“Неприйнятні умови” МВФ - Арахамія пояснив, чого саме вони стосуються
Голова фракції “Слуга народу” Давид Арахамія прокоментував нові переговори з Міжнародним валютним фондом. Він пояснив, про що йдеться в суперечливому проєкті Меморандуму з МВФ.
У запропонованому МВФ Україні Меморандумі для ще однієї кредитної програми перераховані умови, які є неприйнятними для України. Про це у середу, 3 червня, в ефірі телеканалу “Україна 24” повідомив народний депутат, очільник парламентської фракції “Слуга народу” Давид Арахамія.
Арахамія пояснив, що нові вимоги МВФ не стосуються уже погодженої програми stand by на суму 5 мільярдів доларів. Перший її транш слід очікувати на наступному тижні, сказав політик.
“Неприйнятні”, за словами Арахамії, умови стосуються проєкту меморандуму на новий кредит від МВФ. Деякі положення в ньому сформульовані так, що їх не сприйме ні українське суспільство, ні Верховна Рада, - пояснив депутат.
Як повідомив раніше прем’єр-міністр Денис Шмигаль, в ході обговорення можливості надання ще одного кредиту Україні МВФ виставив низку умов. Вони стосуються прозорості в роботі банків і підприємств, які перебувають у власності держави, результативності роботи Антимонопольного комітету і реформ податкової та митної служб.
Також ASPI news повідомляло, що Юлія Тимошенко заявила, що домовленість щодо кредиту МВФ Україні містить положення, які шкодять інтересам України. За її словами, президент Зеленський, Нацбанк та уряд пообіцяли збільшити тарифи на електрику, підвищити пенсійний вік, провести приватизацію державних підприємств.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що Москва нібито відмовилася від пропозиції України обмежити масштаби бойових дій та припинити частину ударів.
Російський лідер Володимир Путін може опинитися перед складним стратегічним рішенням через посилення українських ударів по окупованому Криму: або шукати шлях до переговорів, або піти на різке підвищення ставок у війні.
Речник Військово-Морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук заявив, що удари по російській логістиці в окупованому Криму є не окремими атаками, а частиною масштабної багаторівневої операції, яку Україна послідовно розвиває протягом кількох років.
Президент України Володимир Зеленський повідомив про встановлення погруддя видатного українського гетьмана Івана Мазепи на території Києво-Печерської лаври, назвавши цей крок відновленням історичної справедливості та поверненням постаті одного з найвизначніших діячів української історії до місця, з яким він був тісно пов’язаний.
Російські силовики затримали та взяли під варту ветерана, який публічно виступив із погрозами на адресу президента РФ Володимира Путіна.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що потенційні переговори з українським лідером Володимиром Зеленським можуть відбутися у Мінську.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.