри складні моменти стратегічне партнерство між країнами має залишатися пріоритетом.