Порошенко відмовився давати свідчення – ДБР
П'ятий президент України Петро Порошенко відмовився від надання свідчень Державному бюро розслідувань (ДБР). Також він проігнорував вручення повістки на допит 7 липня.
Порошенко відмовився давати свідчення в ДБР і повістку не взяв. Про це 1 липня повідомляють "Українські новини" з посиланням на коментар начальника відділу ДБР Вадима Приймачка.
"Він прийшов на допит, але, по суті, відмовився від свідчень", - сказав він.
За словами Приймачка, також Порошенку було повідомлено про наступний допит 7 липня та намагались вручити повістку, але п'ятий президент також відмовився її отримувати. Крім того, Порошенко повідомили про клопотання про продовження досудового розслідування в справі, в рамках якого він викликався на допит.
Раніше Петро Порошенко під Печерським судом зізнався у власних "злочинах" на посаді президента. Також повідомлялось, що Офіс генпрокурора опублікував відео, на якому голова відомства Ірина Венедіктова пояснює, чому в тексті постанови підозри народному депутату Петру Порошенку і в дорученні вказані різні статті Кримінального кодексу України.
Прессекретар Кремля Дмитро Пєсков заявив, що Росія запроваджує перемир’я лише на два дні — 8 і 9 травня, щоб гарантувати безпеку Володимира Путіна під час параду у Москві. Це рішення стало черговим доказом того, що Кремль дбає про власні інтереси, а не про життя мирних жителів України.
Офіційна представниця МЗС Росії Марія Захарова заявила, що Москва “відкрита до діалогу з Україною”, проте наголосила, що умови залишаються незмінними. Її коментар з’явився одразу після масованих ударів по українських містах, що викликало обурення та поставило під сумнів реальність намірів Кремля.
У своєму зверненні президент України наголосив, що Москва вкотре довела небажання дотримуватися домовленостей, і тому Київ відповість справедливо. Зеленський підкреслив, що Україна має інструменти для посилення тиску на агресора, зокрема через нові санкційні механізми, які матимуть довгостроковий ефект.
Руслан Стефанчук відповів на хвилю критики щодо проєкту нового Цивільного кодексу, заявивши, що документ готувався з 2019 року за участі сотень юристів, суддів, адвокатів та науковців. Він підкреслив, що процес відповідав усім стандартам нормотворення, а звинувачення у поспіху чи непрозорості є безпідставними.
Угорщина офіційно передала Україні захоплені раніше кошти та золото Ощадбанку. Президент Володимир Зеленський заявив, що це рішення стало важливим кроком у відносинах між двома країнами та подякував угорській стороні за проявлений конструктив.
Європейський Союз ухвалив історичне рішення: він стане співзасновником Спеціального трибуналу, який матиме мандат переслідувати вище політичне та військове керівництво Росії за злочин агресії проти України. У центрі уваги — особиста відповідальність Володимира Путіна, а також його найближчого оточення.
Президент України заявив, що російські війська на тимчасово окупованих територіях систематично грабують українське майно, вивозячи зерно, обладнання та навіть особисті речі людей. Він підкреслив, що це не лише військовий злочин, а й свідчення морального занепаду російської армії.
Володимир Зеленський заявив про кадрові зміни в Кабінеті Міністрів, підкресливши, що вони спрямовані на посилення ефективності державного управління. Президент наголосив, що оновлення уряду є необхідним кроком для адаптації країни до викликів війни та реформ.
Офіційна представниця МЗС Росії Марія Захарова заявила, що у випадку українських ударів 9 травня Москва завдасть ударів по “центрах ухвалення рішень”. Її слова стали черговим прикладом подвійної риторики Кремля, який одночасно говорить про “відкритість до переговорів” і продовжує погрожувати новою ескалацією.
У своєму вечірньому зверненні Володимир Зеленський підкреслив, що Україна готова до діалогу, але лише на умовах припинення агресії. Він попередив: якщо Росія продовжить удари, то отримає адекватну відповідь, адже Київ має всі інструменти для симетричних дій.
Прессекретар Кремля Дмитро Пєсков заявив, що Росія запроваджує перемир’я лише на два дні — 8 і 9 травня, щоб гарантувати безпеку Володимира Путіна під час параду у Москві. Це рішення стало черговим доказом того, що Кремль дбає про власні інтереси, а не про життя мирних жителів України.
Офіційна представниця МЗС Росії Марія Захарова заявила, що Москва “відкрита до діалогу з Україною”, проте наголосила, що умови залишаються незмінними. Її коментар з’явився одразу після масованих ударів по українських містах, що викликало обурення та поставило під сумнів реальність намірів Кремля.
У своєму зверненні президент України наголосив, що Москва вкотре довела небажання дотримуватися домовленостей, і тому Київ відповість справедливо. Зеленський підкреслив, що Україна має інструменти для посилення тиску на агресора, зокрема через нові санкційні механізми, які матимуть довгостроковий ефект.
Руслан Стефанчук відповів на хвилю критики щодо проєкту нового Цивільного кодексу, заявивши, що документ готувався з 2019 року за участі сотень юристів, суддів, адвокатів та науковців. Він підкреслив, що процес відповідав усім стандартам нормотворення, а звинувачення у поспіху чи непрозорості є безпідставними.