Буданов: "Україна виставляє Росії повний рахунок за наслідки агресії"
Україна послідовно документує збитки, яких їй завдала Росія, щоб держава-агресор у підсумку компенсувала кожну витрачену гривню.
Керівник Офісу президента Кирило Буданов заявив, що міжнародні механізми фіксації шкоди розширюють можливості для майбутніх виплат, а Росія не повинна уникнути відповідальності за наслідки війни.
За словами Кирила Буданова, Україна продовжує формувати повний обсяг збитків, які виникли внаслідок російської агресії. Йдеться не лише про зруйновані будинки чи пошкоджені підприємства, а й про значні державні витрати, необхідні для подолання наслідків повномасштабної війни.
Буданов наголосив, що Росія має заплатити за свої злочини та компенсувати витрати, яких українська держава була змушена зазнати через війну. Фактично Київ формує фінансовий вимір російської агресії, щоб у майбутньому ці суми могли стати основою для відповідних компенсаційних механізмів.
Важливу роль у цьому процесі відіграє Міжнародний Реєстр збитків для України. За інформацією, яку озвучив Буданов, Реєстр почав приймати заяви за новими категоріями. Зокрема, вони стосуються державних гуманітарних витрат, пов'язаних із підтримкою населення, яке постраждало від російського вторгнення.
Окремий напрямок пов'язаний із витратами на розмінування територій та очищення української землі від нерозірваних боєприпасів. Через бойові дії значні площі території України залишаються забрудненими вибухонебезпечними предметами, а їхнє обстеження та очищення потребують значних фінансових, технічних і людських ресурсів.
Від початку повномасштабного вторгнення українська держава та органи місцевого самоврядування були змушені спрямовувати кошти на евакуацію населення з небезпечних районів. Додаткових ресурсів потребували забезпечення людей тимчасовим житлом, екстрена медична допомога, реабілітація постраждалих та компенсації за зруйновані оселі.
Таким чином, фінансові наслідки російського вторгнення значно ширші за безпосередню вартість зруйнованого майна. Україна також зазнала витрат через необхідність рятувати людей, переміщувати населення, відновлювати інфраструктуру та ліквідовувати небезпечні наслідки бойових дій.
Окремою проблемою залишається розмінування. Російські війська залишають після себе міни, нерозірвані боєприпаси та інші вибухонебезпечні предмети, які становлять загрозу навіть після завершення активних бойових дій. Очищення територій є тривалим процесом, який потребує значних державних видатків.
Саме тому розширення категорій, за якими приймаються заяви до міжнародного Реєстру збитків, має принципове значення. Україна прагне зафіксувати не тільки матеріальну шкоду окремим громадянам і підприємствам, а й витрати самої держави, які виникли безпосередньо через російську агресію.
Буданов підкреслив, що створення міжнародних механізмів документування збитків має позбавити Росію можливості уникнути відповідальності. Для Києва принципово важливо, щоб усі наслідки війни мали документальне підтвердження і в майбутньому могли бути використані під час визначення обсягу компенсацій.
Українська позиція полягає в тому, що фінансовий тягар відновлення не повинен залишатися виключно на українському бюджеті та міжнародних партнерах. Якщо саме Росія створила масштабні руйнування та змусила державу витрачати кошти на ліквідацію наслідків війни, Москва має нести відповідальність і за відповідні фінансові наслідки.
Йдеться також про довгостроковий підхід до відновлення України. Навіть після завершення бойових дій країні доведеться витрачати величезні ресурси на відбудову міст, повернення людей до нормального життя, відновлення інфраструктури та очищення територій від наслідків бойових дій.
Тому документування збитків відбувається паралельно з війною. Українська сторона прагне не допустити ситуації, за якої через роки після завершення бойових дій буде неможливо встановити, які саме витрати виникли через конкретні злочини та дії Росії.
Заява Кирила Буданова фактично формулює головний принцип української позиції: агресор має відповідати не лише політично чи кримінально, а й матеріально. Україна накопичує докази та фінансові дані, які мають показати реальну ціну російського вторгнення.
У цьому контексті міжнародний Реєстр збитків стає одним із важливих інструментів майбутнього механізму компенсацій. Розширення переліку категорій дозволяє фіксувати дедалі більший спектр витрат, пов'язаних із війною, включно з гуманітарними видатками та розмінуванням.
Кирило Буданов наголосив, що створені механізми мають позбавити Росію можливості просто перекласти наслідки агресії на Україну та її міжнародних партнерів. За його словами, відповідальність за завдану шкоду має залишатися на тому, хто її спричинив.
Отже, Україна формує не абстрактну політичну претензію до Росії, а документований рахунок за конкретні наслідки війни. До нього входять державні гуманітарні витрати, евакуація населення, тимчасове житло, медична допомога, компенсації за зруйновані будинки та величезні витрати на розмінування. Київ розраховує, що міжнародні механізми дозволять перетворити ці докази на основу для майбутнього відшкодування, а Росія зрештою нестиме фінансову відповідальність за створені нею збитки.
Міністерство оборони Росії відкрило новий сезон погроз, заявивши українцям про нібито майбутню «заморозку» взимку. У відомстві опублікували зображення ударного дрона типу «Шахед» із провокативним написом, фактично натякаючи на намір посилити терор проти України в холодний період.
Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна досягла помітних результатів у блокуванні російського півдня та має намір розширювати цю стратегічну операцію у відповідь на удари РФ по українських портах і містах.
Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна розраховує у серпні завдати російській армії втрат на рівні не менше 30 тисяч окупантів.
Глава МЗС Росії Сергій Лавров заявив, що Москва не погоджується на припинення бойових дій по нинішній лінії зіткнення і має намір продовжувати війну доти, доки не буде досягнуто вигідного для Кремля «врегулювання».
Президент Володимир Зеленський провів засідання Ставки верховного головнокомандувача, під час якого основну увагу приділили ситуації на фронті, забезпеченню українських військ та підготовці до можливих подальших дій російської армії.
У ніч проти 15 серпня російська Самара опинилася під ракетним ударом, після якого над містом здійнявся густий чорний дим, а на одному з промислових підприємств спалахнула масштабна пожежа.
Українська розвідка отримала інформацію про подальші наміри Росії, після чого Київ почав готувати конкретні заходи протидії.
Українська оборонна компанія Fire Point готується завершити сертифікацію своєї тактичної балістичної ракети FP-7 та провести необхідні випробувальні запуски.
Російський комплекс в Єлабузі, де Москва щодня виробляє сотні ударних безпілотників, залишається одним із найважливіших об’єктів російського військово-промислового комплексу.
Президент Володимир Зеленський поки не зміг знайти кандидата, який відповідав би його вимогам до майбутнього посла України у Сполучених Штатах.
Міністерство оборони Росії відкрило новий сезон погроз, заявивши українцям про нібито майбутню «заморозку» взимку. У відомстві опублікували зображення ударного дрона типу «Шахед» із провокативним написом, фактично натякаючи на намір посилити терор проти України в холодний період.
Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна досягла помітних результатів у блокуванні російського півдня та має намір розширювати цю стратегічну операцію у відповідь на удари РФ по українських портах і містах.
Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна розраховує у серпні завдати російській армії втрат на рівні не менше 30 тисяч окупантів.
Глава МЗС Росії Сергій Лавров заявив, що Москва не погоджується на припинення бойових дій по нинішній лінії зіткнення і має намір продовжувати війну доти, доки не буде досягнуто вигідного для Кремля «врегулювання».