Порушує Конституцію: Кличко пояснив своє ставлення до закону про столицю
Мер Києва Віталій Кличко поспілкувався в кулуарах Верховної Ради з журналістами з нагоди Дня місцевого самоврядування. Він поділився своїм ставленням щодо законопроєкту №2143-3 (закон про столицю).
Норми документу повинні розділити повноваження між міським головою та головою КМДА. У розмові з представником видання "Вести" політик пояснив свою позицію. Відео розмови опубліковано 7 грудня у "Телеграмі".
Кличко вважає, що цей закон порушує кілька пунктів Конституції – зокрема статті 140 та 146 про організацію місцевого самоврядування. Він запевняє, немає жодних гарантій, що з ухваленням цього законопроєкту життя киян покращиться, а сам по собі "турборежим" його ухвалення має політичний характер.
Заява Кличка очевидна та зрозуміла суспільству. Водночас, переважна більшість громадян поцікавилася, чи знаходить столичний очільник точки дотику у важливому питанні з депутатом Олександром Корнієнком, співавтором законопроєкту, оскільки їх разом побачили у кулуарах парламенту.
ASPI news повідомляло, Кличко направив законопроєкт про столицю до Венеційської комісії та Ради Європи. Розгляд закону про столицю перенесуть на наступний рік, оскільки у провладної команди не вистачило голосів.
Президент України Володимир Зеленський заявив про підготовку важливих рішень, які можуть посилити позиції України у війні проти Росії та створити додатковий тиск на Кремль. Глава держави підкреслив, що частина домовленостей із міжнародними партнерами поки не розголошується, оскільки це має зробити дії союзників більш ефективними.
Китай закликав Україну та Росію негайно припинити бойові дії й повернутися до переговорного процесу, заявивши про необхідність політичного рішення для завершення війни.
Росія може бути змушена сісти за стіл переговорів щодо завершення війни та майбутнього окупованого Криму, якщо на півострові різко погіршиться ситуація з логістикою, постачанням пального та функціонуванням критичної інфраструктури.
Майбутня безпека Європи без повноцінної участі Сполучених Штатів дедалі більше залежатиме від ролі України, її армії та бойового досвіду.
Далекобійні удари України по стратегічних об’єктах на території Росії, включно з нафтопереробною інфраструктурою та підприємствами військового призначення, спричинили зростання напруги всередині російських еліт і посилили відчуття невизначеності в економічній та політичній системі РФ.
Російські удари по релігійних спорудах в Україні можуть бути не випадковими наслідками бойових дій, а частиною ширшої стратегії залякування та руйнування культурної ідентичності країни.
Російський лідер Володимир Путін знову заявив про нібито успіхи армії РФ на фронті та продовжив погрожувальну риторику щодо України.
У Кремлі офіційно спростували інформацію про те, що самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко міг передавати будь-які послання від президента України Володимир Зеленський російському керівництву.
Росія неодноразово змінювала терміни, встановлені для захоплення Донецької області, і фактично вже щонайменше п’ятнадцять разів переносила власні військові дедлайни.
Українські далекобійні безпілотники продовжують системно вражати ключову нафтопереробну інфраструктуру Росії, і станом на зараз щонайменше вісім із десяти найбільших нафтопереробних заводів РФ уже зазнали атак. \
Президент України Володимир Зеленський заявив про підготовку важливих рішень, які можуть посилити позиції України у війні проти Росії та створити додатковий тиск на Кремль. Глава держави підкреслив, що частина домовленостей із міжнародними партнерами поки не розголошується, оскільки це має зробити дії союзників більш ефективними.
Китай закликав Україну та Росію негайно припинити бойові дії й повернутися до переговорного процесу, заявивши про необхідність політичного рішення для завершення війни.
Росія може бути змушена сісти за стіл переговорів щодо завершення війни та майбутнього окупованого Криму, якщо на півострові різко погіршиться ситуація з логістикою, постачанням пального та функціонуванням критичної інфраструктури.
Майбутня безпека Європи без повноцінної участі Сполучених Штатів дедалі більше залежатиме від ролі України, її армії та бойового досвіду.