Підтримують, але голосувати не будуть: коли парламент остаточно скоротить кількість депутатів
Під час виборчої кампанії з вуст політиків часто звучали обіцянки скоротити чисельність депутатського корпусу, але коли справа дійшла до втілення планів у життя, з'ясувалося, що законопроєкт, який просуває парламентська більшість, суперечить Конституції України.
Народні депутати більшості фракцій підтримують ідею скорочення депутатського корпусу, але голосувати за це не будуть. Про це ASPI повідомив перший заступник голови парламентського комітету з питань організації державної влади Роман Лозинський ("Голос").
"Парламент, подавши цю ініціативу "Слуги народу" до Конституційного суду, отримав негативний висновок. Не дивлячись на це вони вдруге, порушуючи закон, провели це питання", - стверджує народний депутат.
Він пояснює, що, згідно з процедурою, законопроєкт з негативними висновками КС повинен бути направлений на доопрацювання і голосувати за нього не можна.
"Голос" і інші парламентські фракції підтримують ініціативу скорочення числа депутатів. Ми за такі ініціативи, вони підтримуються людьми. Але ми не можемо вносити зміни до Конституції, порушуючи Конституцію", - попереджає Лозинський.
Саме тому, за його словами, правлячій більшості ледве вдалося зібрати необхідну кількість голосів за ухвалення цього проєкту закону в першому читанні.
"Сьогодні 226 голосів "Слуга народу" знайшла тільки за допомогою ОПЗЖ, це теж цікавий факт", - зазначає депутат.
Він каже, що запропонована законопроєктом кількість депутатів Верховної Ради - 300 осіб - пояснюється аналітикою, підготовленою "Слугою народу": один депутат на 100 тис. населення. Хоча, виходячи навіть із приблизних підрахунків кількості українців, народних депутатів має бути 350-370.
Лозинський також виклав свою версію, для чого кількісний склад парламенту хочуть закріпити в Конституції.
"Це для того, щоб не можна було голосами тільки моноболільшості кожного скликання змінювати конфігурацію під кожні вибори і плутати виборця, який щоразу голосує за різною системою", - говорить Лозинський.
Депутат стверджує, що остаточне голосування щодо скорочення депутатського корпусу відбудеться не раніше вересня. У разі ухвалення законопроєкту кількість депутатів скоротиться у Верховній Раді наступного скликання, нинішнім депутатам скорочення не загрожує.
Нагадаємо, 4 лютого Верховна Рада попередньо підтримала законопроєкт про скорочення народних депутатів з 450 до 300 осіб.
Як уже повідомлялося, народні депутати просять Конституційний суд повернути їм недоторканність.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що Москва нібито відмовилася від пропозиції України обмежити масштаби бойових дій та припинити частину ударів.
Російський лідер Володимир Путін може опинитися перед складним стратегічним рішенням через посилення українських ударів по окупованому Криму: або шукати шлях до переговорів, або піти на різке підвищення ставок у війні.
Речник Військово-Морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук заявив, що удари по російській логістиці в окупованому Криму є не окремими атаками, а частиною масштабної багаторівневої операції, яку Україна послідовно розвиває протягом кількох років.
Президент України Володимир Зеленський повідомив про встановлення погруддя видатного українського гетьмана Івана Мазепи на території Києво-Печерської лаври, назвавши цей крок відновленням історичної справедливості та поверненням постаті одного з найвизначніших діячів української історії до місця, з яким він був тісно пов’язаний.
Російські силовики затримали та взяли під варту ветерана, який публічно виступив із погрозами на адресу президента РФ Володимира Путіна.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що потенційні переговори з українським лідером Володимиром Зеленським можуть відбутися у Мінську.
Російський лідер Володимир Путін заявив про нібито “безпрецедентний тиск” Заходу та поскаржився на українські удари по військових і стратегічних об’єктах на території РФ.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що Москва нібито відмовилася від пропозиції України обмежити масштаби бойових дій та припинити частину ударів.