Північний потік-2 є російським проєктом, що підриває національну безпеку України, - Блінкен
Держсекретар США Ентоні Блінкен в середу, 23 червня, назвав газопровід "Північний потік-2" російським геополітичним проєктом, який підриває безпеку України. Він також додав, що США хочуть домогтися від Росії, щоб вона не використовувала газ як засіб тиску на будь-яку європейську державу.
Про це пише видання Reuters. Виступаючи на пресконференції в Берліні після зустрічі з німецьким колегою Хайко Маасом, Блінкен заявив, що Вашингтон готовий діяти на результат щодо зміцнення енергетичної безпеки Європи.
"Нашою метою залишається забезпечення того, щоб Росія не могла використовувати енергію як інструмент примусу як зброя проти України або кого-небудь ще в Європі", - сказав Блінкен.
Повідомляється, що Вашингтон виступає проти будівництва газопроводу "Північний потік-2", який подвоїть експорт російського газу через Балтійське море. Цей проєкт, який зараз завершено приблизно на 95%, допоможе Росії скоротити експорт газу через Україну, позбавивши Київ прибуткових транзитних зборів.
Німеччина, ключовий союзник НАТО, хоче завершити будівництво трубопроводу вартістю 11 мільярдів доларів. Маас, своєю чергою, заявив, що Берлін хоче знайти рішення, прийнятне для обох сторін. "Ми знаємо очікування у Вашингтоні. Для нас вкрай важливо домогтися результатів, які також може підтримати Вашингтон",- сказав він.
Незважаючи на те, що трубопровід "Північний потік-2" на 90% вже побудований, в США вважають, що є методи протистояння цьому проєкту, відзначаючи, що магістраль для перегону газу в Європу є геополітичним проєктом Росії. У Держдепі повідомили, яким чином можна перешкодити Росії посадити Європу на нову "газову голку".
Варто відзначити, що незважаючи на всі санкції, 10 червня Росії вдалося добудувати одну з двох ниток газопроводу "Північний потік - 2", а до кінця Другої, як заявляють в РФ, залишається близько 70 км чи зможуть санкції перешкодити це зробити, дізнавалося ASPI news.
Спроби президента США Дональда Трампа прискорити дипломатичний процес навколо війни Росії проти України дедалі частіше викликають занепокоєння серед європейських партнерів. У Європі побоюються, що надмірна ставка Вашингтона на швидке політичне рішення може не врахувати позицію Києва та складність переговорів із Москвою.
Масовані російські атаки по українських містах є не лише спробою завдати фізичної шкоди інфраструктурі, а й частиною ширшої стратегії Кремля, спрямованої на тиск на Україну та її міжнародних партнерів.
Міністр оборони Михайло Федоров разом із головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським та начальником Генерального штабу Андрієм Гнатовим провели масштабну онлайн-нараду з більш ніж 300 командирами бригад і корпусів, присвячену запуску першого етапу комплексної реформи Сил оборони.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що фінансування України стане однією з ключових тем майбутнього саміту «Групи семи». Європейський Союз уже підготував масштабний пакет фінансової підтримки, однак для повного покриття потреб Києва Брюссель очікує додаткової участі міжнародних партнерів.
Україна продовжує прискорювати рух до членства в Європейському Союзі та планує виконати необхідні критерії для подальшого просування переговорного процесу у визначені урядом терміни.
Президент США Дональд Трамп заявив, що після окремих розмов із президентом України Володимиром Зеленським та очільником Кремля Володимиром Путіним бачить можливість досягти певного прогресу у напрямку завершення війни.
Міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро різко засудив російський удар по Києво-Печерській лаврі, заявивши, що пошкодження однієї з найважливіших святинь України має такий самий символічний масштаб, як для французів було б руйнування Нотр-Даму або базиліки Сен-Дені.
Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що Мінськ не планує військових дій проти України, а також попросив вибачення у президента України Володимира Зеленського за свої попередні різкі висловлювання.
Сполучені Штати активізували увагу до України після досягнення важливих домовленостей на міжнародному рівні, зосередивши дипломатичні зусилля на питаннях завершення війни, підтримки Києва та майбутніх гарантій безпеки.
Відповідні дописи президент опублікував у соціальних мережах.
Спроби президента США Дональда Трампа прискорити дипломатичний процес навколо війни Росії проти України дедалі частіше викликають занепокоєння серед європейських партнерів. У Європі побоюються, що надмірна ставка Вашингтона на швидке політичне рішення може не врахувати позицію Києва та складність переговорів із Москвою.
Масовані російські атаки по українських містах є не лише спробою завдати фізичної шкоди інфраструктурі, а й частиною ширшої стратегії Кремля, спрямованої на тиск на Україну та її міжнародних партнерів.
Міністр оборони Михайло Федоров разом із головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським та начальником Генерального штабу Андрієм Гнатовим провели масштабну онлайн-нараду з більш ніж 300 командирами бригад і корпусів, присвячену запуску першого етапу комплексної реформи Сил оборони.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що фінансування України стане однією з ключових тем майбутнього саміту «Групи семи». Європейський Союз уже підготував масштабний пакет фінансової підтримки, однак для повного покриття потреб Києва Брюссель очікує додаткової участі міжнародних партнерів.