Омбудсмен Лубінець обвинуватив росЗМІ у брехні про "смерть захисника Азовсталі"
Омбудсмен Лубінець обвинуватив росЗМІ у брехні про "смерть захисника Азовсталі"Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець повідомив, що Україні не надходила інформація про смерть військовополоненого з "Азовсталі" в СІЗО. Але про це напередодні повідомили росЗМІ.
Таке Лубінець сказав у коментарі УП: Українська сторона не знає імені та прізвища загиблого і станом на зараз не отримувала офіційних повідомлень про смерть українського військовополоненого від російської сторони. Не отримували інформацію і в Національному інформаційному бюро, яке згідно Женевських конвенцій здійснює обмін інформацією з російською стороною про військовополонених за посередництвом Міжнародного комітету Червоного хреста".
На його думку, російські медіа розповсюдили дезінформацію та "самі заплутались у своїй брехні": "Про смерть військовополоненого у російських медіа повідомляється тільки 9 серпня 2022 року, хоча в статті зазначається, що він "помер у слідчому ізоляторі республіки до завершення розслідування кримінальної справи відносно всіх звинувачених і передачі справи в суд". Повідомлення ж про передачу справи в суд вийшло місяцем раніше - 5 липня цього року, коли так звана "прокуратура ДНР" передала справу до так званого "Верховного суду ДНР" по 10 українським військовополоненим "Медведів" та просить застосувати до них вищу міру покарання – смерту кару. 1 серпня 2022 року розпочалось судилище – слухання "справи" у Донецьку, винесення вироку планується на завтра - 10 серпня 2022 року".
Таким чином, повідомлення про смерть військовополоненого опублікували лише через місяць, тобто за день до публічного винесення вироку. На думку омбудсмена, це зробили навмисно, адже на свідченнях нібито випадково померлої людини збираються будувати вирок. Також це свідчить про те, що реальних фактів здійснення злочинів зі сторони українських захисників немає.
Лубінець додав, що ця інформаційна операція РФ має на меті здійснювати тиск на військовополонених та їхніх родичів, Україну та міжнародних партнерів: "Це складова одного і того ж процесу, що і засудження на тимчасово окупованих до смертної кари трьох осіб: Саадуна Брагіма з Марокко та громадян Великобританії Ейдена Асліна та Шона Піннера, які захищали Україну після повномасштабного вторгнення Росії в лавах ЗСУ. Будь-яка організація судового процесу та рішення квазісудів на тимчасово окупованих територіях не визнається Україною та світом. Спроби Росії підвищити ставки та змусити українську сторону та її партнерів вести перемовини з проксі-утвореннями - так званими "ДНР" - не будуть мати успіху".
Спроби президента США Дональда Трампа прискорити дипломатичний процес навколо війни Росії проти України дедалі частіше викликають занепокоєння серед європейських партнерів. У Європі побоюються, що надмірна ставка Вашингтона на швидке політичне рішення може не врахувати позицію Києва та складність переговорів із Москвою.
Масовані російські атаки по українських містах є не лише спробою завдати фізичної шкоди інфраструктурі, а й частиною ширшої стратегії Кремля, спрямованої на тиск на Україну та її міжнародних партнерів.
Міністр оборони Михайло Федоров разом із головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським та начальником Генерального штабу Андрієм Гнатовим провели масштабну онлайн-нараду з більш ніж 300 командирами бригад і корпусів, присвячену запуску першого етапу комплексної реформи Сил оборони.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що фінансування України стане однією з ключових тем майбутнього саміту «Групи семи». Європейський Союз уже підготував масштабний пакет фінансової підтримки, однак для повного покриття потреб Києва Брюссель очікує додаткової участі міжнародних партнерів.
Україна продовжує прискорювати рух до членства в Європейському Союзі та планує виконати необхідні критерії для подальшого просування переговорного процесу у визначені урядом терміни.
Президент США Дональд Трамп заявив, що після окремих розмов із президентом України Володимиром Зеленським та очільником Кремля Володимиром Путіним бачить можливість досягти певного прогресу у напрямку завершення війни.
Міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро різко засудив російський удар по Києво-Печерській лаврі, заявивши, що пошкодження однієї з найважливіших святинь України має такий самий символічний масштаб, як для французів було б руйнування Нотр-Даму або базиліки Сен-Дені.
Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що Мінськ не планує військових дій проти України, а також попросив вибачення у президента України Володимира Зеленського за свої попередні різкі висловлювання.
Сполучені Штати активізували увагу до України після досягнення важливих домовленостей на міжнародному рівні, зосередивши дипломатичні зусилля на питаннях завершення війни, підтримки Києва та майбутніх гарантій безпеки.
Відповідні дописи президент опублікував у соціальних мережах.
Спроби президента США Дональда Трампа прискорити дипломатичний процес навколо війни Росії проти України дедалі частіше викликають занепокоєння серед європейських партнерів. У Європі побоюються, що надмірна ставка Вашингтона на швидке політичне рішення може не врахувати позицію Києва та складність переговорів із Москвою.
Масовані російські атаки по українських містах є не лише спробою завдати фізичної шкоди інфраструктурі, а й частиною ширшої стратегії Кремля, спрямованої на тиск на Україну та її міжнародних партнерів.
Міністр оборони Михайло Федоров разом із головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським та начальником Генерального штабу Андрієм Гнатовим провели масштабну онлайн-нараду з більш ніж 300 командирами бригад і корпусів, присвячену запуску першого етапу комплексної реформи Сил оборони.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що фінансування України стане однією з ключових тем майбутнього саміту «Групи семи». Європейський Союз уже підготував масштабний пакет фінансової підтримки, однак для повного покриття потреб Києва Брюссель очікує додаткової участі міжнародних партнерів.