Під час війни Україну вже не цікавить ПДЧ з НАТО, нам треба більше – Стефанішина (Відео)
Після півроку війни потенційне рішення НАТО щодо Плану дій щодо членства для України вже не має такого значення, як раніше – тільки безпосередньо членство. Про це заявила віце-прем'єр із європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина в інтерв'ю Європейській правді.
"Якби Україні запропонували ПДЧ до 24 лютого, ми були б максимально задоволені цим рішенням, щасливі і вважали б, що ми виконали вимогу нашої Конституції, і це єдино правильне рішення. Сьогодні пропозиція ПДЧ у рамках НАТО буде рівнозначною рішенню Бухарестського саміту 2008 року", – пояснила Стефанішина. За її словами, аналіз відповідності українського сектору безпеки й оборони та інших структур стандартам НАТО показав, що Україна де-факто вже запровадила дуже багато практик Альянсу. Крім того, українські військові наразі набувають унікального досвіду бойових дій, якого не мають військові союзники НАТО.
"Тобто лише членство? – Тільки членство", – відповіла Ольга Стефанішина. "Основні "морковки", цікаві в умовах цієї війни можливості, ми могли б отримати тепер виключно як член Альянсу, на якого поширювалася б 5-та стаття договору НАТО. Все інше ми робимо, і це не вимагає на сьогодні залучення високих політиків або міністрів. Взаємодія із НАТО відбувається. Але в питаннях, що стосуються саме гарантій безпеки. Тільки членство може змінити ситуацію", – заявила Стефанішина. На її думку, Україна рано чи пізно обов'язково стане членом НАТО – "якщо НАТО існуватиме до того моменту, коли буде таке вікно можливостей".
Президент України Володимир Зеленський заявив про підготовку важливих рішень, які можуть посилити позиції України у війні проти Росії та створити додатковий тиск на Кремль. Глава держави підкреслив, що частина домовленостей із міжнародними партнерами поки не розголошується, оскільки це має зробити дії союзників більш ефективними.
Китай закликав Україну та Росію негайно припинити бойові дії й повернутися до переговорного процесу, заявивши про необхідність політичного рішення для завершення війни.
Росія може бути змушена сісти за стіл переговорів щодо завершення війни та майбутнього окупованого Криму, якщо на півострові різко погіршиться ситуація з логістикою, постачанням пального та функціонуванням критичної інфраструктури.
Майбутня безпека Європи без повноцінної участі Сполучених Штатів дедалі більше залежатиме від ролі України, її армії та бойового досвіду.
Далекобійні удари України по стратегічних об’єктах на території Росії, включно з нафтопереробною інфраструктурою та підприємствами військового призначення, спричинили зростання напруги всередині російських еліт і посилили відчуття невизначеності в економічній та політичній системі РФ.
Російські удари по релігійних спорудах в Україні можуть бути не випадковими наслідками бойових дій, а частиною ширшої стратегії залякування та руйнування культурної ідентичності країни.
Російський лідер Володимир Путін знову заявив про нібито успіхи армії РФ на фронті та продовжив погрожувальну риторику щодо України.
У Кремлі офіційно спростували інформацію про те, що самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко міг передавати будь-які послання від президента України Володимир Зеленський російському керівництву.
Росія неодноразово змінювала терміни, встановлені для захоплення Донецької області, і фактично вже щонайменше п’ятнадцять разів переносила власні військові дедлайни.
Українські далекобійні безпілотники продовжують системно вражати ключову нафтопереробну інфраструктуру Росії, і станом на зараз щонайменше вісім із десяти найбільших нафтопереробних заводів РФ уже зазнали атак. \
Президент України Володимир Зеленський заявив про підготовку важливих рішень, які можуть посилити позиції України у війні проти Росії та створити додатковий тиск на Кремль. Глава держави підкреслив, що частина домовленостей із міжнародними партнерами поки не розголошується, оскільки це має зробити дії союзників більш ефективними.
Китай закликав Україну та Росію негайно припинити бойові дії й повернутися до переговорного процесу, заявивши про необхідність політичного рішення для завершення війни.
Росія може бути змушена сісти за стіл переговорів щодо завершення війни та майбутнього окупованого Криму, якщо на півострові різко погіршиться ситуація з логістикою, постачанням пального та функціонуванням критичної інфраструктури.
Майбутня безпека Європи без повноцінної участі Сполучених Штатів дедалі більше залежатиме від ролі України, її армії та бойового досвіду.