ПЦУ вступилася за Порошенка через відкриття справи за розпалювання міжрелігійної ворожнечі
ПЦУ випустила заяву щодо розслідування, розпочатого нібито з причини "розпалювання міжрелігійної ворожнечі при створенні ПЦУ". Розслідування було розпочато 6 листопада 2019 року.
Київська Митрополія Української Православної Церкви назвала розслідування, розпочате нібито з причини "розпалювання міжрелігійної ворожнечі при створенні ПЦУ", перешкоджанням розбудові та розвитку Православної Церкви України, процесу її міжнародного визнання, свободі волевиявлення релігійних громад.
У заяві йдеться, що цинічно та ганебно використовувати авторитет Української Православної Церкви Київського Патріархату, яка рішенням свого Помісного Собору 15 грудня 2018 року припинила окреме існування як релігійне об’єднання, склавши разом з іншими гілками Українського Православ’я єдину Помісну Православну Церкву України.
У ПЦУ нагадали, що держава законом зобов’язана поважати традиції та внутрішні настанови релігійних організацій, не втручатися у здійснювану в межах закону діяльність релігійних організацій. Православна церква назвала слідство надуманим і ганебним, спробою тиску на ПЦУ в інтересах Росії.
ASPI news писало, що п'ятий президент України Петро Порошенко повідомив про відкриття проти нього ще одного кримінального провадження – "за розпалювання міжрелігійної ворожнечі шляхом отримання Томосу і створення Православної церкви України". Раніше депутати Львівської обласної ради ухвалили звернення до президента України Володимира Зеленського та голови Верховної Ради Дмитра Разумкова щодо політичних репресій.
Україна суттєво посилила кампанію далекобійних ударів по території Росії, причому за кілька місяців кількість таких атак зросла приблизно втричі.
У Росії дедалі помітнішими стають наслідки українських ударів по цілях у глибокому тилу, а влада одночасно посилює заходи безпеки навколо Володимира Путіна та тиск на опонентів Кремля.
Росія прискорює розгортання власної супутникової системи «Рассвет», яка в перспективі може стати серйозною проблемою для України.
Росія фактично більше не може використовувати окупований Крим як повноцінну військово-морську базу. Українські удари змусили російський флот відмовитися від безпечного базування кораблів на півострові, однак Москва досі зберігає там важливу військову інфраструктуру та використовує Крим передусім для підтримки повітряної складової свого угруповання.
Україна різко наростила кампанію далекобійних ударів по території Росії, однак ефективність таких атак поки залишається неоднозначною: за оцінкою експертів, російська протиповітряна оборона перехоплює переважну більшість українських ракет і безпілотників.
Президент США Дональд Трамп заявив, що Сполучені Штати не мають критичної проблеми із запасами боєприпасів, однак визнав скорочення їхніх поставок на тлі масштабної військової допомоги Україні.
Рейтинг президента США Дональда Трампа опустився до нового мінімуму на тлі загострення війни з Іраном, а дедалі більша частина американців виступає проти продовження бойових дій.
Росія може свідомо затягувати війну проти України до 2027 року, розраховуючи використати майбутній зимовий період для виснаження української оборони та послаблення підтримки з боку Заходу.
Президент Володимир Зеленський заявив, що російська влада готується продовжувати війну проти України не лише військовими діями на фронті, а й новим масштабним набором людей до армії.
Президент Володимир Зеленський повідомив про новий етап координації зі Сполученими Штатами щодо війни Росії проти України.
Україна суттєво посилила кампанію далекобійних ударів по території Росії, причому за кілька місяців кількість таких атак зросла приблизно втричі.
У Росії дедалі помітнішими стають наслідки українських ударів по цілях у глибокому тилу, а влада одночасно посилює заходи безпеки навколо Володимира Путіна та тиск на опонентів Кремля.
Росія прискорює розгортання власної супутникової системи «Рассвет», яка в перспективі може стати серйозною проблемою для України.
Росія фактично більше не може використовувати окупований Крим як повноцінну військово-морську базу. Українські удари змусили російський флот відмовитися від безпечного базування кораблів на півострові, однак Москва досі зберігає там важливу військову інфраструктуру та використовує Крим передусім для підтримки повітряної складової свого угруповання.