Нічого не можна вирішувати без українців – Шольц
Федеральний канцлер Німеччини Олаф Шольц заявив, що на сьогоднішній день розмови про розміщення миротворчої місії в Україні "недоречні та передчасні". За його словами, спочатку необхідно досягти закінчення конфлікту та справжніх переговорів, а не миру під диктовку.
Також Шольц упевнений, що навіть після завершення війни Україні буде потрібна допомога західних партнерів. Про це канцлер ФРН розповів в інтерв'ю медіагрупі Redaktions Netzwerk Deutschland.
За словами німецького канцлера, які саме гарантії безпеки отримає Україна, визначиться лише після завершення війни проти Росії. Відповідаючи на запитання щодо можливої участі Німеччини у миротворчій місії в Україні, Шольц зазначив, що вважає дебати на цю тему "недоречними та передчасними". "Я вважаю такі дебати недоречними та передчасними. Це пов'язано з тим, що передбачається, що Україна не отримає назад частину своєї території від Росії. Я говорю цілком серйозно, коли говорю, що нічого не можна вирішити без українського народу. По-перше, необхідно покласти край конфлікту і розпочати реальні переговори, а не нав'язаний мир. Тільки тоді можна буде побачити, якими можуть бути майбутні гарантії безпеки України", – сказав Шольц.
Водночас канцлер ФРН упевнений, що після завершення війни Україна матиме армію, яку вона не зможе утримувати лише своїми фінансовими коштами. Тому Шольц вважає, що західні партнери України мають продовжувати надавати допомогу Києву.
Президент України Володимир Зеленський повідомив про новий етап консультацій із провідними українськими військовими, під час яких обговорювали подальшу стратегію ведення війни, ситуацію на найгарячіших ділянках фронту та кроки, необхідні для досягнення справедливого миру.
Президент України Володимир Зеленський повідомив про підготовку нових стратегічних рішень, які мають зміцнити українські позиції як на полі бою, так і на міжнародній арені.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що саме значний запас балістичних ракет дозволяє російському керівництву продовжувати вірити у можливість досягти своїх військових цілей.
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що від початку 2026 року Київ багаторазово пропонував Росії припинити бойові дії та перейти до дипломатичного врегулювання, однак усі мирні ініціативи були відкинуті російським керівництвом.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга після однієї з наймасованіших балістичних атак Росії на Київ закликав міжнародних партнерів негайно перейти до жорсткіших дій проти Кремля.
Президент України Володимир Зеленський провів особисту зустріч із колишнім міністром оборони Михайлом Федоровим, під час якої сторони обговорили майбутнє реформ у секторі безпеки та подальшу співпрацю.
Одна з наймасованіших балістичних атак Росії на Київ стала черговим доказом того, що Україні необхідне термінове посилення протиповітряної оборони.
Президент України Володимир Зеленський повідомив нові подробиці масованої російської атаки в ніч на 19 липня, назвавши її однією з найінтенсивніших балістичних атак на Київ від початку повномасштабного вторгнення.
Колишній міністр оборони Михайло Федоров прокоментував масштабні акції, які відбулися в різних містах України після його відставки.
Президент України Володимир Зеленський уперше особисто прокоментував хвилю мирних акцій, які відбулися в різних містах країни після кадрових рішень у секторі оборони.
Президент України Володимир Зеленський повідомив про новий етап консультацій із провідними українськими військовими, під час яких обговорювали подальшу стратегію ведення війни, ситуацію на найгарячіших ділянках фронту та кроки, необхідні для досягнення справедливого миру.
Президент України Володимир Зеленський повідомив про підготовку нових стратегічних рішень, які мають зміцнити українські позиції як на полі бою, так і на міжнародній арені.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що саме значний запас балістичних ракет дозволяє російському керівництву продовжувати вірити у можливість досягти своїх військових цілей.
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що від початку 2026 року Київ багаторазово пропонував Росії припинити бойові дії та перейти до дипломатичного врегулювання, однак усі мирні ініціативи були відкинуті російським керівництвом.