Президент Фінляндії Стубб запропонував виключити Росію із Ради безпеки ООН
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що реформа Ради безпеки ООН має включати розширення складу, скасування права вето для будь-якої держави та виключення будь-якого члена, який бере участь у "незаконній війні", такої як вторгнення Росії до України.
Про це він сказав в інтерв'ю Reuters. Стубб зазначив, що приєднає свій голос до закликів до реформ наступного тижня в Нью-Йорку на Генеральній асамблеї ООН, де буде обговорено склад Ради безпеки цієї всесвітньої організації. За його словами, Рада безпеки, що складається з п'яти постійних і десяти країн-членів, покликана підтримувати мир у всьому світі, проте геополітичне суперництво завело його в глухий кут з низки питань, включаючи вторгнення Росії в Україну.
Стубб заявив, що він запропонує збільшити кількість постійних членів з п'яти до десяти, додавши ще одного представника Латинської Америки, двох представників Африки та двох представників Азії. "Жодна держава не повинна мати права вето у Раді безпеки ООН", - сказав він.
США, одна з п'яти країн, які мають право вето поряд з Росією, Китаєм, Францією та Великобританією, також підтримала надання двох постійних місць Африці. Як заявив Стубб, будь-який член організації, який веде незаконну війну, "подібну до тієї, яку Росія зараз веде в Україні", має бути усунений.
Він зазначив, що його пропозиції щодо Ради безпеки "виходять за рамки того, що зазвичай говорять малі держави-члени", але додав, що великі країни не стали б пропонувати послаблення свого власного впливу. "Тому вони говорять лише слова, але не роблять нічого конкретного", - сказав Стубб, додавши, що сподівається, що інші допоможуть розгорнути план до 80-річчя ООН наступного року.
Будь-які зміни у складі Ради безпеки, включаючи п'ять повноважень вето, мають бути схвалені двома третинами Генеральної асамблеї. "Моя основна ідея полягає в тому, що якщо країни глобального Півдня, з Латинської Америки, з Африки, з Азії не матимуть повноважень у системі, вони відвернуться від Організації Об'єднаних Націй. А цього ми не хочемо", - зазначив президент Фінляндії.
Американський Інститут вивчення війни зафіксував різку зміну російської стратегії: замість поодиноких ударів Кремль накопичує ракети й дрони, а потім запускає їх масово, щоб паралізувати українську протиповітряну оборону.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус та канцлер Олаф Шольц підтвердили, що питання передачі Україні крилатих ракет Taurus залишається відкритим. Голова комітету Бундестагу з оборони Маркус Мерц заявив, що остаточне рішення залежатиме від політичної волі уряду та оцінки ризиків ескалації.
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що кілька держав офіційно звернулися до Києва з проханням поділитися досвідом та технологіями у сфері виробництва й застосування дронів. Він наголосив, що це свідчить про лідерство України у новій військовій реальності.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що Росія перейшла до нового етапу атак, спрямованих на системи водопостачання, дамби та логістичні вузли. Він наголосив, що Україна має технології для протидії, але потребує значного фінансування, аби розгорнути масове виробництво дронів-перехоплювачів.
Президент України наголосив, що різниця у поглядах між Києвом та Вашингтоном щодо Росії ускладнює узгодження спільної політики. Україна наполягає на посиленні санкцій, тоді як США вважають, що Путін готовий до завершення війни.
У столиці України відбулася масштабна зустріч міжнародних донорів, де обговорювали фінансову та технічну підтримку відновлення країни після руйнувань війни. Київ став майданчиком для діалогу про майбутнє української інфраструктури та економіки.
Президент України відзначив професіоналізм та внесок співробітників Служби безпеки, надавши їм нові генеральські звання. Це стало символічним кроком у день, коли країна вшановує роботу спецслужби.
Українське Міністерство закордонних справ різко відреагувало на заяву прем’єра Угорщини Віктора Орбана про припинення постачання газу. У Києві наголосили, що енергетичний шантаж не зламає позицію України та лише підриває довіру до Будапешта серед європейських партнерів.
Колишній радник Білого дому Кіт Келлог порівняв президента України Володимира Зеленського з Дональдом Трампом, заявивши, що обидва лідери мають схожий стиль у політиці та комунікації, який поєднує прямоту, харизму та здатність мобілізувати суспільство.
Після заяви президента США Дональда Трампа про те, що Україна та Росія «наближаються до угоди», Кремль поспішив продемонструвати свою «готовність» до діалогу. Дмитро Пєсков заявив, що Москва отримує інформацію про переговори Києва та Вашингтона і вітає зусилля американців, але головною умовою назвав врахування російських інтересів.
Американський Інститут вивчення війни зафіксував різку зміну російської стратегії: замість поодиноких ударів Кремль накопичує ракети й дрони, а потім запускає їх масово, щоб паралізувати українську протиповітряну оборону.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус та канцлер Олаф Шольц підтвердили, що питання передачі Україні крилатих ракет Taurus залишається відкритим. Голова комітету Бундестагу з оборони Маркус Мерц заявив, що остаточне рішення залежатиме від політичної волі уряду та оцінки ризиків ескалації.
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що кілька держав офіційно звернулися до Києва з проханням поділитися досвідом та технологіями у сфері виробництва й застосування дронів. Він наголосив, що це свідчить про лідерство України у новій військовій реальності.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що Росія перейшла до нового етапу атак, спрямованих на системи водопостачання, дамби та логістичні вузли. Він наголосив, що Україна має технології для протидії, але потребує значного фінансування, аби розгорнути масове виробництво дронів-перехоплювачів.