ОБСЄ назвала кількість загиблих цивільних на Донбасі у 2020 році
Війна на Донбасі забрала життя понад 100 цивільних осіб. Дані представлені фахівцями Спеціальної моніторингової місії (СММ) ОБСЄ за 2020 рік.
Представники місії зробили відповідні підрахунки. Про це стало відомо 24 листопада зі звіту про роботу організації.
У повідомленні йдеться про те, що спостерігачі підтвердили інформацію щодо 11 жертв серед цивільного населення. Дев’ятеро загинули до вступу у силу додаткових заходів стосовно перемир'я 27 липня (включаючи 2 загиблих). В організації дізналися, що загальна кількість жертв серед цивільного населення з початку 2020 року становить 103 людини: 18 загиблих і 85 поранених.
Україна активно веде перемовини на всіх рівнях щодо збільшення на окупованій Росією території кількості спостерігачів ОБСЄ на Донбасі. Наразі подробиці щодо конкретного плану дій невідомі. Головування Швеції в ОБСЄ у 2021 році може зрушити процес урегулювання. Країна готова більше увагу приділяти саме питанню війни в Україні та пропонувати варіанти, які допоможуть вирішити конфлікт.
Раніше ASPI news повідомляло, що посольство Росії у Києві звинуватило Україну у нарощені озброєння на Донбасі. Також стало відомо, що розкрив план "Б" керівника держави щодо Донбасу.
ПолітикаМіністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
ПолітикаСлужба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
ПолітикаРосійське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
ПолітикаПрезидент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.
ПолітикаПрезидент Росії Володимир Путін заявив, що Москва нібито відмовилася від пропозиції України обмежити масштаби бойових дій та припинити частину ударів.
ПолітикаРосійський лідер Володимир Путін може опинитися перед складним стратегічним рішенням через посилення українських ударів по окупованому Криму: або шукати шлях до переговорів, або піти на різке підвищення ставок у війні.
ПолітикаРечник Військово-Морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук заявив, що удари по російській логістиці в окупованому Криму є не окремими атаками, а частиною масштабної багаторівневої операції, яку Україна послідовно розвиває протягом кількох років.
ПолітикаПрезидент України Володимир Зеленський повідомив про встановлення погруддя видатного українського гетьмана Івана Мазепи на території Києво-Печерської лаври, назвавши цей крок відновленням історичної справедливості та поверненням постаті одного з найвизначніших діячів української історії до місця, з яким він був тісно пов’язаний.
ПолітикаРосійські силовики затримали та взяли під варту ветерана, який публічно виступив із погрозами на адресу президента РФ Володимира Путіна.
ПолітикаПрезидент Росії Володимир Путін заявив, що потенційні переговори з українським лідером Володимиром Зеленським можуть відбутися у Мінську.
ПолітикаМіністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
ПолітикаСлужба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
ПолітикаРосійське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
ПолітикаПрезидент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.