Порошенко відмовився давати свідчення – ДБР
П'ятий президент України Петро Порошенко відмовився від надання свідчень Державному бюро розслідувань (ДБР). Також він проігнорував вручення повістки на допит 7 липня.
Порошенко відмовився давати свідчення в ДБР і повістку не взяв. Про це 1 липня повідомляють "Українські новини" з посиланням на коментар начальника відділу ДБР Вадима Приймачка.
"Він прийшов на допит, але, по суті, відмовився від свідчень", - сказав він.
За словами Приймачка, також Порошенку було повідомлено про наступний допит 7 липня та намагались вручити повістку, але п'ятий президент також відмовився її отримувати. Крім того, Порошенко повідомили про клопотання про продовження досудового розслідування в справі, в рамках якого він викликався на допит.
Раніше Петро Порошенко під Печерським судом зізнався у власних "злочинах" на посаді президента. Також повідомлялось, що Офіс генпрокурора опублікував відео, на якому голова відомства Ірина Венедіктова пояснює, чому в тексті постанови підозри народному депутату Петру Порошенку і в дорученні вказані різні статті Кримінального кодексу України.
Кількість держав-членів НАТО, які відкрито підтримують вступ України до Альянсу, досягла найвищого рівня за весь час співпраці Києва із військово-політичним блоком.
Росія дедалі більше ризикує втратити можливість повноцінно утримувати окупований Крим, якщо Україна продовжить системні удари по ключових логістичних маршрутах півострова.
Глава європейської дипломатії Кая Каллас жорстко відреагувала на масовану російську атаку по Києву, заявивши, що одних лише заяв із засудженням більше недостатньо.
Президент України Володимир Зеленський після чергової масштабної комбінованої атаки Росії заявив, що світ не має права залишати без відповіді удари по українських містах.
Російський наступ в Україні виявився одним із найменш ефективних за всю сучасну воєнну історію.
Чергова масштабна російська атака на Київ, яка забрала життя мирних жителів і спричинила численні руйнування, посилила увагу союзників до питання захисту українського неба.
Керівник Офісу президента України Кирило Буданов заявив, що суперечка навколо історичної спадщини Київської Русі є частиною ширшого протистояння між Україною та Росією за право визначати власну історію. За його словами, Москва не може привласнювати спадщину Русі, адже історичні процеси розвивалися навколо Києва, а не навколо пізнішого російського центру.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський підтвердив, що між Генеральним штабом і Міністерством оборони виникають окремі протиріччя, однак назвав їх робочими питаннями, а не конфліктом.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський заявив, що питання демобілізації залишається реальним, однак його впровадження залежить від здатності держави зберегти боєздатність армії та забезпечити заміну військовослужбовцям, які тривалий час перебувають на службі.
Журналісти АСПІ вже неодноразово зверталися до керівництва Фонду державного майна України щодо призначення Юрія Зенькіна на посаду генерального директора Запорізького титано-магнієвого комбінату (ЗТМК).
Кількість держав-членів НАТО, які відкрито підтримують вступ України до Альянсу, досягла найвищого рівня за весь час співпраці Києва із військово-політичним блоком.
Росія дедалі більше ризикує втратити можливість повноцінно утримувати окупований Крим, якщо Україна продовжить системні удари по ключових логістичних маршрутах півострова.
Глава європейської дипломатії Кая Каллас жорстко відреагувала на масовану російську атаку по Києву, заявивши, що одних лише заяв із засудженням більше недостатньо.
Президент України Володимир Зеленський після чергової масштабної комбінованої атаки Росії заявив, що світ не має права залишати без відповіді удари по українських містах.