ОБСЄ назвала кількість загиблих цивільних на Донбасі у 2020 році
Війна на Донбасі забрала життя понад 100 цивільних осіб. Дані представлені фахівцями Спеціальної моніторингової місії (СММ) ОБСЄ за 2020 рік.
Представники місії зробили відповідні підрахунки. Про це стало відомо 24 листопада зі звіту про роботу організації.
У повідомленні йдеться про те, що спостерігачі підтвердили інформацію щодо 11 жертв серед цивільного населення. Дев’ятеро загинули до вступу у силу додаткових заходів стосовно перемир'я 27 липня (включаючи 2 загиблих). В організації дізналися, що загальна кількість жертв серед цивільного населення з початку 2020 року становить 103 людини: 18 загиблих і 85 поранених.
Україна активно веде перемовини на всіх рівнях щодо збільшення на окупованій Росією території кількості спостерігачів ОБСЄ на Донбасі. Наразі подробиці щодо конкретного плану дій невідомі. Головування Швеції в ОБСЄ у 2021 році може зрушити процес урегулювання. Країна готова більше увагу приділяти саме питанню війни в Україні та пропонувати варіанти, які допоможуть вирішити конфлікт.
Раніше ASPI news повідомляло, що посольство Росії у Києві звинуватило Україну у нарощені озброєння на Донбасі. Також стало відомо, що розкрив план "Б" керівника держави щодо Донбасу.
Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що Мінськ не планує військових дій проти України, а також попросив вибачення у президента України Володимира Зеленського за свої попередні різкі висловлювання.
Сполучені Штати активізували увагу до України після досягнення важливих домовленостей на міжнародному рівні, зосередивши дипломатичні зусилля на питаннях завершення війни, підтримки Києва та майбутніх гарантій безпеки.
Відповідні дописи президент опублікував у соціальних мережах.
Нічна атака безпілотників на Москву стала черговим сигналом, що війна дедалі більше наближається до російської території: у столиці РФ спалахнула пожежа на одному з найбільших нафтопереробних підприємств, а місцева влада була змушена повідомляти про роботу систем протиповітряної оборони та обмеження в аеропортах.
Сполучені Штати різко відреагували на російський удар по Києву, внаслідок якого було пошкоджено територію Києво-Печерської лаври та постраждали цивільні об’єкти столиці. Американська дипломатка заявила, що атаки на мирних людей і християнські святині не можуть бути виправдані, а війна проти України має бути припинена.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що для можливих переговорів із російським лідером Володимиром Путіним необхідно знайти такий формат зустрічі, від якого Кремлю буде складніше відмовитися.
Україна ініціювала скликання екстреного засідання Ради Безпеки ООН після масштабної російської атаки, яка спричинила загибель людей, руйнування цивільної інфраструктури та пошкодження культурних об’єктів.
Президент Росії Володимир Путін під час нещодавньої телефонної розмови з президентом США Дональд Трамп підтвердив незмінність позиції Москви щодо умов завершення війни проти України, наполягаючи на попередньо заявлених вимогах, які передбачають глибокі політичні та територіальні поступки з боку Києва.
Президент України Володимир Зеленський провів телефонну розмову з президентом США Дональдом Трампом, під час якої сторони обговорили можливі кроки для наближення завершення війни Росії проти України, ситуацію на полі бою та подальшу координацію між Києвом і Вашингтоном.
Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський різко засудив російський удар по Києво-Печерській лаврі, заявивши, що атака на одну з найдавніших християнських святинь
Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що Мінськ не планує військових дій проти України, а також попросив вибачення у президента України Володимира Зеленського за свої попередні різкі висловлювання.
Сполучені Штати активізували увагу до України після досягнення важливих домовленостей на міжнародному рівні, зосередивши дипломатичні зусилля на питаннях завершення війни, підтримки Києва та майбутніх гарантій безпеки.
Відповідні дописи президент опублікував у соціальних мережах.
Нічна атака безпілотників на Москву стала черговим сигналом, що війна дедалі більше наближається до російської території: у столиці РФ спалахнула пожежа на одному з найбільших нафтопереробних підприємств, а місцева влада була змушена повідомляти про роботу систем протиповітряної оборони та обмеження в аеропортах.