Після перемоги Трампа Євросоюз повинен збільшити допомогу Україні – Боррель
Європейський Союз повинен розглянути сценарій, за яким його підтримка для України має збільшитися після перемоги Дональда Трампа на президентських виборах у США. Про це заявив високий представник Європейського Союзу з питань закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель, повідомило Bloomberg.
За інформацією журналістів, він виступив у Варшаві разом з міністром закордонних справ Польщі Радославом Сікорським. У виданні нагадали, що цими вихідними Боррель перебував у Києві, де пообіцяв, що допомога Україні з боку ЄС буде залишатися "непохитною".
Водночас видання Polska Agencja Prasowa повідомило, що під час зустрічі із Сікорським Боррель наголосив, що не може бути так, що США діють, а Європа лише реагує на ситуацію в Україні. Голова європейської дипломатії нагадав, що Польща завжди була лідером у наданні Україні всього потрібного для захисту в умовах війни, а Україна "потребує цієї підтримки в цей критичний момент". "Не може бути ситуації, коли американці діють, а європейці лише реагують. Ми самі повинні взяти на себе відповідальність. Ми повинні запевнити Україну, що наша підтримка триватиме, але для цього потрібні адекватні ресурси та рішучість. Це вимагає політичної волі і, перш за все, фінансових ресурсів", - наголосив дипломат.
Кількість держав-членів НАТО, які відкрито підтримують вступ України до Альянсу, досягла найвищого рівня за весь час співпраці Києва із військово-політичним блоком.
Росія дедалі більше ризикує втратити можливість повноцінно утримувати окупований Крим, якщо Україна продовжить системні удари по ключових логістичних маршрутах півострова.
Глава європейської дипломатії Кая Каллас жорстко відреагувала на масовану російську атаку по Києву, заявивши, що одних лише заяв із засудженням більше недостатньо.
Президент України Володимир Зеленський після чергової масштабної комбінованої атаки Росії заявив, що світ не має права залишати без відповіді удари по українських містах.
Російський наступ в Україні виявився одним із найменш ефективних за всю сучасну воєнну історію.
Чергова масштабна російська атака на Київ, яка забрала життя мирних жителів і спричинила численні руйнування, посилила увагу союзників до питання захисту українського неба.
Керівник Офісу президента України Кирило Буданов заявив, що суперечка навколо історичної спадщини Київської Русі є частиною ширшого протистояння між Україною та Росією за право визначати власну історію. За його словами, Москва не може привласнювати спадщину Русі, адже історичні процеси розвивалися навколо Києва, а не навколо пізнішого російського центру.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський підтвердив, що між Генеральним штабом і Міністерством оборони виникають окремі протиріччя, однак назвав їх робочими питаннями, а не конфліктом.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський заявив, що питання демобілізації залишається реальним, однак його впровадження залежить від здатності держави зберегти боєздатність армії та забезпечити заміну військовослужбовцям, які тривалий час перебувають на службі.
Журналісти АСПІ вже неодноразово зверталися до керівництва Фонду державного майна України щодо призначення Юрія Зенькіна на посаду генерального директора Запорізького титано-магнієвого комбінату (ЗТМК).
Кількість держав-членів НАТО, які відкрито підтримують вступ України до Альянсу, досягла найвищого рівня за весь час співпраці Києва із військово-політичним блоком.
Росія дедалі більше ризикує втратити можливість повноцінно утримувати окупований Крим, якщо Україна продовжить системні удари по ключових логістичних маршрутах півострова.
Глава європейської дипломатії Кая Каллас жорстко відреагувала на масовану російську атаку по Києву, заявивши, що одних лише заяв із засудженням більше недостатньо.
Президент України Володимир Зеленський після чергової масштабної комбінованої атаки Росії заявив, що світ не має права залишати без відповіді удари по українських містах.