Новий генпрокурор Кравченко пояснив, чому Зеленський його не представив
Руслан Кравченко, якого призначили на минулому тижні, сьогодні офіційно розпочав свою роботу. Президент України не буде офіційно представляти нового генпрокурора Руслана Кравченка. Про це Кравченко написав у Facebook.
"Сьогодні я розпочинаю роботу на посаді генерального прокурора. Старого, бюрократичного ритуалу представлення президентом України не буде, і це наше з ним спільне і зважене рішення", - написав він.
Кравченко додав, що команда не витрачає час на формальності й відходить від радянських традицій. За його словами, замість бюрократії мають бути конкретні дії та рішення, а замість урочистостей – відповідальність. Це, на переконання генпрокурора, свідчить про зміни й системний підхід до роботи, який впроваджується з першого дня.
Новий генпрокурор також озвучив конкретні завдання:
- Зміцнення ролі прокуратури як головного координатора роботи правоохоронних органів у сфері протидії злочинності та функціонування системи кримінальної юстиції загалом;
- Забезпечення реальної довіри до органів прокуратури як зі сторони нашого суспільства, громадськості, так і від наших міжнародних партнерів;
- Контроль за законністю використання бюджетних коштів, нульова толерантність до проявів корупції у будь-якій сфері;
- Створення умов для подальшого впровадження дієвих гарантій захисту прав та законних інтересів бізнесу;
- Забезпечення справедливості у кожному кримінальному провадженні і в першу чергу тих, що стосуються національної безпеки держави;
- Особистий контроль за ефективністю здійснення кримінальних проваджень, що стосуються посягань на життя та здоровʼя дітей і неповнолітніх;
- Невідворотність покарання для злочинців як в національних судах, так і на міжнародному рівні, і особливий акцент – щодо злочинів агресії та воєнних злочинів, а також встановлення персональної відповідальності кожного воєнного злочинця.
Російське керівництво заявило про необхідність зміни підходу Європи до війни в Україні, фактично намагаючись перекласти відповідальність за дипломатичний процес на західні країни та домогтися вигідних для Кремля умов.
Аналітики Інституту вивчення війни заявили, що удари України по Москві та Московській області продемонстрували вразливість російської системи безпеки й показали, що навіть столиця країни-агресора не має абсолютного захисту від сучасних далекобійних засобів.
Глава російського МЗС Сергій Лавров заявив, що Кремль не готовий приймати підходи європейських країн до врегулювання війни в Україні, продемонструвавши, що Москва продовжує наполягати на власному баченні переговорного процесу.
Президент України Володимир Зеленський заявив про сподівання на відновлення переговорного процесу щодо завершення війни, однак наголосив, що майбутні дипломатичні кроки мають бути змістовними та за участі міжнародних партнерів.
Президент України Володимир Зеленський заявив про сподівання на відновлення переговорного процесу щодо завершення війни, однак наголосив, що майбутні дипломатичні кроки мають бути змістовними та за участі міжнародних партнерів.
Російський лідер Володимир Путін не зробив публічної заяви після масштабної атаки безпілотників на Москву, і така пауза, на думку аналітиків, могла бути не випадковістю, а спробою зберегти образ контролю та не показувати наслідки війни для російської столиці.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що відмовляється від високої державної відзнаки Польщі на знак протесту проти рішення Варшави позбавити президента України Володимира Зеленського ордена Білого Орла, назвавши такий крок стратегічною помилкою.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив про новий етап військової підтримки України, який включає передачу тризначної кількості ракет “повітря–повітря” із запасів Бундесверу, а також розгортання спільного виробництва наземних роботизованих комплексів із українськими партнерами.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що військова допомога Україні має тривати, адже саме підтримка партнерів дозволяє Києву зберігати ініціативу на полі бою та чинити тиск на російську армію.
Російське керівництво заявило про необхідність зміни підходу Європи до війни в Україні, фактично намагаючись перекласти відповідальність за дипломатичний процес на західні країни та домогтися вигідних для Кремля умов.
Аналітики Інституту вивчення війни заявили, що удари України по Москві та Московській області продемонстрували вразливість російської системи безпеки й показали, що навіть столиця країни-агресора не має абсолютного захисту від сучасних далекобійних засобів.
Глава російського МЗС Сергій Лавров заявив, що Кремль не готовий приймати підходи європейських країн до врегулювання війни в Україні, продемонструвавши, що Москва продовжує наполягати на власному баченні переговорного процесу.
Президент України Володимир Зеленський заявив про сподівання на відновлення переговорного процесу щодо завершення війни, однак наголосив, що майбутні дипломатичні кроки мають бути змістовними та за участі міжнародних партнерів.