Після війни Крим залишиться у РФ – радник Трампа Волтц
Війна в Україні повинна закінчитися дипломатичними переговорами, але нереалістично очікувати, що росіян вдастся вигнати з усіх окупованих територій. Про це в інтерв’ю ABC News заявив Майкл Волтц, радник Дональда Трампа з питань національної безпеки США.
За його словами, аби вести предметні переговори про закінчення війни, Трампу потрібно налагодити прямі контакти з обома сторонами. Зокрема з Кремлем. І підготовка до цієї зустрічі, яка має відбутися "у найближчі місяці", вже ведеться, каже Волц. "Ми ще не визначили точний формат для цього, але ми над цим працюємо. Але я очікую принаймні телефонної розмови найближчими днями чи тижнями. Щоб це було кроком, з якого ми могли б почати", – сказав Волц.
Він також висловив сподівання, що Україна та Росія зможуть домовитися про режим припинення вогню на фронті, що могло би стати "неймовірним позитивним кроком з обох сторін" в напрямку безпосередньо мирних переговорів. "Усі знають, що це якось має закінчитися дипломатично. Я просто не вважаю реалістичним казати, що ми виженемо кожного росіянина з кожного дюйма української землі, навіть із Криму. Президент Трамп визнав цю реальність, і я думаю, що це був величезний крок. Тепер увесь світ визнає цю реальність", – сказав він.
Волц наголосив, що війну потрібно закінчити, аби вона не затягнула у себе увесь світ, як уже втягнула КНДР.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що Москва нібито відмовилася від пропозиції України обмежити масштаби бойових дій та припинити частину ударів.
Російський лідер Володимир Путін може опинитися перед складним стратегічним рішенням через посилення українських ударів по окупованому Криму: або шукати шлях до переговорів, або піти на різке підвищення ставок у війні.
Речник Військово-Морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук заявив, що удари по російській логістиці в окупованому Криму є не окремими атаками, а частиною масштабної багаторівневої операції, яку Україна послідовно розвиває протягом кількох років.
Президент України Володимир Зеленський повідомив про встановлення погруддя видатного українського гетьмана Івана Мазепи на території Києво-Печерської лаври, назвавши цей крок відновленням історичної справедливості та поверненням постаті одного з найвизначніших діячів української історії до місця, з яким він був тісно пов’язаний.
Російські силовики затримали та взяли під варту ветерана, який публічно виступив із погрозами на адресу президента РФ Володимира Путіна.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що потенційні переговори з українським лідером Володимиром Зеленським можуть відбутися у Мінську.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.