Не створювати casus belli для Кремля, – політолог пояснив, чому РНБО не оголосила воєнний стан в Україні
Секретар РНБО Олексій Данілов під час брифінгу 23 лютого оголосив про введення надзвичайного стану (НС) на всій території України, окрім Донецької та Луганської областей, протягом 30 днів. При цьому доречність тих чи інших заходів НС буде визначати влада на місцях.
"Було б дивно, якби цього не ухвалили, – прокоментував рішення РНБО директор Агентства моделювання ситуацій Віталій Бала. – Надзвичайний стан є превентивним заходом щодо можливих провокацій та диверсій, які можуть готувати російські найманці. Це цілком правильне рішення РНБО. Напевно у ситуації, яка склалася, оголошення воєнного стану не є доречним рішенням. З огляду на те, що Росія вперто шукає та провокує casus belli, саме введення воєнного стану може дати Москві привід для війни з Україною. Хочеться вірити, що надзвичайний стан в прикордонних з Росією та Білоруссю регіонах буде виконуватися прискіпливіше, аніж, скажімо, на Західній Україні та буде максимально наближеним до воєнного стану".
Раніше ASPI news писало, які обмеження прав та свобод громадян передбачає НС. Зокрема, можлива заборона проведення масових заходів та примусове відчуження або вилучення майна у юридичних та фізичних осіб.
У ніч проти 15 серпня російська Самара опинилася під ракетним ударом, після якого над містом здійнявся густий чорний дим, а на одному з промислових підприємств спалахнула масштабна пожежа.
Українська розвідка отримала інформацію про подальші наміри Росії, після чого Київ почав готувати конкретні заходи протидії.
Українська оборонна компанія Fire Point готується завершити сертифікацію своєї тактичної балістичної ракети FP-7 та провести необхідні випробувальні запуски.
Російський комплекс в Єлабузі, де Москва щодня виробляє сотні ударних безпілотників, залишається одним із найважливіших об’єктів російського військово-промислового комплексу.
Президент Володимир Зеленський поки не зміг знайти кандидата, який відповідав би його вимогам до майбутнього посла України у Сполучених Штатах.
Росія в ніч на 14 серпня завдала масштабного удару по Україні, атакувавши одразу 12 областей ракетами, авіабомбами та безпілотниками.
Прем’єр-міністр Сергій Корецький представив ключові пріоритети нового уряду та проєкт програми його діяльності.
Польща наразі не планує передавати Україні нову партію ракет для систем Patriot, оскільки має обмежені запаси таких боєприпасів і повинна враховувати власні потреби у протиповітряній обороні. Водночас питання підтримки України засобами ППО залишається актуальним для Варшави, яка вже передала Києву частину дефіцитних перехоплювачів.
У червні 2026 року Україна отримала 7,2 млрд євро військової допомоги від міжнародних партнерів — це найбільший місячний обсяг із квітня 2024 року.
Сили безпілотних систем України протягом перших 13 днів серпня завдали серії ударів по 240 енерговузлах російських окупаційних військ.
У ніч проти 15 серпня російська Самара опинилася під ракетним ударом, після якого над містом здійнявся густий чорний дим, а на одному з промислових підприємств спалахнула масштабна пожежа.
Українська розвідка отримала інформацію про подальші наміри Росії, після чого Київ почав готувати конкретні заходи протидії.
Українська оборонна компанія Fire Point готується завершити сертифікацію своєї тактичної балістичної ракети FP-7 та провести необхідні випробувальні запуски.
Російський комплекс в Єлабузі, де Москва щодня виробляє сотні ударних безпілотників, залишається одним із найважливіших об’єктів російського військово-промислового комплексу.