Обов'язкова вакцинація українців: експерти пояснили, як депутати планують заробити на новому законопроєкті

Народні депутати зареєстрували альтернативний проєкт закону №4142 про обов'язкову вакцинацію, який експерти і медики прозвали "корупційною годівницею". Кореспондент ASPI news розбирався в особливостях законопроєкту.

Депутати на чолі з Михайлом Радуцьким від "Слуги народу" зареєстрували у Верховній Раді проєкт закону №4142, що стосується громадського здоров'я. Головними пунктами в документі прописані заходи щодо боротьби з пандемією коронавірусу і обов'язкова вакцинація. Законодавці запропонували заборонити відвідування садочків і шкіл без щеплень у дітей і роботу в сфері обслуговування. Законопроєкт також передбачає розширити перелік обов'язкових вакцин і додати нову - від пневмокока. Її депутати хочуть запропонувати робити не тільки неповнолітнім, а й українцям з груп ризику.

За словами політологів і експертів, представники різних фракцій планують "вибити" з державного бюджету 2 мільярди гривень. Основним аргументом виступає ідея, що щеплення від пневмококу дозволять, нібито, знизити ризик ускладнень від COVID-19. Також депутати передбачають заміну ліквідованих раніше санстанцій у вигляді новоствореного уповноваженого органу. За словами голови Національної медичної палати Сергія Кравченка, головне завдання - вакцинальна схема. Наразі під новим проєктом закону підписалися вже 14 народних депутатів.

Варто нагадати, що нардеп від "Слуги народу" Євген Шевченко раніше вже реєстрував проєкт закону №4058 про обов'язкову вакцинацію. Тоді депутат запевнив, що дана норма - не нововведення, оскільки Закон 5460-VI про захист населення від інфекційних захворювань діє ще з 2012 року. Однак ініціатива викликала резонанс серед українців, і депутат вирішив відкликати свій проєкт. Як стверджують експерти, проєкт закону Шевченка міг стати "провокацією", метою якої було дізнатися думку лобістів вакцинальної схеми. А новий законопроєкт №4142 спочатку планувалося подавати як основний і вже "під гроші" з бюджету.

Наразі систему епідеміологічного захисту населення контролюють два чинні закони - "Про санітарно-епідеміологічне благополуччя населення" та "Про захист населення від інфекційних хвороб". Але заковика в тому, що обидва вони діють за системою СЕС, яких за фактом вже не існує. У зв'язку з цим нардепи Радуцький і Булах від "Слуги народу", Макаренко від ОПЗЖ, Вагнер від "Голосу" і інші запропонували скасувати чинну систему і створити новий орган, який буде займатися епідеміологічним наглядом. Визначити його повинен Кабінет міністрів, але, скоріше за все, повноваження передадуть Центру громадського здоров'я при Міністерстві охорони здоров'я та його лабораторним центрам.

Цей уповноважений орган у подальшому буде також затверджувати норми харчування, продуктів, списки інфекційних хвороб з обов'язковою госпіталізацією і багато іншого. Керівник же цього уповноваженого органу матиме права головного санітарного лікаря.

Крім усього іншого, Кабінет міністрів буде наділений повноваженнями затверджувати національні програми зі здоров'ю, встановлювати і скасовувати карантин. Варто підкреслити, що наразі загальнонаціональний карантин має право вводити Верховна Рада з подачі уряду. Також Кабмін ухвалюватиме рішення про зміни у вакцинації, затверджуватиме вартості послуг у сфері медицини та порядок проведення епідрозслідувань.

Законопроєкт також чітко диктує визначення таких понять як: епідемія, карантин, самоізоляція і "бактеріоносій". Тут варто зазначити, що людина-бактеріоносій отримає лікарняний і право на лікування за програмою медичних гарантій. У цей же час людина не допускається до роботи.

Здавалося б, майбутній закон спрямований на вирішення проблеми, що склалася, але, за словами колишнього головного санітарного лікаря Святослава Протаса, в законопроєкті багато "білих плям": "В документі докладно не вказані функції керівника цього "уповноваженого органу". Закони, в яких є ці пункти, пропонується скасувати. Тому виникає питання - що ж буде вправі робити головний санітарний лікар? В проєкті не прописана відповідальність посадових осіб, не вказано, в яких обсягах потрібно готувати кадри для епідеміологічних служб, як визначається зарплата і гарантії для епідеміологів та інфекціоністів та інше".

Обов'язкова вакцинація

Що стосується питання про обов'язкову вакцинацію, якою так занепокоїлися українці з подачі Шевченка, цього разу законодавці розставили всі крапки. Діти зможуть відвідувати дитячі садки, школи та бази відпочинку тільки після пред'явлення виписки з медкартки із зазначенням зроблених щеплень. В іншому випадку відвідування забороняється. У разі, якщо терміни вакцинації порушені, рішення про допуск дитини до дитсадка чи школи ухвалюватиме спеціальний консиліум.

Також депутати запропонували розширити календар щеплень. У 2020 році в календарі обов'язковими є 7 вакцинацій для неповнолітніх дітей: від гепатиту-В - у першу добу, 3 і 6 місяців; від туберкульозу - в перші 3-5 днів, від кору, паротиту та краснухи (КПК) - у 12 місяців і 6 років; від дифтерії, правця,поліомієліту, ХІБ-інфекції (коклюшу) - за схемою . У новому проєкті пропонується додати щеплення від пневмококової інфекції.

Новий закон дозволить українцям отримати щеплення за календарем безкоштовно за рахунок бюджету держави або місцевого, а також за рахунок роботодавця (конкретний перелік професій з'явиться пізніше). Але що робити в разі, якщо вакцини немає, з проєкту закону не зрозуміло. Експерти припускають, що це стане передумовою для включення в "інші джерела" вакцин з приватних клінік, але вже за ваші кошти. У батьків не залишиться вибору, оскільки дитину просто не пустять в школу. Так ось, щеплення в приватній клініці обійдеться близько 2 000 - 2 500 гривень.

Деякі українці в соцмережах писали, що будуть купувати довідки, не роблячи щеплення, однак такий варіант може не пройти. Уже зараз влада посилила перевірку довідок, а в новому проєкті закону прописаний більш строгий контроль імунізації. Щеплення від пневмокока це не нове, воно є в щеплювальному графіку, наприклад, в США, Росії та інших країнах. Воно знизить загальний рівень захворюваності на пневмонію і ГРВІ. В Україні, до речі, багато батьків, за рекомендаціями педіатрів, купують цю вакцину для дітей за свої  гроші.

Однак, оскільки це вакцина, то вона включає і низку протипоказань, наприклад, інфекційні та деякі хронічні захворювання. Голова Національної медичної палати і лікар-епідеміолог Сергій Кравченко підкреслив, що це щеплення має проводитися дитині до 6 років, в іншому випадку воно не буде мати ефекту: "Користь для пацієнтів інших вікових груп не доведена, як і її роль у протидії коронавірусу".

За його словами, в проєкті бюджету на 2021 рік є графа - 2,6 мільярда гривень на вакцину від коронавірусу, але варто підкреслити, це буде в тому випадку, якщо вона з'явиться. А якщо немає, кошти будуть направлені на щеплення від пневмокока.

За словами нардепки Булах, у 2022 році щеплення від пневмококової інфекції потрібно як обов'язкове: "В 2019 році в Україні було зареєстровано 50 випадків пневмококового менінгіту, 22 з яких - діти. Вакцину потрібно замовляти вже зараз, щоб встигнути виготовити, доставити і розподілити препарати між регіонами до 2022 року".

У той же час Кравченко вказав на можливе створення "інших схем" після ухвалення закону. За його словами, новоствореному "уповноваженому органу" планується дозволити реєстрацію дезінфекційних засобів, сертифікацію приміщень та інше (раніше ці повноваження забрали у СЕС через можливу "корупційну годівницю"). "Уповноважений орган" буде видавати так звані сертифікати небезпечних факторів. Однак точного визначення, що це таке, в проєкті закону немає. Вказується, що це можуть бути хімічні та біологічні речовини, а також речовини фізичної природи. Але під ці визначення може підходити все, що завгодно. У той же час, сертифікат планується видавати терміном на 5 років. За словами Кравченка, це, можливо, дозволить скоротити ризики і посилити контроль за шкідливими речовинами, але, з іншого боку, може створити нові корупційні схеми.

Експерти підкреслили, що, крім усього іншого, текст законопроєкту також "розбігається" у відповідях законодавців і фактах у документі. У пояснювальній записці зазначається, що реалізація законопроєкту не потребує додаткових коштів, але автори наполягають, що гроші знадобляться в розмірі 1-4% поточних витрат на охорону здоров'я.

"З одного боку, інвестиції можуть дати прибуток протягом 1-2 років. Але питання - кому", - прогнозує в.о. голови Державної санітарно-епідеміологічної служби Святослав Протас.