Новий закон про мову та обласні центри для нацменшин: у МЗС розкрили деталі законопроєкту Зеленського
В Україні застаріле законодавство з питання національних меншин та спільнот. Про це заявив заступник міністра закордонних справ України на новій сесії форуму "Україна 30. Гуманітарна політика".
В Україні слідом за законом про корінні народи активно готують закон про національні спільноти, які зараз називають національними меншинами. Сьогодні, 13 липня, заступник міністра закордонних справ України Василь Бондар виступив на форумі "Україна 30" замість очільника МЗС Дмитра Кулеби. Про це повідомляє кореспондент ASPI news.
"Робота над законопроєктом ведеться з наказу президента України. В нас законодавство з питання національних меншин ухвалено ще в 1992-у році, тобто базовий закон. З цього часу Україна стала частиною багатьох міжнародних конвенцій у сфері захисту національних спільнот і національних меншин. Наразі в нас підписано багато двосторонніх домовленостей і договорів. З метою активізації теми в правовому полі якраз була ухвалена ідея, щоб розробити такий законопроєкт", – заявив заступник міністра закордонних справ України.
За словами спікера, в першу чергу було використано досвід наших сусідів. Тобто країн, де є велика українська громада. Також заступник міністра розповів, що насамперед регламентує законодавча ініціатива.
"Законопроєкт насамперед створює нову юридичну рамку, яка передбачає, функціонування нового органу, який займається взаємодію між державою та національними спільнотами. Тобто це вже створена Державна служба з питань політики і віросповідань, але в законі буде чітко прописано її повноваження. Другий ключовий наратив – це бажання забезпечити в законодавчому плані рівність всіх громадян України, незалежно від національності. Також подається ідея правильності використання мов національних спільнот. Ми маємо закон про державну мову, де умови використання мов національних спільнот мають бути врегульовані окремим законом. Також пропонується створити окремі доми для національностей в кожному обласному центрі, пропонується створити окремі програми за рахунок державного бюджету для забезпечення особливих прав національних спільнот", – наголосив Василь Бондар.
За словами очільника держави, зараз багато обговорень щодо закону про корінні народи України. Зеленський зазначив, що закон майже готовий і він скоро з'явиться, аби захистити всіх громадян України, незалежно від національності.
Зазначимо, 13 липня у Києві розпочалася нова сесія форуму "Україна 30. Гуманітарна політика". Гості та спікери говоритимуть про Національний історико-меморіальний заповідник Бабин Яр, Музей Голодомору, Закони про національні спільноти та про корінні народи, а також - про розвиток державної мови та використання її у публічному просторі.
Нагадаємо, захід відкривав президент України Володимир Зеленський. Очільник країни розкрив деталі проєкту закону про національні спільноти України. Також ASPI news писало, що у "Слузі Народу" назвали термін розгляду законопроєкту Зеленського про деолігархізацію.
Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто заявив, що вилучені в українських інкасаторів кошти Ощадбанку становлять питання національної безпеки для його країни. У Києві відповіли, що такі заяви є маніпуляцією та спробою узаконити незаконне вилучення активів.
Міністерство закордонних справ України заявило, що угорська влада грубо порушила права семи співробітників Ощадбанку, затриманих 5 березня у Будапешті. Українців утримували в кайданках, із зав’язаними очима та без адвокатів, а після депортації їм заборонили в’їзд до Шенгенської зони на три роки.
Керівна партія прем’єра Віктора Орбана подала до парламенту Угорщини законопроєкт про арешт вилучених коштів та золота українського Ощадбанку. У Києві заявили, що це є спробою узаконити незаконне вилучення активів і порушення прав українських інкасаторів, затриманих під час операції угорських силових органів.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що тристороння зустріч України, США та Росії, яка мала відбутися цього тижня, переноситься через те, що увага партнерів нині зосереджена на конфлікті навколо Ірану. Водночас він підкреслив, що Київ готовий до переговорів у будь-який момент і в будь-якому форматі, який може реально сприяти завершенню війни.
Президент США Дональд Трамп після телефонної розмови з Володимиром Путіним заявив, що він прагне показати себе «корисним» у врегулюванні конфліктів на Близькому Сході. Водночас він наголосив: справжня користь від Путіна була б лише тоді, коли той припинив би агресію проти України.
На тлі повномасштабної війни з Росією Україна у 2026 році стала найбільшим імпортером озброєнь у світі. За даними Стокгольмського інституту дослідження проблем миру (SIPRI), Київ отримав рекордні обсяги військової допомоги та контрактних поставок, випередивши Саудівську Аравію, Індію та Китай.
На конференції послів ЄС у Брюсселі президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що Україна отримає кредит у розмірі 90 млрд євро, незважаючи на вето Віктора Орбана та політичні суперечки всередині Євросоюзу. Вона підкреслила, що на кону стоїть авторитет ЄС і його безпека, тому фінансова підтримка Києва буде забезпечена.
Міністерство оборони України повідомило, що від початку року сили оборони успішно атакували три великі військові заводи, два арсенали та ключовий полігон Росії. Серед цілей — підприємства у Таганрозі, Мічурінську та Нижньому Новгороді, арсенали у Брянській та Курській областях, а також полігон Капустін Яр.
Міністерство закордонних справ України оголосило про підготовку судових дій проти Угорщини після того, як угорська влада вилучила кошти та дорогоцінні метали, що належать державному Ощадбанку. Київ назвав інцидент «безпрецедентним актом державного бандитизму» і закликав ЄС висловити солідарність із Україною.
Інститут вивчення війни повідомив, що Росія різко збільшила кількість балістичних ракет у масованих атаках по Україні. Кремль прагне виснажити запаси перехоплювачів Patriot, використовуючи момент, коли увага союзників частково зосереджена на війні на Близькому Сході.
Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто заявив, що вилучені в українських інкасаторів кошти Ощадбанку становлять питання національної безпеки для його країни. У Києві відповіли, що такі заяви є маніпуляцією та спробою узаконити незаконне вилучення активів.
Міністерство закордонних справ України заявило, що угорська влада грубо порушила права семи співробітників Ощадбанку, затриманих 5 березня у Будапешті. Українців утримували в кайданках, із зав’язаними очима та без адвокатів, а після депортації їм заборонили в’їзд до Шенгенської зони на три роки.
Керівна партія прем’єра Віктора Орбана подала до парламенту Угорщини законопроєкт про арешт вилучених коштів та золота українського Ощадбанку. У Києві заявили, що це є спробою узаконити незаконне вилучення активів і порушення прав українських інкасаторів, затриманих під час операції угорських силових органів.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що тристороння зустріч України, США та Росії, яка мала відбутися цього тижня, переноситься через те, що увага партнерів нині зосереджена на конфлікті навколо Ірану. Водночас він підкреслив, що Київ готовий до переговорів у будь-який момент і в будь-якому форматі, який може реально сприяти завершенню війни.