Президент Чехії Павел сумнівається, що Україна швидко відвоює у Росії свої території
Росія просто так не віддасть захоплені території України. Про це заявив президент Чехії Петр Павел в інтерв’ю SkyNews.
"Я думаю, було б наївно говорити, що Україна може повернути окуповані території в осяжному майбутньому. Росія просто так не віддасть окуповані території. Нам потрібно зупинити війну, а потім почати обговорювати майбутні домовленості. Це може бути якийсь компроміс, але не без згоди України, Росії та країн, які будуть гарантом цієї угоди", - зазначив він.
Пізніше в Twitter (Х) він додав, що вже давно наголошує на необхідності підтримувати Україну всіма засобами відповідно до міжнародного права. "Частиною цієї законної підтримки є також збільшення поставок боєприпасів і військової техніки в Україну – серед іншого через чеську ініціативу з боєприпасів", - заявив Павел.
Він додав, що Росія могла б негайно припинити конфлікт, але вона не зацікавлена в цьому, доки сподівається досягти своїх цілей - захопити Україну, усунути її демократично обраний уряд і демілітаризувати суверенну країну.
Павел наголосив, що військова підтримка України не виключає пошуку рішення для припинення конфлікту. "Навпаки, це має відбуватися одночасно. У той же час має бути правдою те, що будь-яка майбутня мирна домовленість обов'язково передбачає згоду України, враховуючи її базові інтереси", - зазначив він.
Кількість держав-членів НАТО, які відкрито підтримують вступ України до Альянсу, досягла найвищого рівня за весь час співпраці Києва із військово-політичним блоком.
Росія дедалі більше ризикує втратити можливість повноцінно утримувати окупований Крим, якщо Україна продовжить системні удари по ключових логістичних маршрутах півострова.
Глава європейської дипломатії Кая Каллас жорстко відреагувала на масовану російську атаку по Києву, заявивши, що одних лише заяв із засудженням більше недостатньо.
Президент України Володимир Зеленський після чергової масштабної комбінованої атаки Росії заявив, що світ не має права залишати без відповіді удари по українських містах.
Російський наступ в Україні виявився одним із найменш ефективних за всю сучасну воєнну історію.
Чергова масштабна російська атака на Київ, яка забрала життя мирних жителів і спричинила численні руйнування, посилила увагу союзників до питання захисту українського неба.
Керівник Офісу президента України Кирило Буданов заявив, що суперечка навколо історичної спадщини Київської Русі є частиною ширшого протистояння між Україною та Росією за право визначати власну історію. За його словами, Москва не може привласнювати спадщину Русі, адже історичні процеси розвивалися навколо Києва, а не навколо пізнішого російського центру.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський підтвердив, що між Генеральним штабом і Міністерством оборони виникають окремі протиріччя, однак назвав їх робочими питаннями, а не конфліктом.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський заявив, що питання демобілізації залишається реальним, однак його впровадження залежить від здатності держави зберегти боєздатність армії та забезпечити заміну військовослужбовцям, які тривалий час перебувають на службі.
Журналісти АСПІ вже неодноразово зверталися до керівництва Фонду державного майна України щодо призначення Юрія Зенькіна на посаду генерального директора Запорізького титано-магнієвого комбінату (ЗТМК).
Кількість держав-членів НАТО, які відкрито підтримують вступ України до Альянсу, досягла найвищого рівня за весь час співпраці Києва із військово-політичним блоком.
Росія дедалі більше ризикує втратити можливість повноцінно утримувати окупований Крим, якщо Україна продовжить системні удари по ключових логістичних маршрутах півострова.
Глава європейської дипломатії Кая Каллас жорстко відреагувала на масовану російську атаку по Києву, заявивши, що одних лише заяв із засудженням більше недостатньо.
Президент України Володимир Зеленський після чергової масштабної комбінованої атаки Росії заявив, що світ не має права залишати без відповіді удари по українських містах.