"Флеш" попередив про нову загрозу з орбіти: російський "Рассвет" може змінити правила дронової війни

Росія прискорює розгортання власної супутникової системи «Рассвет», яка в перспективі може стати серйозною проблемою для України. 

Фахівець із радіотехнологій та радник президента України Сергій Бескрестнов, відомий як Флеш, попередив, що після створення повноцінного угруповання росіяни зможуть використовувати супутниковий зв’язок для онлайн-керування безпілотниками над територією України. Саме тому, на його думку, вже зараз необхідно активно розробляти засоби радіоелектронної боротьби, здатні протидіяти цій системі.

Йдеться про російський проєкт «Рассвет», який позиціонується як аналог супутникової системи Starlink. На відміну від нинішніх можливостей російських військ, повноцінне супутникове угруповання потенційно дозволить забезпечувати стабільний зв'язок із безпілотниками на значно більшій відстані від фронту. Для України це особливо важливо через те, що можливості використання Starlink для онлайн-керування БпЛА над Росією обмежені.

Саме цю асиметрію Флеш називає головною небезпекою нового російського проєкту. За його словами, українські сили зараз не можуть використовувати Starlink для онлайн-керування безпілотниками над російською територією, тоді як після розгортання «Рассвета» російські військові можуть отримати можливість керувати ударними апаратами через власну супутникову мережу над усією Україною.

Таким чином, потенційна загроза полягає не просто у появі ще одного каналу супутникового інтернету. Якщо росіянам вдасться створити достатньо велике орбітальне угруповання та забезпечити його стабільну роботу, супутниковий зв’язок може стати частиною системи управління безпілотниками. Це здатне розширити можливості російських операторів і дозволити їм підтримувати зв'язок із БпЛА далеко від лінії бойового зіткнення.

Флеш наголошує, що Україна не повинна чекати моменту, коли російська система буде повністю готовою. На його думку, основним завданням уже зараз має стати створення технологій радіоелектронної боротьби, які дозволять протидіяти «Рассвету». Фактично йдеться про необхідність заздалегідь підготувати відповідь на новий канал зв'язку противника, а не намагатися створити її після того, як російська супутникова мережа почне повноцінно використовуватися у військових цілях.

Росія вже поступово нарощує своє супутникове угруповання. За даними, наведеними УНІАН, у березні 2026 року РФ вивела на навколоземну орбіту 16 супутників. Станом на 31 липня ці апарати вже завершили розгортання у робочу формацію. Це означає, що російський проєкт переходить від окремих випробувань до формування системи, здатної виконувати завдання в рамках єдиного угруповання.

При цьому росіяни продовжують запускати нові апарати. Раніше повідомлялося, що друга партія супутників «Рассвет» збільшила загальну кількість апаратів на орбіті приблизно до 40. Водночас вони ще не всі зайняли свої місця в орбітальному угрупованні, хоча цей процес може відбуватися досить швидко.

За оцінкою Флеша, нинішньої кількості супутників недостатньо для повноцінного військового використання системи. Для цього Росії потрібно створити угруповання щонайменше з кількох сотень апаратів. Для порівняння він наводив масштаби інших супутникових мереж: SpaceX уже має понад 15 тисяч супутників, OneWeb — близько 600–700, а Amazon Leo планує розгорнути до 4000 апаратів.

Російські плани передбачають подальше масштабування системи. За словами заступника начальника Головного управління розвідки Міноборони генерал-майора Вадима Скібіцького, Москва розгортає «Рассвет» швидше, ніж очікувалося. За наявними планами, Росія хоче мати 292 супутники у складі угруповання вже у 2027 році, а до 2035 року довести його чисельність до 924 апаратів.

Важливо й те, що «Рассвет» уже починає створювати реальні можливості зв’язку. За даними УНІАН, російські супутники забезпечують щонайменше два «вікна зв’язку» на добу над Україною, кожне з яких триває понад годину. Це ще не означає повноцінної постійної супутникової мережі, однак демонструє, що російський проєкт поступово переходить від випробувань до практичної експлуатації.

Окрему увагу привертає технологічна складова «Рассвета». Російський проєкт передбачає використання стандарту 5G NTN — технології, яка дозволяє інтегрувати супутниковий зв’язок із наземними мережами. На тестових супутниках також відпрацьовували лазерні канали зв’язку між апаратами. Це потенційно має дозволити створювати більш складну архітектуру передачі даних, у якій інформація може передаватися між супутниками без необхідності постійного проходження через наземні станції.

Раніше експерти також звертали увагу на те, що російські супутники працюють із діапазонами Ka та Ku. За оцінками фахівців, протидія таким каналам зв’язку може бути складною, оскільки відповідні технічні засоби радіоелектронної боротьби та радіоелектронної розвідки є менш поширеними. Саме тому питання створення спеціалізованих засобів протидії новій системі стає для України дедалі актуальнішим.

Потенційне застосування «Рассвета» у війні безпосередньо пов'язане з розвитком російських безпілотних технологій. Супутниковий канал може дозволити оператору підтримувати зв'язок із дроном на великій відстані, що відкриває можливість для більш складних сценаріїв застосування безпілотників. Для України це означає необхідність враховувати не лише самі літальні апарати, а й інфраструктуру, яка забезпечує їхнє управління.

Особливо небезпечним може стати поєднання супутникового зв’язку з автономними можливостями сучасних БпЛА. У такій конфігурації супутниковий канал може використовуватися для передачі команд, корекції маршруту та інших завдань управління. Це потенційно ускладнює роботу українських засобів РЕБ, оскільки традиційне придушення зв’язку між оператором і дроном стає менш ефективним, якщо канал управління проходить через супутникову інфраструктуру.

Водночас нинішній масштаб російського угруповання не дає підстав говорити про те, що Москва вже отримала повноцінну можливість керувати великою кількістю БпЛА через «Рассвет». За оцінкою Флеша, для повноцінного військового застосування потрібне значно масштабніше угруповання. Тому основна проблема полягає саме в перспективі розвитку системи та необхідності підготувати протидію до того, як вона досягне запланованого масштабу.

Розгортання «Рассвета» також вписується у загальну тенденцію розвитку російських засобів супутникового зв’язку. Росія вже шукає способи забезпечити свої війська альтернативними каналами передачі даних після обмежень, пов'язаних із використанням Starlink. Раніше Флеш повідомляв про збільшення кількості російських комплексів РЕБ, призначених для протидії Starlink, причому такі системи фіксували як поблизу фронту, так і в глибокому тилу.

На цьому тлі «Рассвет» може стати наступним етапом російської боротьби за контроль над каналами зв’язку. Якщо Москва зможе створити велике угруповання супутників, вона отримає власну інфраструктуру, яку зможе адаптувати до потреб армії. Для України це означатиме необхідність одночасно розвивати власні системи супутникового зв’язку та засоби протидії ворожим технологіям.

Попередження Флеша фактично зводиться до того, що реагувати на цю загрозу потрібно вже зараз. Поки російська система перебуває на етапі розгортання, Україна має час для розробки відповідних технологічних рішень. Коли ж «Рассвет» досягне сотень супутників, створити ефективну протидію буде значно складніше.

Таким чином, російський «Рассвет» поки не є повноцінним аналогом Starlink за масштабом, але Москва послідовно рухається до створення власної супутникової мережі. Її військове значення може суттєво зрости після збільшення кількості апаратів. Саме можливість використання супутників для онлайн-керування безпілотниками над Україною Сергій Бескрестнов вважає головною потенційною небезпекою. І якщо російські плани щодо розгортання сотень апаратів будуть реалізовані, питання протидії «Рассвету» може перетворитися на один із ключових технологічних викликів для української оборони.