Представник Зеленського в КСУ Веніславський намагався зупинити засідання суду щодо відкриття ринку землі
Сьогодні, 3 червня, під будівлею Конституційного суду на вулиці Жилянська, 14 в Києві представники національно-патріотичних сил виступають проти відкриття ринку землі в Україні. За даними ASPI news, під судом зібралося більше тисячі людей.
Активісти вимагають скасування законів про відкриття ринку землі та проведення всеукраїнського референдуму з цього питання. Серед учасників події – "Правий сектор", "Свобода", "Народний рух", "Батьківщина" та інші. Мітингувальники перекрили дорогу – на вулиці Жилянській сформувався величезний автомобільний затор.
Всередині КСУ також вирують пристрасті. Де-факто головуючий на суді Сергій Головатий заявив про відсутність на засіданні суддів Олександра Касмініна, Олександра Тупицького і Галини Юровскої. Суддя Олександр Литвинов заявив, що треба зробити перерву, щоб з'ясувати, чому їх не допустили. Хоча давно відомо, що цих суддів не пропускає на робоче місце Управління держохорони після, посилаючись на відповідний указ президента Володимира Зеленського. Втім, Головатий не взяв до уваги слова колеги.
Також заявив клопотання про зупинення конституційного провадження представник президента у КСУ Федір Веніславський.
Нардеп від ОПЗЖ Василь Німченко заявив про відвід судді КСУ Головатого "у зв'язку з реальним і потенційним конфліктом інтересів". Але йому також відмовили.
Сьогодні КСУ сьогодні розглядає правомірність запровадження земельної реформи в Україні. Раніше міністр Агрополітики Роман Лещенко заявив, що норма про право кожного українця безплатно отримати 2 гектари землі насправді фікція та обман, на основі якого чиновники отримують корупційну ренту. Нагадаємо, з 1 липня 2021 року в Україні відкривається ринок землі.
Спроби президента США Дональда Трампа прискорити дипломатичний процес навколо війни Росії проти України дедалі частіше викликають занепокоєння серед європейських партнерів. У Європі побоюються, що надмірна ставка Вашингтона на швидке політичне рішення може не врахувати позицію Києва та складність переговорів із Москвою.
Масовані російські атаки по українських містах є не лише спробою завдати фізичної шкоди інфраструктурі, а й частиною ширшої стратегії Кремля, спрямованої на тиск на Україну та її міжнародних партнерів.
Міністр оборони Михайло Федоров разом із головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським та начальником Генерального штабу Андрієм Гнатовим провели масштабну онлайн-нараду з більш ніж 300 командирами бригад і корпусів, присвячену запуску першого етапу комплексної реформи Сил оборони.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що фінансування України стане однією з ключових тем майбутнього саміту «Групи семи». Європейський Союз уже підготував масштабний пакет фінансової підтримки, однак для повного покриття потреб Києва Брюссель очікує додаткової участі міжнародних партнерів.
Україна продовжує прискорювати рух до членства в Європейському Союзі та планує виконати необхідні критерії для подальшого просування переговорного процесу у визначені урядом терміни.
Президент США Дональд Трамп заявив, що після окремих розмов із президентом України Володимиром Зеленським та очільником Кремля Володимиром Путіним бачить можливість досягти певного прогресу у напрямку завершення війни.
Міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро різко засудив російський удар по Києво-Печерській лаврі, заявивши, що пошкодження однієї з найважливіших святинь України має такий самий символічний масштаб, як для французів було б руйнування Нотр-Даму або базиліки Сен-Дені.
Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що Мінськ не планує військових дій проти України, а також попросив вибачення у президента України Володимира Зеленського за свої попередні різкі висловлювання.
Сполучені Штати активізували увагу до України після досягнення важливих домовленостей на міжнародному рівні, зосередивши дипломатичні зусилля на питаннях завершення війни, підтримки Києва та майбутніх гарантій безпеки.
Відповідні дописи президент опублікував у соціальних мережах.
Спроби президента США Дональда Трампа прискорити дипломатичний процес навколо війни Росії проти України дедалі частіше викликають занепокоєння серед європейських партнерів. У Європі побоюються, що надмірна ставка Вашингтона на швидке політичне рішення може не врахувати позицію Києва та складність переговорів із Москвою.
Масовані російські атаки по українських містах є не лише спробою завдати фізичної шкоди інфраструктурі, а й частиною ширшої стратегії Кремля, спрямованої на тиск на Україну та її міжнародних партнерів.
Міністр оборони Михайло Федоров разом із головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським та начальником Генерального штабу Андрієм Гнатовим провели масштабну онлайн-нараду з більш ніж 300 командирами бригад і корпусів, присвячену запуску першого етапу комплексної реформи Сил оборони.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що фінансування України стане однією з ключових тем майбутнього саміту «Групи семи». Європейський Союз уже підготував масштабний пакет фінансової підтримки, однак для повного покриття потреб Києва Брюссель очікує додаткової участі міжнародних партнерів.