Не створювати casus belli для Кремля, – політолог пояснив, чому РНБО не оголосила воєнний стан в Україні
Секретар РНБО Олексій Данілов під час брифінгу 23 лютого оголосив про введення надзвичайного стану (НС) на всій території України, окрім Донецької та Луганської областей, протягом 30 днів. При цьому доречність тих чи інших заходів НС буде визначати влада на місцях.
"Було б дивно, якби цього не ухвалили, – прокоментував рішення РНБО директор Агентства моделювання ситуацій Віталій Бала. – Надзвичайний стан є превентивним заходом щодо можливих провокацій та диверсій, які можуть готувати російські найманці. Це цілком правильне рішення РНБО. Напевно у ситуації, яка склалася, оголошення воєнного стану не є доречним рішенням. З огляду на те, що Росія вперто шукає та провокує casus belli, саме введення воєнного стану може дати Москві привід для війни з Україною. Хочеться вірити, що надзвичайний стан в прикордонних з Росією та Білоруссю регіонах буде виконуватися прискіпливіше, аніж, скажімо, на Західній Україні та буде максимально наближеним до воєнного стану".
Раніше ASPI news писало, які обмеження прав та свобод громадян передбачає НС. Зокрема, можлива заборона проведення масових заходів та примусове відчуження або вилучення майна у юридичних та фізичних осіб.
У жовтні у ЗМІ активно обговорювалася можливість надання Україні американський ракет Tomahawk. 17 числа президент України Володимир Зеленський здійснював візит до Білого дому з надією на позитивне рішення, але американський лідер Дональд Трамп відмовив.
У прагненні досягти дипломатичної перемоги у питанні російсько-української війни Білий дім має пам'ятати про ціну слабкої угоди. Такий документ не зможе стримати агресію РФ у майбутньому, і саме це сталося б у разі прийняття 28-пунктного "мирного плану" Сполучених Штатів Америки.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс заявив, що якщо в ході мирних перемовин Росії дозволять хоча б мінімально перекроїти кордони України, агресор рано чи пізно зробить те ж саме з територією Литви.
Українські та європейські представники зітхнули з полегшенням після спроб пом'якшити раптовий, сприятливий для Кремля "мирний план" президента Дональда Трампа. Про це повідомило The New York Times.
Перенесення фінального рішення щодо "мирного плану" США може допомогти Україні змінити позиції. Але вона ж може зірвати надії виробити прийнятний документ без участі Росії. Про це йдеться у матеріалі The Washington Post, в якому описуються останні події, пов’язані з переговорами про мирний трек в Україні.
Президент Білорусі Олександр Лукашенко запропонував президенту РФ посередництво у переговорах щодо війни в Україні. Зокрема він пропонує Мінськ в ролі майданчика для мирних переговорів, як це вже було у 2014-15 роках.
Міністр оборони Німеччини на тлі активізації мирних переговорів заявив, що у російсько-українській війні не має бути миру за рахунок капітуляції.
Генсек НАТО Марк Рютте заявив, що Росії не має права вето на вступ України до Альянсу. Це будуть вирішувати тільки його члени.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн презентувала депутатам Європейського парламенту пріоритети, які Євросоюз відстоюватиме у процесі розроблення і укладення мирної угоди між Україною і Росією.
Для досягнення миру тиснути потрібно на Росію, а не на Україну. Про це заявив президент Володимир Зеленський у відеозверненні.
У жовтні у ЗМІ активно обговорювалася можливість надання Україні американський ракет Tomahawk. 17 числа президент України Володимир Зеленський здійснював візит до Білого дому з надією на позитивне рішення, але американський лідер Дональд Трамп відмовив.
У прагненні досягти дипломатичної перемоги у питанні російсько-української війни Білий дім має пам'ятати про ціну слабкої угоди. Такий документ не зможе стримати агресію РФ у майбутньому, і саме це сталося б у разі прийняття 28-пунктного "мирного плану" Сполучених Штатів Америки.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс заявив, що якщо в ході мирних перемовин Росії дозволять хоча б мінімально перекроїти кордони України, агресор рано чи пізно зробить те ж саме з територією Литви.
Українські та європейські представники зітхнули з полегшенням після спроб пом'якшити раптовий, сприятливий для Кремля "мирний план" президента Дональда Трампа. Про це повідомило The New York Times.