Не змогли домовитися: вечірнє засідання Ради тривало одну хвилину
Більшість і опозиція не змогли прийти до компромісу з відкриття ринку землі, і пішли радитися.
У "Слузі народу" підозрюють, що справжня причина зриву роботи парламенту в небажанні остаточно зняти депутатську недоторканність, це питання сьогодні стояло на порядку денному, передає кореспондент ASPI.
"У нас є питання недоторканності, і якщо до 1 січня ми його не вирішимо, то жоден юрист не скаже, як почне діяти правоохоронна система щодо депутатів, з яких Конституцією знята недоторканність, а в інших законах і Кримінальному кодексі вона залишилася, - заявив голова партії СН Олександр Корнієнко. - Сьогоднішня політична вакханалія, зокрема, спрямована на те, щоб не дати проголосувати недоторканність, щоб залишитися формально якийсь час без можливості затримання".
Корнієнко також вважає, що опозиція спеціально блокує ухвалення законопроєкту про ринок землі, подаючи тисячі правок до проєкту, блокуючи трибуну, зриваючи засідання і закликаючи людей виходити на протести.
"Фактично вони виступають проти ринку землі. Вони розуміють, що рано чи пізно ми пройдемо чотири тисячі правок і все одно проголосуємо. Це просто спроба затягнути час, - стверджує Корнієнко. - Можливо, вони хочуть загострити ситуацію на вулиці".
Він додав, що вранці 18 грудня продовжаться консультації голів фракцій.
"Будемо зараз радитися, які у нас є опції. Ми не дуже хочемо займатися деструктивними методами типу блокувань трибуни, але якщо політичні опоненти нас до цього змусять, то будемо виходити із ситуації", - попереджає Корнієнко.
У свою чергу опозиція вимагає негайно зняти законопроєкт про ринок землі з порядку денного і приступити до розгляду чотирьох тисяч правок вже на початку наступного року.
Також у "Батьківщині" наполягають на тому, щоб засідання аграрного комітету, який розглядає поправки до законопроєкту, проходили у відкритому режимі з доступом преси та представників фермерських господарств.
Зараз ці засідання проходять в закритому режимі.
Спроби президента США Дональда Трампа прискорити дипломатичний процес навколо війни Росії проти України дедалі частіше викликають занепокоєння серед європейських партнерів. У Європі побоюються, що надмірна ставка Вашингтона на швидке політичне рішення може не врахувати позицію Києва та складність переговорів із Москвою.
Масовані російські атаки по українських містах є не лише спробою завдати фізичної шкоди інфраструктурі, а й частиною ширшої стратегії Кремля, спрямованої на тиск на Україну та її міжнародних партнерів.
Міністр оборони Михайло Федоров разом із головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським та начальником Генерального штабу Андрієм Гнатовим провели масштабну онлайн-нараду з більш ніж 300 командирами бригад і корпусів, присвячену запуску першого етапу комплексної реформи Сил оборони.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що фінансування України стане однією з ключових тем майбутнього саміту «Групи семи». Європейський Союз уже підготував масштабний пакет фінансової підтримки, однак для повного покриття потреб Києва Брюссель очікує додаткової участі міжнародних партнерів.
Україна продовжує прискорювати рух до членства в Європейському Союзі та планує виконати необхідні критерії для подальшого просування переговорного процесу у визначені урядом терміни.
Президент США Дональд Трамп заявив, що після окремих розмов із президентом України Володимиром Зеленським та очільником Кремля Володимиром Путіним бачить можливість досягти певного прогресу у напрямку завершення війни.
Міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро різко засудив російський удар по Києво-Печерській лаврі, заявивши, що пошкодження однієї з найважливіших святинь України має такий самий символічний масштаб, як для французів було б руйнування Нотр-Даму або базиліки Сен-Дені.
Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що Мінськ не планує військових дій проти України, а також попросив вибачення у президента України Володимира Зеленського за свої попередні різкі висловлювання.
Сполучені Штати активізували увагу до України після досягнення важливих домовленостей на міжнародному рівні, зосередивши дипломатичні зусилля на питаннях завершення війни, підтримки Києва та майбутніх гарантій безпеки.
Відповідні дописи президент опублікував у соціальних мережах.
Спроби президента США Дональда Трампа прискорити дипломатичний процес навколо війни Росії проти України дедалі частіше викликають занепокоєння серед європейських партнерів. У Європі побоюються, що надмірна ставка Вашингтона на швидке політичне рішення може не врахувати позицію Києва та складність переговорів із Москвою.
Масовані російські атаки по українських містах є не лише спробою завдати фізичної шкоди інфраструктурі, а й частиною ширшої стратегії Кремля, спрямованої на тиск на Україну та її міжнародних партнерів.
Міністр оборони Михайло Федоров разом із головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським та начальником Генерального штабу Андрієм Гнатовим провели масштабну онлайн-нараду з більш ніж 300 командирами бригад і корпусів, присвячену запуску першого етапу комплексної реформи Сил оборони.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що фінансування України стане однією з ключових тем майбутнього саміту «Групи семи». Європейський Союз уже підготував масштабний пакет фінансової підтримки, однак для повного покриття потреб Києва Брюссель очікує додаткової участі міжнародних партнерів.