Не створювати casus belli для Кремля, – політолог пояснив, чому РНБО не оголосила воєнний стан в Україні
Секретар РНБО Олексій Данілов під час брифінгу 23 лютого оголосив про введення надзвичайного стану (НС) на всій території України, окрім Донецької та Луганської областей, протягом 30 днів. При цьому доречність тих чи інших заходів НС буде визначати влада на місцях.
"Було б дивно, якби цього не ухвалили, – прокоментував рішення РНБО директор Агентства моделювання ситуацій Віталій Бала. – Надзвичайний стан є превентивним заходом щодо можливих провокацій та диверсій, які можуть готувати російські найманці. Це цілком правильне рішення РНБО. Напевно у ситуації, яка склалася, оголошення воєнного стану не є доречним рішенням. З огляду на те, що Росія вперто шукає та провокує casus belli, саме введення воєнного стану може дати Москві привід для війни з Україною. Хочеться вірити, що надзвичайний стан в прикордонних з Росією та Білоруссю регіонах буде виконуватися прискіпливіше, аніж, скажімо, на Західній Україні та буде максимально наближеним до воєнного стану".
Раніше ASPI news писало, які обмеження прав та свобод громадян передбачає НС. Зокрема, можлива заборона проведення масових заходів та примусове відчуження або вилучення майна у юридичних та фізичних осіб.
Підрозділи Сил безпілотних систем України за дві доби завдали серії високоточних ударів по енергетичній інфраструктурі на тимчасово окупованих територіях, уразивши 16 електропідстанцій, які забезпечували живлення російських військових об'єктів і логістики.
Віцепрезидент США Джей Ді Венс заявив, що російська армія стрімко втрачає здатність проводити ефективні наступальні операції, а успішні дії українських сил дедалі більше наближають момент завершення війни.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що ситуація на фронті залишається відносно стабільною без масштабних проривів жодної зі сторін, водночас російська армія продовжує зазнавати великих втрат.
Міністр національної оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш оголосив про рішення розсекретити інформацію щодо всієї військової допомоги, яку Варшава передала Україні з 2022 по 2026 рік.
У Польщі розгорівся гучний політичний скандал після заяв віцемаршала Сейму та співголови партії "Конфедерація" Кшиштофа Босака, який стверджує, що уряд навесні нібито без публічного оголошення передав Україні ракети-перехоплювачі до американських систем протиповітряної оборони Patriot.
У Кремлі зробили заяву, яка різко контрастує з багаторічною офіційною риторикою щодо війни проти України.
Президент України Володимир Зеленський і президент США Дональд Трамп готуються до особистої зустрічі в Анкарі на полях саміту НАТО, де ключовими темами стануть військова підтримка України, протидія російській агресії та подальші кроки для досягнення справедливого миру.
Голова Центру протидії дезінформації Андрій Коваленко заявив, що поки російська армія завдає ударів по житлових кварталах Києва, українські Сили оборони системно атакують військові та стратегічні об'єкти в Москві й інших регіонах Росії.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга після чергової масованої атаки Росії на Київ закликав країни НАТО зробити головним результатом майбутнього саміту в Анкарі посилення української протиповітряної оборони.
Міністр оборони України Михайло Федоров закликав держави-партнери невідкладно передати Україні ракети для зенітних комплексів Patriot зі своїх наявних запасів.
Підрозділи Сил безпілотних систем України за дві доби завдали серії високоточних ударів по енергетичній інфраструктурі на тимчасово окупованих територіях, уразивши 16 електропідстанцій, які забезпечували живлення російських військових об'єктів і логістики.
Віцепрезидент США Джей Ді Венс заявив, що російська армія стрімко втрачає здатність проводити ефективні наступальні операції, а успішні дії українських сил дедалі більше наближають момент завершення війни.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що ситуація на фронті залишається відносно стабільною без масштабних проривів жодної зі сторін, водночас російська армія продовжує зазнавати великих втрат.
Міністр національної оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш оголосив про рішення розсекретити інформацію щодо всієї військової допомоги, яку Варшава передала Україні з 2022 по 2026 рік.