Порошенко повідомив, для кого створює проблеми мовний закон
Петро Порошенко прокоментував початок розгляду в Конституційному суді мовного закону, ухваленого 2019 року. П'ятий президент назвав подання у КС "атакою реваншистів" і пояснив, чию думку вони лобіюють.
Автори мовного закону врахували інтереси всіх зацікавлених сторін, окрім інтересів країни-агресора. Таке Петро Порошенко зазначив у заяві, опублікованій у вівторок, 7 липня, пресслужбою партії "Європейська Солідарність".
За словами політика, мовний закон, а точніше - українську мову, яка є однією з цінностей України, атакують депутати ОПЗЖ та окремі "Слуги народу". Ті, хто воює з українською мовою - воюють з самою Україною, - заявив Порошенко.
Закон про мову повністю відповідає Конституції та поважає права людей. Непорушність цього закону - питання національної безпеки, - резюмував Петро Порошенко.
Нагадаємо, 7 липня Конституційний суд України почав розгляд подання про неконституційність мовного закону. Подання, в якому заявляється, що цей закон дискримінує національні меншини, зокрема російську, підписав 51 народний депутат.
Раніше ASPI news повідомляло, що Верховний суд оскаржив у Конституційному суді України запроваджений Кабміном карантин проти коронавірусу. На думку Верховного суду, обмеження масових заходів порушує Конституцію.
Російське військове керівництво заявило про нібито захоплення населеного пункту Щербаківка на Харківщині, однак ця «перемога» виявилася особливо показовою для російської пропаганди: села з такою назвою фактично не існує вже майже три десятиліття.
Україна суттєво посилила кампанію далекобійних ударів по території Росії, причому за кілька місяців кількість таких атак зросла приблизно втричі.
У Росії дедалі помітнішими стають наслідки українських ударів по цілях у глибокому тилу, а влада одночасно посилює заходи безпеки навколо Володимира Путіна та тиск на опонентів Кремля.
Росія прискорює розгортання власної супутникової системи «Рассвет», яка в перспективі може стати серйозною проблемою для України.
Росія фактично більше не може використовувати окупований Крим як повноцінну військово-морську базу. Українські удари змусили російський флот відмовитися від безпечного базування кораблів на півострові, однак Москва досі зберігає там важливу військову інфраструктуру та використовує Крим передусім для підтримки повітряної складової свого угруповання.
Україна різко наростила кампанію далекобійних ударів по території Росії, однак ефективність таких атак поки залишається неоднозначною: за оцінкою експертів, російська протиповітряна оборона перехоплює переважну більшість українських ракет і безпілотників.
Президент США Дональд Трамп заявив, що Сполучені Штати не мають критичної проблеми із запасами боєприпасів, однак визнав скорочення їхніх поставок на тлі масштабної військової допомоги Україні.
Рейтинг президента США Дональда Трампа опустився до нового мінімуму на тлі загострення війни з Іраном, а дедалі більша частина американців виступає проти продовження бойових дій.
Росія може свідомо затягувати війну проти України до 2027 року, розраховуючи використати майбутній зимовий період для виснаження української оборони та послаблення підтримки з боку Заходу.
Президент Володимир Зеленський заявив, що російська влада готується продовжувати війну проти України не лише військовими діями на фронті, а й новим масштабним набором людей до армії.
Російське військове керівництво заявило про нібито захоплення населеного пункту Щербаківка на Харківщині, однак ця «перемога» виявилася особливо показовою для російської пропаганди: села з такою назвою фактично не існує вже майже три десятиліття.
Україна суттєво посилила кампанію далекобійних ударів по території Росії, причому за кілька місяців кількість таких атак зросла приблизно втричі.
У Росії дедалі помітнішими стають наслідки українських ударів по цілях у глибокому тилу, а влада одночасно посилює заходи безпеки навколо Володимира Путіна та тиск на опонентів Кремля.
Росія прискорює розгортання власної супутникової системи «Рассвет», яка в перспективі може стати серйозною проблемою для України.