Підтримують, але голосувати не будуть: коли парламент остаточно скоротить кількість депутатів
Під час виборчої кампанії з вуст політиків часто звучали обіцянки скоротити чисельність депутатського корпусу, але коли справа дійшла до втілення планів у життя, з'ясувалося, що законопроєкт, який просуває парламентська більшість, суперечить Конституції України.
Народні депутати більшості фракцій підтримують ідею скорочення депутатського корпусу, але голосувати за це не будуть. Про це ASPI повідомив перший заступник голови парламентського комітету з питань організації державної влади Роман Лозинський ("Голос").
"Парламент, подавши цю ініціативу "Слуги народу" до Конституційного суду, отримав негативний висновок. Не дивлячись на це вони вдруге, порушуючи закон, провели це питання", - стверджує народний депутат.
Він пояснює, що, згідно з процедурою, законопроєкт з негативними висновками КС повинен бути направлений на доопрацювання і голосувати за нього не можна.
"Голос" і інші парламентські фракції підтримують ініціативу скорочення числа депутатів. Ми за такі ініціативи, вони підтримуються людьми. Але ми не можемо вносити зміни до Конституції, порушуючи Конституцію", - попереджає Лозинський.
Саме тому, за його словами, правлячій більшості ледве вдалося зібрати необхідну кількість голосів за ухвалення цього проєкту закону в першому читанні.
"Сьогодні 226 голосів "Слуга народу" знайшла тільки за допомогою ОПЗЖ, це теж цікавий факт", - зазначає депутат.
Він каже, що запропонована законопроєктом кількість депутатів Верховної Ради - 300 осіб - пояснюється аналітикою, підготовленою "Слугою народу": один депутат на 100 тис. населення. Хоча, виходячи навіть із приблизних підрахунків кількості українців, народних депутатів має бути 350-370.
Лозинський також виклав свою версію, для чого кількісний склад парламенту хочуть закріпити в Конституції.
"Це для того, щоб не можна було голосами тільки моноболільшості кожного скликання змінювати конфігурацію під кожні вибори і плутати виборця, який щоразу голосує за різною системою", - говорить Лозинський.
Депутат стверджує, що остаточне голосування щодо скорочення депутатського корпусу відбудеться не раніше вересня. У разі ухвалення законопроєкту кількість депутатів скоротиться у Верховній Раді наступного скликання, нинішнім депутатам скорочення не загрожує.
Нагадаємо, 4 лютого Верховна Рада попередньо підтримала законопроєкт про скорочення народних депутатів з 450 до 300 осіб.
Як уже повідомлялося, народні депутати просять Конституційний суд повернути їм недоторканність.
Кремль вимагає від українських військових залишити позиції негайно, заявивши, що «мали вийти ще вчора». Російська сторона намагається створити інформаційний тиск, використовуючи ультимативну риторику, яка не має реального підґрунтя на фронті.
Після доповіді головнокомандувача ЗСУ Олександра Сірського президент Володимир Зеленський повідомив, що ситуація на передовій залишається складною, але контрольованою.
У розмові з журналістами Дональд Трамп заявив, що Сполучені Штати не повинні були втручатися у війну в Україні, адже це коштувало країні сотні мільярдів доларів і величезних запасів боєприпасів.
Зеленський провів онлайн-розмову з представниками США та НАТО, під час якої сторони узгодили подальші кроки щодо підтримки України. Президент наголосив, що ключовим завданням є посилення оборонних можливостей та координація дій для стримування російської агресії.
Зеленський заявив, що Україні потрібні «інші сигнали» від Сполучених Штатів, аби посилити оборону та забезпечити стабільність на фронті. Він наголосив, що нинішня допомога є важливою, але для стримування Росії необхідні нові рішення та більш рішучі кроки з боку Вашингтона.
Керівник ГУР Кирило Буданов підкреслив, що майбутнє України напряму залежить від сили її армії. За його словами, лише потужні Збройні сили здатні гарантувати, що українці залишаться господарями на своїй землі.
Прем’єрка Естонії Кая Каллас озвучила стратегію Європейського Союзу щодо Росії, підкресливши, що головна мета — не формальні зустрічі, а реальні переговори, які можуть привести до миру. За її словами, ЄС має намір посилювати санкційний тиск і використовувати економічні важелі, щоб позбавити Кремль можливості затягувати війну та маніпулювати міжнародною спільнотою.
Прем’єрка Естонії Кая Каллас озвучила стратегію Європейського Союзу щодо Росії, підкресливши, що головна мета — не формальні зустрічі, а реальні переговори, які можуть привести до миру. За її словами, ЄС має намір посилювати санкційний тиск і використовувати економічні важелі, щоб позбавити Кремль можливості затягувати війну та маніпулювати міжнародною спільнотою.
Висока представниця ЄС Кая Каллас під час візиту до Києва заявила, що кредит на 90 мільярдів євро, який мав покрити більшість фінансових потреб України у найближчі два роки, опинився під загрозою.
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що Росія відкинула ідею великоднього перемир’я та атакувала українські міста сотнями дронів-камікадзе. У Луцьку внаслідок ударів знищено продовольчі склади та поштовий термінал, пошкоджено житловий будинок.
Кремль вимагає від українських військових залишити позиції негайно, заявивши, що «мали вийти ще вчора». Російська сторона намагається створити інформаційний тиск, використовуючи ультимативну риторику, яка не має реального підґрунтя на фронті.
Після доповіді головнокомандувача ЗСУ Олександра Сірського президент Володимир Зеленський повідомив, що ситуація на передовій залишається складною, але контрольованою.
У розмові з журналістами Дональд Трамп заявив, що Сполучені Штати не повинні були втручатися у війну в Україні, адже це коштувало країні сотні мільярдів доларів і величезних запасів боєприпасів.
Зеленський провів онлайн-розмову з представниками США та НАТО, під час якої сторони узгодили подальші кроки щодо підтримки України. Президент наголосив, що ключовим завданням є посилення оборонних можливостей та координація дій для стримування російської агресії.