Не створювати casus belli для Кремля, – політолог пояснив, чому РНБО не оголосила воєнний стан в Україні
Секретар РНБО Олексій Данілов під час брифінгу 23 лютого оголосив про введення надзвичайного стану (НС) на всій території України, окрім Донецької та Луганської областей, протягом 30 днів. При цьому доречність тих чи інших заходів НС буде визначати влада на місцях.
"Було б дивно, якби цього не ухвалили, – прокоментував рішення РНБО директор Агентства моделювання ситуацій Віталій Бала. – Надзвичайний стан є превентивним заходом щодо можливих провокацій та диверсій, які можуть готувати російські найманці. Це цілком правильне рішення РНБО. Напевно у ситуації, яка склалася, оголошення воєнного стану не є доречним рішенням. З огляду на те, що Росія вперто шукає та провокує casus belli, саме введення воєнного стану може дати Москві привід для війни з Україною. Хочеться вірити, що надзвичайний стан в прикордонних з Росією та Білоруссю регіонах буде виконуватися прискіпливіше, аніж, скажімо, на Західній Україні та буде максимально наближеним до воєнного стану".
Раніше ASPI news писало, які обмеження прав та свобод громадян передбачає НС. Зокрема, можлива заборона проведення масових заходів та примусове відчуження або вилучення майна у юридичних та фізичних осіб.
Дональд Трамп заявив, що не вважає себе прихильником України, однак його слова прозвучали на тлі активних переговорів про завершення війни та можливу роль США у дипломатичному процесі.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що Олександр Лукашенко отримав обмежений час для демонтажу обладнання на території Білорусі, яке, за даними Києва, використовується Росією для керування та коригування ударних дронів по Україні.
Російське керівництво заявило про необхідність зміни підходу Європи до війни в Україні, фактично намагаючись перекласти відповідальність за дипломатичний процес на західні країни та домогтися вигідних для Кремля умов.
Аналітики Інституту вивчення війни заявили, що удари України по Москві та Московській області продемонстрували вразливість російської системи безпеки й показали, що навіть столиця країни-агресора не має абсолютного захисту від сучасних далекобійних засобів.
Глава російського МЗС Сергій Лавров заявив, що Кремль не готовий приймати підходи європейських країн до врегулювання війни в Україні, продемонструвавши, що Москва продовжує наполягати на власному баченні переговорного процесу.
Президент України Володимир Зеленський заявив про сподівання на відновлення переговорного процесу щодо завершення війни, однак наголосив, що майбутні дипломатичні кроки мають бути змістовними та за участі міжнародних партнерів.
Президент України Володимир Зеленський заявив про сподівання на відновлення переговорного процесу щодо завершення війни, однак наголосив, що майбутні дипломатичні кроки мають бути змістовними та за участі міжнародних партнерів.
Російський лідер Володимир Путін не зробив публічної заяви після масштабної атаки безпілотників на Москву, і така пауза, на думку аналітиків, могла бути не випадковістю, а спробою зберегти образ контролю та не показувати наслідки війни для російської столиці.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що відмовляється від високої державної відзнаки Польщі на знак протесту проти рішення Варшави позбавити президента України Володимира Зеленського ордена Білого Орла, назвавши такий крок стратегічною помилкою.
Дональд Трамп заявив, що не вважає себе прихильником України, однак його слова прозвучали на тлі активних переговорів про завершення війни та можливу роль США у дипломатичному процесі.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що Олександр Лукашенко отримав обмежений час для демонтажу обладнання на території Білорусі, яке, за даними Києва, використовується Росією для керування та коригування ударних дронів по Україні.
Російське керівництво заявило про необхідність зміни підходу Європи до війни в Україні, фактично намагаючись перекласти відповідальність за дипломатичний процес на західні країни та домогтися вигідних для Кремля умов.
Аналітики Інституту вивчення війни заявили, що удари України по Москві та Московській області продемонстрували вразливість російської системи безпеки й показали, що навіть столиця країни-агресора не має абсолютного захисту від сучасних далекобійних засобів.