Північний потік-2 є російським проєктом, що підриває національну безпеку України, - Блінкен
Держсекретар США Ентоні Блінкен в середу, 23 червня, назвав газопровід "Північний потік-2" російським геополітичним проєктом, який підриває безпеку України. Він також додав, що США хочуть домогтися від Росії, щоб вона не використовувала газ як засіб тиску на будь-яку європейську державу.
Про це пише видання Reuters. Виступаючи на пресконференції в Берліні після зустрічі з німецьким колегою Хайко Маасом, Блінкен заявив, що Вашингтон готовий діяти на результат щодо зміцнення енергетичної безпеки Європи.
"Нашою метою залишається забезпечення того, щоб Росія не могла використовувати енергію як інструмент примусу як зброя проти України або кого-небудь ще в Європі", - сказав Блінкен.
Повідомляється, що Вашингтон виступає проти будівництва газопроводу "Північний потік-2", який подвоїть експорт російського газу через Балтійське море. Цей проєкт, який зараз завершено приблизно на 95%, допоможе Росії скоротити експорт газу через Україну, позбавивши Київ прибуткових транзитних зборів.
Німеччина, ключовий союзник НАТО, хоче завершити будівництво трубопроводу вартістю 11 мільярдів доларів. Маас, своєю чергою, заявив, що Берлін хоче знайти рішення, прийнятне для обох сторін. "Ми знаємо очікування у Вашингтоні. Для нас вкрай важливо домогтися результатів, які також може підтримати Вашингтон",- сказав він.
Незважаючи на те, що трубопровід "Північний потік-2" на 90% вже побудований, в США вважають, що є методи протистояння цьому проєкту, відзначаючи, що магістраль для перегону газу в Європу є геополітичним проєктом Росії. У Держдепі повідомили, яким чином можна перешкодити Росії посадити Європу на нову "газову голку".
Варто відзначити, що незважаючи на всі санкції, 10 червня Росії вдалося добудувати одну з двох ниток газопроводу "Північний потік - 2", а до кінця Другої, як заявляють в РФ, залишається близько 70 км чи зможуть санкції перешкодити це зробити, дізнавалося ASPI news.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що Москва нібито відмовилася від пропозиції України обмежити масштаби бойових дій та припинити частину ударів.
Російський лідер Володимир Путін може опинитися перед складним стратегічним рішенням через посилення українських ударів по окупованому Криму: або шукати шлях до переговорів, або піти на різке підвищення ставок у війні.
Речник Військово-Морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук заявив, що удари по російській логістиці в окупованому Криму є не окремими атаками, а частиною масштабної багаторівневої операції, яку Україна послідовно розвиває протягом кількох років.
Президент України Володимир Зеленський повідомив про встановлення погруддя видатного українського гетьмана Івана Мазепи на території Києво-Печерської лаври, назвавши цей крок відновленням історичної справедливості та поверненням постаті одного з найвизначніших діячів української історії до місця, з яким він був тісно пов’язаний.
Російські силовики затримали та взяли під варту ветерана, який публічно виступив із погрозами на адресу президента РФ Володимира Путіна.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що потенційні переговори з українським лідером Володимиром Зеленським можуть відбутися у Мінську.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.