"Особливі обмеження" на Великдень: нардепи зі "Слуги народу" та "Голосу" висловились щодо "святкового" локдауну
Ситуація із поширенням коронавірусної інфекції в Україні досі не вирішена. Напередодні травневих свят депутати із різних фракцій прокоментували доречність посилених карантинних обмежень у святковий період.
В Україні продовжують діяти карантинні заходи через ситуацію із COVID-19. Міністр охорони здоров'я Максим Степанов повідомив, що Великдень українцям доведеться святкувати в "особливому режимі". Українські нардепи 16 квітня висловили свої думки щодо необхідності дотримання посилених санітарно-епідеміологічних норм та обмеження руху транспорту у період свят.
Михайло Радуцький, депутат зі "Слуги народу", голова Комітету Верховної Ради України з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування
Я вважаю, що на травневі свята варто запровадити посилені карантинні заходи, бо дуже багато людей будуть знаходитись в місцях масового скупчення, і це може знову призвести до значного погіршення ситуації з ковідом. На свята дуже багато людей піде до церкви. Думаю, що у церквах подбають про те, щоб паски святили на вулиці, а не в приміщенні. На цвинтарях теж має бути обмеження кількості людей, які можуть одночасно там знаходитись.
Ірина Верещук, нардепка зі "Слуги народу"
Я знаю, що люди стомилися і хочуть відсвяткувати так, як вони звикли – в колі родини, біля рідних, до яких вони їдуть, яких хочуть відвідати. Але все ж таки життя і здоров'я важливіші. Я вважаю, що це обов'язок кожного – обмежити себе у пересуванні. Адже ще одну хвилю коронавірусу, ще одну пікову ситуацію нам буде важко пережити.
Ярослав Железняк, фракція "Голос"
Я не вірю, що це буде працювати. Ми ж бачимо, як зараз не працює багато речей. Я думаю, що це створить просто чергову незручність для тих людей, які не зможуть дістатися до іншого міста. Це буде додатковим покаранням для них, я не вірю, що це допоможе.
Нагадаємо, що раніше депутат зі "Слуги народу" Олександр Качура зазначив ASPI news, що політики не повинні втручатися у питання вакцинації і локдауну, адже такі речі мають вирішувати медики. Також відомо, що нардеп із "Європейської солідарності" Володимир В'ятрович назвав Зеленського відповідальним за неефективну вакцинальну кампанію в Україні.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що погрози Москви щодо нових масованих ударів по Києву мають на меті залякати іноземних дипломатів і створити атмосферу страху. Він підкреслив, що Україна не очікує успіху цього шантажу, а світ повинен відповісти додатковими пакетами допомоги та санкцій проти Росії.
Глава МЗС РФ Сергій Лавров заявив, що Росія продовжить завдавати ударів по Києву, попередивши про це Сполучені Штати. Він наголосив, що атаки будуть «системними» і спрямованими на «центри ухвалення рішень», фактично визнавши намір Кремля тримати столицю України під постійним терором.
Президент Володимир Зеленський у своєму зверненні повідомив, що українським силам вдалося стабілізувати ситуацію на фронті, а результати операцій перевищують попередні показники.
Речниця МЗС РФ Марія Захарова заявила, що Москва готує спеціальну заяву для міжнародного дипломатичного корпусу, де буде «детально викладено» попередження про удари по Києву. Вона цинічно наголосила, що атаки вже здійснювалися і продовжуватимуться, фактично визнавши систематичний терор проти української столиці.
Російський диктатор Володимир Путін публічно заявив про підготовку нового масованого удару по українській столиці, закликавши іноземців терміново залишити Київ.
Президент України Володимир Зеленський у своєму зверненні повідомив, що гаряча фаза війни може закінчитися вже до зими, якщо нинішня динаміка збережеться.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що нинішній стан війни є найсприятливішим для України з лютого 2022 року. Він наголосив, що співвідношення втрат та падіння популярності війни в Росії свідчать про стратегічну перевагу Києва.
Британський історик Роберт Сервіс заявив, що війна проти України поставила режим Володимира Путіна на межу виживання. Він наголосив: Кремль розраховував на швидку перемогу, але п’ятий рік війни знищує економіку, армію та політичний образ диктатора, який ризикує повторити долю царя Миколи ІІ.
Володимир Зеленський заявив, що наслідки нічного удару Росії по столиці є масштабними: понад 300 об’єктів зазнали пошкоджень, серед них житлові будинки, музеї та університети. Президент підкреслив, що атака доводить — Кремль воює проти цивільних, але Україна вистоїть і відновить усе зруйноване.
Президент Франції Емманюель Макрон уперше з початку повномасштабного вторгнення провів телефонну розмову з Олександром Лукашенком, застерігши його від більшого втягування Білорусі у війну проти України.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що погрози Москви щодо нових масованих ударів по Києву мають на меті залякати іноземних дипломатів і створити атмосферу страху. Він підкреслив, що Україна не очікує успіху цього шантажу, а світ повинен відповісти додатковими пакетами допомоги та санкцій проти Росії.
Глава МЗС РФ Сергій Лавров заявив, що Росія продовжить завдавати ударів по Києву, попередивши про це Сполучені Штати. Він наголосив, що атаки будуть «системними» і спрямованими на «центри ухвалення рішень», фактично визнавши намір Кремля тримати столицю України під постійним терором.
Президент Володимир Зеленський у своєму зверненні повідомив, що українським силам вдалося стабілізувати ситуацію на фронті, а результати операцій перевищують попередні показники.
Речниця МЗС РФ Марія Захарова заявила, що Москва готує спеціальну заяву для міжнародного дипломатичного корпусу, де буде «детально викладено» попередження про удари по Києву. Вона цинічно наголосила, що атаки вже здійснювалися і продовжуватимуться, фактично визнавши систематичний терор проти української столиці.