Питання про перейменування проспекту в Києві має вирішувати референдум, - Богдан
Повернення столичному проспекту назви Московського викликало чимало обговорень, які частково породили обурення у частини українського населення.
У зв'язку з поділом суспільства на два табори противників і прихильників перейменування столичного проспекту, в Офісі президента заговорили про ймовірність винесення рішення цієї дилеми на референдум.
Про це заявив глава Офісу президента Андрій Богдан в інтерв'ю "РБК-Україна".
"Я б виніс це питання на референдум. Чому хтось повинен визначати, як називати? Хочуть Бандери - нехай буде Бандери. Це може бути соцопитування, консультативне", - заявив Богдан.
Як повідомлялося раніше, Окружний адміністративний суд Києва скасував рішення про перейменування Московського проспекту на Степана Бандери та проспекту генерала Ватутіна на Шухевича.
Пізніше пресслужба Окружного адміністративного суду Києва опублікувала пояснення з приводу рішення про скасування перейменування проспектів у Києві.
Як зазначено в повідомленні, при голосуванні за перейменування проспектів Московського і Генерала Ватутіна, у КМДА не врахували петиції громадян які були проти цієї процедури.
Президент України Володимир Зеленський у розмові з канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом окреслив стан мирних переговорів і домовився про розширення контактів із партнерами для вироблення спільних рішень.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що атаки на російські нафтопереробні заводи не є ескалацією, а справедливим наслідком війни, яку розпочала Москва. Він наголосив, що ці удари зменшують можливості Кремля фінансувати агресію та водночас демонструють: Україна здатна впливати на стратегічні ресурси ворога.
Попри заклик Володимира Зеленського до припинення вогню на Великдень, Кремль відкинув можливість святкового перемир’я. Дмитро Пєсков заявив, що «чіткої пропозиції» від Києва не було, а Росія прагне «миру, а не перемир’я».
На саміті у Бучі Володимир Зеленський заявив, що Росія висунула Україні вимогу залишити Донбас протягом двох місяців, обіцяючи «завершення війни» у разі виконання.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що Київ обговорив із союзниками ідею великоднього перемир’я та тепер очікує реакції від Росії.
Україна стає несподіваним бенефіціаром близькосхідної кризи: досвід війни з Росією перетворює її на постачальника ключових оборонних технологій.
Головнокомандувач ЗСУ заявив, що мобілізація в Україні проходить непросто, проте армія отримує необхідні сили для виконання стратегічних завдань.
Вітчизняні безпілотники, які довели свою ефективність на фронті, тепер готуються завоювати міжнародний ринок, зокрема країни Близького Сходу, де попит на оборонні технології зростає.
Міністр цифрової трансформації повідомив, що нова приватна система протиповітряної оборони показала реальні результати, успішно перехоплюючи російські цілі під час атак.
Головнокомандувач Збройних сил України заявив, що армія цього року зосередиться на стратегічній обороні, виснаженні сил противника та підготовці до широкомасштабних наступальних операцій.
Президент України Володимир Зеленський у розмові з канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом окреслив стан мирних переговорів і домовився про розширення контактів із партнерами для вироблення спільних рішень.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що атаки на російські нафтопереробні заводи не є ескалацією, а справедливим наслідком війни, яку розпочала Москва. Він наголосив, що ці удари зменшують можливості Кремля фінансувати агресію та водночас демонструють: Україна здатна впливати на стратегічні ресурси ворога.
Попри заклик Володимира Зеленського до припинення вогню на Великдень, Кремль відкинув можливість святкового перемир’я. Дмитро Пєсков заявив, що «чіткої пропозиції» від Києва не було, а Росія прагне «миру, а не перемир’я».
На саміті у Бучі Володимир Зеленський заявив, що Росія висунула Україні вимогу залишити Донбас протягом двох місяців, обіцяючи «завершення війни» у разі виконання.