ПАРЄ ухвалила резолюцію про підтримку українських біженців
На літній сесії ПАРЄ в Страсбурзі ухвалено резолюцію "Терміновий заклик до Європи та її партнерів: розглянути негайні та довгострокові політичні рішення на підтримку переміщених осіб в Україні". Документ підтримали 56 делегатів ПАРЄ.
У резолюції йдеться про довготривалу підтримку як отримувачів тимчасового захисту в країнах Європи, так і внутрішньо переміщених осіб (ВПО), а також заклик до визволення військових та цивільних полонених і посилення співпраці з метою захисту українських дітей. "Реалізація державної політики України щодо внутрішнього переміщених осіб на період до 2025 року має отримати необхідне фінансування та оперативну підтримку. Необхідно посилити підтримку волонтерів та гуманітарних організацій, які працюють в Україні", - йдеться в резолюції.
Зазначається, що довгострокові програми підтримки ВПО, які проживають в Україні, повинні передбачати фінансову допомогу для полегшення доступу до соціального житла, а також кредити на реконструкцію приватного житла. Крім того, їм першочергово має надаватися фінансова підтримка (мікрофінансування або кредитні лінії під низькі відсотки).
Що стосується українців, які користуються тимчасовим захистом у Європі, то, як зазначається в документі, держави-члени Європейського Союзу мають надати їм право на проживання й захист, а також законне право на проживання у певній країні після завершення трирічного періоду перебування в ній.
Щодо захисту дітей, ПАРЄ готова і надалі відігравати роль посередника між усіма, хто працює над забезпеченням ефективного пошуку дітей. "Асамблея підтримує можливе створення парламентської мережі з питань становища дітей в Україні, що сприятиме зміцненню співпраці з метою захисту прав цих дітей", - йдеться в документі.
Асамблея планує терміново розглянути питання щодо українських військовополонених і докласти зусиль для ведення переговорів про їх визволення. "Фальшиві судові процеси, організовані окупаційними силами Російської Федерації проти українських військовополонених, мають бути припинені", - йдеться також у резолюції.
Зазначається, що делегати ПАРЄ глибоко стурбовані долею українців, які вимушено перебувають на території Російської Федерації або Білорусі після примусового переміщення або депортації, й повторно закликають до їх негайного визволення.
ПолітикаМіністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
ПолітикаСлужба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
ПолітикаРосійське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
ПолітикаПрезидент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.
ПолітикаПрезидент Росії Володимир Путін заявив, що Москва нібито відмовилася від пропозиції України обмежити масштаби бойових дій та припинити частину ударів.
ПолітикаРосійський лідер Володимир Путін може опинитися перед складним стратегічним рішенням через посилення українських ударів по окупованому Криму: або шукати шлях до переговорів, або піти на різке підвищення ставок у війні.
ПолітикаРечник Військово-Морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук заявив, що удари по російській логістиці в окупованому Криму є не окремими атаками, а частиною масштабної багаторівневої операції, яку Україна послідовно розвиває протягом кількох років.
ПолітикаПрезидент України Володимир Зеленський повідомив про встановлення погруддя видатного українського гетьмана Івана Мазепи на території Києво-Печерської лаври, назвавши цей крок відновленням історичної справедливості та поверненням постаті одного з найвизначніших діячів української історії до місця, з яким він був тісно пов’язаний.
ПолітикаРосійські силовики затримали та взяли під варту ветерана, який публічно виступив із погрозами на адресу президента РФ Володимира Путіна.
ПолітикаПрезидент Росії Володимир Путін заявив, що потенційні переговори з українським лідером Володимиром Зеленським можуть відбутися у Мінську.
ПолітикаМіністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
ПолітикаСлужба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
ПолітикаРосійське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
ПолітикаПрезидент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.