Під час першої зустрічі Порошенко постійно питав, коли Україна може стати членом НАТО – Столтенберг
Колишній генсек НАТО Єнс Столтенберг у мемуарах On My Watch ("У мій час") пригадав, що під час першої зустрічі з тодішнім президентом України Петром Порошенком у 2015 році той неодноразово запитував, коли Україна зможе приєднатися до Альянсу.
Свій перший візит на посаді генсека НАТО до України Столтенберг здійснив у вересні 2015 року – для відкриття міжнародних військових навчань "Україна-2015" у Яворові. Поза межами пресконференції Столтенберг і тодішній президент України поспілкувались у військовій академії. Колишній генсек пригадує, що Порошенко багато говорив про те, як Росія фальсифікує історію, аби виправдати агресію. "Потім, у перерві між кількома шматочками ковбаси та ковтком пива, Порошенко запитав: "Коли ми станемо членами НАТО?", – йдеться в мемуарах.
За словами Столтенберга, він сказав Порошенку, що для вступу нової країни до Альянсу необхідно було виконати три умови: країна повинна бути європейською, демократичною і здатною сприяти безпеці НАТО. "Третій критерій є основною проблемою", – цитує себе Столтенберг, пояснивши, що мав на увазі опір деяких держав, які вважали можливе членство України провокацією для Росії.
Він далі сказав Порошенку, що НАТО вже допомагає Україні "впроваджувати реформи, боротися з корупцією та запроваджувати стандарти і доктрини НАТО", що зміцнює обороноздатність України, "а також забезпечить готовність України до членства, як тільки будуть створені відповідні політичні умови і ми досягнемо згоди про ваш вступ". "Однак Петро Порошенко не погодився. "То коли ми зможемо приєднатися?" – знову запитав він. "Я не знаю", – відповів я. Це була принаймні чесна відповідь", – ідеться в мемуарах.
Столтенберг також розповідає, як заборонив підлеглим у НАТО насміхатись із Трампа після його обрання президентом у 2016 році, аби налагодити відносини з новою адміністрацією. Також колишній генеральний секретар НАТО пояснював, чому на початку російського повномасштабного вторгнення у 2022 році Альянс не пішов на створення безпольотної зони над Україною.
На тлі повномасштабної війни з Росією Україна у 2026 році стала найбільшим імпортером озброєнь у світі. За даними Стокгольмського інституту дослідження проблем миру (SIPRI), Київ отримав рекордні обсяги військової допомоги та контрактних поставок, випередивши Саудівську Аравію, Індію та Китай.
На конференції послів ЄС у Брюсселі президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що Україна отримає кредит у розмірі 90 млрд євро, незважаючи на вето Віктора Орбана та політичні суперечки всередині Євросоюзу. Вона підкреслила, що на кону стоїть авторитет ЄС і його безпека, тому фінансова підтримка Києва буде забезпечена.
Міністерство оборони України повідомило, що від початку року сили оборони успішно атакували три великі військові заводи, два арсенали та ключовий полігон Росії. Серед цілей — підприємства у Таганрозі, Мічурінську та Нижньому Новгороді, арсенали у Брянській та Курській областях, а також полігон Капустін Яр.
Міністерство закордонних справ України оголосило про підготовку судових дій проти Угорщини після того, як угорська влада вилучила кошти та дорогоцінні метали, що належать державному Ощадбанку. Київ назвав інцидент «безпрецедентним актом державного бандитизму» і закликав ЄС висловити солідарність із Україною.
Інститут вивчення війни повідомив, що Росія різко збільшила кількість балістичних ракет у масованих атаках по Україні. Кремль прагне виснажити запаси перехоплювачів Patriot, використовуючи момент, коли увага союзників частково зосереджена на війні на Близькому Сході.
Під час пресконференції у Києві президент Володимир Зеленський заявив, що затягування конфлікту на Близькому Сході створює ризик зменшення уваги міжнародних партнерів до України та скорочення постачання систем протиповітряної оборони. Він підкреслив, що будь-яке відволікання ресурсів у світі від українського фронту означає менше можливостей для захисту українських міст від російських атак.
Під час спільної пресконференції з прем’єр-міністром Нідерландів Робом Єттеном у Києві президент Володимир Зеленський заявив, що Україна розраховує на завершення організаційної підготовки Спеціального трибуналу щодо злочину агресії РФ вже у 2026 році.
Міністерство закордонних справ України відкинуло звинувачення угорського колеги Петера Сійярто щодо коштів Ощадбанку, які були вилучені на території Угорщини. У Києві заявили, що такі слова є безпідставними та дискредитують саму Угорщину, а Україна готує юридичні заходи для повернення грошей і золота.
Президент Володимир Зеленський повідомив, що вже у понеділок перша група українських військових експертів вирушить до країн Перської затоки, аби навчати місцеві сили збивати іранські дрони-камікадзе. За його словами, Україна готова ділитися унікальним досвідом боротьби з «Шахедами», але очікує взаємної підтримки у вигляді сучасних систем протиповітряної оборони.
Під час пресконференції у Києві президент Володимир Зеленський заявив, що США та країни Перської затоки офіційно зверталися до України по допомогу у протидії іранським дронам. За його словами, українські військові напрацювали унікальні методи боротьби з «Шахедами», які можуть стати корисними для союзників у регіонах, де Іран активно застосовує безпілотники.
На тлі повномасштабної війни з Росією Україна у 2026 році стала найбільшим імпортером озброєнь у світі. За даними Стокгольмського інституту дослідження проблем миру (SIPRI), Київ отримав рекордні обсяги військової допомоги та контрактних поставок, випередивши Саудівську Аравію, Індію та Китай.
На конференції послів ЄС у Брюсселі президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що Україна отримає кредит у розмірі 90 млрд євро, незважаючи на вето Віктора Орбана та політичні суперечки всередині Євросоюзу. Вона підкреслила, що на кону стоїть авторитет ЄС і його безпека, тому фінансова підтримка Києва буде забезпечена.
Міністерство оборони України повідомило, що від початку року сили оборони успішно атакували три великі військові заводи, два арсенали та ключовий полігон Росії. Серед цілей — підприємства у Таганрозі, Мічурінську та Нижньому Новгороді, арсенали у Брянській та Курській областях, а також полігон Капустін Яр.
Міністерство закордонних справ України оголосило про підготовку судових дій проти Угорщини після того, як угорська влада вилучила кошти та дорогоцінні метали, що належать державному Ощадбанку. Київ назвав інцидент «безпрецедентним актом державного бандитизму» і закликав ЄС висловити солідарність із Україною.