Побажання Кремля в новому законі про "особливий статус Донбасу" не врахували, – чи піде Кравчук з посади глави делегації ТКГ

Сьогодні, 15 грудня, Верховна Рада продовжила особливий статус Донбасу ще на один рік, не зробивши до документа жодних правок, на яких наполягала Москва. Яка доля чекає на Мінські угоду та "нормандський формат", з'ясовувало ASPI news.

"Вся наша фракція сьогодні проголосувала за таке рішення, – прокоментував подію нардеп від "Європейської солідарності" Олексій Гончаренко. – Це абсолютно державницька позиція. Ми наразі маємо зробити все, щоб українська дипломатія могла боротися за санкції проти РФ та особисто проти Путіна на міжнародній арені. І даний закон саме для цього".

Напередодні голосування, 14 грудня, громадськість цікавило питання, чи буде до тексту документу додана т.зв. "формула Штайнмаєра", імплементувати яку в українське законодавство начебто пообіцяв президенту РФ Володимиру Путіну Володимир Зеленський під час зустрічі в "нормандському форматі" 9 грудня 2019 року. Крапку у цьому питання поставив спікер Ради Дмитро Разумков, котрий заявив, що "жодних додаткових позицій в закон додаватися не буде. Це пролонгація дії документа і не більше, а єдине, що змінили в новій редакції закону – це дати його дії".

Того ж дня в газеті "Факти" було опубліковане інтерв'ю глави української делегації в ТКГ Леоніда Кравчука, в якому він заявив про свою відставку у разі, якщо влада буде продовжувати війну байдуже у який спосіб. "Секретар Ради безпеки і оборони Данілов сказав в одному інтерв'ю, що вони працюють над новими рішеннями ситуації на Донбасі, що начебто з'явиться якийсь план "Б", як зараз це називають, – сказав Кравчук. – Якщо я побачу, що все це використовується саме для того, щоб залишити все як є, щоб війна в будь-якій формі тривала, якщо держава захоче вести таку гру, я з неї вийду".

Хай там як, проте Мінські угоди в редакції Кремля виконати неможливо, якщо Україна, звичайно, не бажає капітулювати. Тому в експертному середовищі давно оговорюються питання ревізії документу, бо в 2014 році він був потрібен лише для того, щоб наша держава отримала передишку для перегрупування сил та відновлення боєздатності армії.

Директор Агентства моделювання ситуацій Віталій Бала вважає, що чинна українська влада кардинально неправильно ставить питання стосовно Мінських угод. "Ніяких угод ніхто не укладав. Є протокол та комплекс заходів до цього протоколу, які до того ж прописані так, що кожна зі сторін переговорного процесу може трактувати їх діаметрально протилежно. Крім того, весь цей протокольний комплекс заходів за терміном дії є вже фактично завершеним. Мінський протокол містить у собі питання воєнного перемир’я, а Україні треба внести в порядок денний проблематику миру. Мінський процес має бути присвячений виключно обміну полоненими", – пояснив він.

Бала переконаний, що у новому форматі переговорів обов’язково потрібно питання Донбасу прив’язати до деокупації Криму. "Мене дивує, з огляду на традиційно дружні стосунки між Парижем, Берліном та Москвою, існування "нормандської четвірки". Вважаю, що потрібно вводити в переговори представників США, Великої Британії та Туреччини. Навіть якщо Росія буде проти, потрібно продовжувати перемовини з новим складом учасників. І це стало б серйозним інструментом примусу Росії до миру. Зрештою, Кремль би приєднався до переговорів, щоби принаймні представляти свою позицію", – радить фахівець.

Директор Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко нагадав, Зеленському наразі треба думати над своїм торішнім анонсом, адже він сказав, якщо за рік на підставі Мінських угод на Донбасі не встановиться мир, то потрібно буде залучити план "Б". "Я не знаю, що це за план. Проте у президента вибір не великий. По-перше, оновлення Мінських угод. Відмовитися від них неможливо, бо це занадто ризиковано. По-друге, поступове замороження цього конфлікту. Власне цим шляхом Україна вже почала потроху рухатися. Що це означає? Припинення бойових дій при збереженні чинної політичної структури конфлікту", – підкреслив Фесенко.

Тим часом перший заступник голови парламентського комітету з питань організації державної влади Роман Лозинський 14 грудня повідомив у Facebook, що главу української делегації в ТКГ Леоніда Кравчука разом зі спікером Олексієм Арестовичем незабаром викличуть на засідання комітету. Причина – заява Кравчука про вибори на Донбасі, які, за його словами, ми повинні провести в березні 2021 року.

Нагадаємо, що саме після зустрічі з депутатами 29 вересня 2020 року було звільнено першого заступника глави ТКГ Вітольда Фокіна, котрий відзначився під час перебування на посаді низкою відверто проросійських заяв. Не виключено, що наразі така ж доля очікує й на Кравчука. Тим більше він вже повідомив про умови, за яких він залишить чинну посаду. В такому разі залишається відкритим питання, хто посяде його крісло наступним?

Публіцист Віталій Портников на одному з етерів "5 каналу" спрогнозував, що адміністрація нового президента США Джо Байдена буде допомагати Україні, проте не стане розмовляти з президентом Зеленським. Зважаючи на те, що губернаторами двох важливих областей – Дніпропетровської та Харківської – вже призначили колишніх членів команди Петра Порошенка (відповідно Валентина Резніченка та Айну Тимчук), абсолютно не здивуємося, якщо ТКГ очолить хтось з колишніх "яструбів" п’ятого президента.