ОБСЄ назвала кількість загиблих цивільних на Донбасі у 2020 році
Війна на Донбасі забрала життя понад 100 цивільних осіб. Дані представлені фахівцями Спеціальної моніторингової місії (СММ) ОБСЄ за 2020 рік.
Представники місії зробили відповідні підрахунки. Про це стало відомо 24 листопада зі звіту про роботу організації.
У повідомленні йдеться про те, що спостерігачі підтвердили інформацію щодо 11 жертв серед цивільного населення. Дев’ятеро загинули до вступу у силу додаткових заходів стосовно перемир'я 27 липня (включаючи 2 загиблих). В організації дізналися, що загальна кількість жертв серед цивільного населення з початку 2020 року становить 103 людини: 18 загиблих і 85 поранених.
Україна активно веде перемовини на всіх рівнях щодо збільшення на окупованій Росією території кількості спостерігачів ОБСЄ на Донбасі. Наразі подробиці щодо конкретного плану дій невідомі. Головування Швеції в ОБСЄ у 2021 році може зрушити процес урегулювання. Країна готова більше увагу приділяти саме питанню війни в Україні та пропонувати варіанти, які допоможуть вирішити конфлікт.
Раніше ASPI news повідомляло, що посольство Росії у Києві звинуватило Україну у нарощені озброєння на Донбасі. Також стало відомо, що розкрив план "Б" керівника держави щодо Донбасу.
Президент України Володимир Зеленський заявив про підготовку важливих рішень, які можуть посилити позиції України у війні проти Росії та створити додатковий тиск на Кремль. Глава держави підкреслив, що частина домовленостей із міжнародними партнерами поки не розголошується, оскільки це має зробити дії союзників більш ефективними.
Китай закликав Україну та Росію негайно припинити бойові дії й повернутися до переговорного процесу, заявивши про необхідність політичного рішення для завершення війни.
Росія може бути змушена сісти за стіл переговорів щодо завершення війни та майбутнього окупованого Криму, якщо на півострові різко погіршиться ситуація з логістикою, постачанням пального та функціонуванням критичної інфраструктури.
Майбутня безпека Європи без повноцінної участі Сполучених Штатів дедалі більше залежатиме від ролі України, її армії та бойового досвіду.
Далекобійні удари України по стратегічних об’єктах на території Росії, включно з нафтопереробною інфраструктурою та підприємствами військового призначення, спричинили зростання напруги всередині російських еліт і посилили відчуття невизначеності в економічній та політичній системі РФ.
Російські удари по релігійних спорудах в Україні можуть бути не випадковими наслідками бойових дій, а частиною ширшої стратегії залякування та руйнування культурної ідентичності країни.
Російський лідер Володимир Путін знову заявив про нібито успіхи армії РФ на фронті та продовжив погрожувальну риторику щодо України.
У Кремлі офіційно спростували інформацію про те, що самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко міг передавати будь-які послання від президента України Володимир Зеленський російському керівництву.
Росія неодноразово змінювала терміни, встановлені для захоплення Донецької області, і фактично вже щонайменше п’ятнадцять разів переносила власні військові дедлайни.
Українські далекобійні безпілотники продовжують системно вражати ключову нафтопереробну інфраструктуру Росії, і станом на зараз щонайменше вісім із десяти найбільших нафтопереробних заводів РФ уже зазнали атак. \
Президент України Володимир Зеленський заявив про підготовку важливих рішень, які можуть посилити позиції України у війні проти Росії та створити додатковий тиск на Кремль. Глава держави підкреслив, що частина домовленостей із міжнародними партнерами поки не розголошується, оскільки це має зробити дії союзників більш ефективними.
Китай закликав Україну та Росію негайно припинити бойові дії й повернутися до переговорного процесу, заявивши про необхідність політичного рішення для завершення війни.
Росія може бути змушена сісти за стіл переговорів щодо завершення війни та майбутнього окупованого Криму, якщо на півострові різко погіршиться ситуація з логістикою, постачанням пального та функціонуванням критичної інфраструктури.
Майбутня безпека Європи без повноцінної участі Сполучених Штатів дедалі більше залежатиме від ролі України, її армії та бойового досвіду.