Президент Фінляндії Стубб запропонував виключити Росію із Ради безпеки ООН
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що реформа Ради безпеки ООН має включати розширення складу, скасування права вето для будь-якої держави та виключення будь-якого члена, який бере участь у "незаконній війні", такої як вторгнення Росії до України.
Про це він сказав в інтерв'ю Reuters. Стубб зазначив, що приєднає свій голос до закликів до реформ наступного тижня в Нью-Йорку на Генеральній асамблеї ООН, де буде обговорено склад Ради безпеки цієї всесвітньої організації. За його словами, Рада безпеки, що складається з п'яти постійних і десяти країн-членів, покликана підтримувати мир у всьому світі, проте геополітичне суперництво завело його в глухий кут з низки питань, включаючи вторгнення Росії в Україну.
Стубб заявив, що він запропонує збільшити кількість постійних членів з п'яти до десяти, додавши ще одного представника Латинської Америки, двох представників Африки та двох представників Азії. "Жодна держава не повинна мати права вето у Раді безпеки ООН", - сказав він.
США, одна з п'яти країн, які мають право вето поряд з Росією, Китаєм, Францією та Великобританією, також підтримала надання двох постійних місць Африці. Як заявив Стубб, будь-який член організації, який веде незаконну війну, "подібну до тієї, яку Росія зараз веде в Україні", має бути усунений.
Він зазначив, що його пропозиції щодо Ради безпеки "виходять за рамки того, що зазвичай говорять малі держави-члени", але додав, що великі країни не стали б пропонувати послаблення свого власного впливу. "Тому вони говорять лише слова, але не роблять нічого конкретного", - сказав Стубб, додавши, що сподівається, що інші допоможуть розгорнути план до 80-річчя ООН наступного року.
Будь-які зміни у складі Ради безпеки, включаючи п'ять повноважень вето, мають бути схвалені двома третинами Генеральної асамблеї. "Моя основна ідея полягає в тому, що якщо країни глобального Півдня, з Латинської Америки, з Африки, з Азії не матимуть повноважень у системі, вони відвернуться від Організації Об'єднаних Націй. А цього ми не хочемо", - зазначив президент Фінляндії.
Голова дипломатії Євросоюзу Кая Каллас закликала Росію припинити атаки на ядерні об’єкти України напередодні 40-ї річниці Чорнобильської катастрофи. Вона наголосила, що такі дії становлять загрозу не лише для України, а й для всієї Європи, і є неприпустимими у сучасному світі.
Президент Володимир Зеленський після зустрічі з європейськими лідерами заявив, що Україна є ключовим фактором безпеки для Європи. Він наголосив, що ЄС потребує України не менше, ніж Україна потребує ЄС, адже без Києва неможливо уявити нову архітектуру стабільності на континенті.
У річницю Чорнобильської трагедії президент Володимир Зеленський заявив, що російські атаки безпілотниками над атомними об’єктами ставлять світ на межу нової техногенної аварії.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський оголосив масштабні перевірки забезпечення військ, наголосивши, що армія має отримувати все необхідне для ефективної оборони.
Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна готова до тристоронніх переговорів із США та Росією в Азербайджані. Він наголосив, що Київ прагне миру, але лише на умовах, які відповідають національним інтересам та не передбачають поступок агресору.
У США під час вечері кореспондентів Білого дому стався напад: 31-річний учитель із Каліфорнії Коул Аллен відкрив стрілянину, змусивши президента Дональда Трампа та його дружину Меланію терміново залишити захід.
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що Європа фактично оголосила Росії «відкриту війну» через підтримку України. Він пригрозив, що наслідки такої політики будуть серйозними для всього континенту, намагаючись представити допомогу Києву як пряму загрозу Москві.
Трагічна війна в Україні, яка забрала тисячі життів і принесла безліч страждань, має один позитивний наслідок — вона об’єднала суспільство та зробила його сильнішим.
Михайло Федоров підсумував перші три місяці на посаді міністра оборони, заявивши про рекордні результати у зміцненні ППО, модернізації структури відомства та впровадженні нових технологій.
Керівник Офісу президента Кирило Буданов заявив, що Україна прагне завершення війни, але не ціною власних позицій. Він наголосив, що компроміси, які передбачають поступки територіями чи принципами, є неприйнятними, адже це означало б поразку держави.
Голова дипломатії Євросоюзу Кая Каллас закликала Росію припинити атаки на ядерні об’єкти України напередодні 40-ї річниці Чорнобильської катастрофи. Вона наголосила, що такі дії становлять загрозу не лише для України, а й для всієї Європи, і є неприпустимими у сучасному світі.
Президент Володимир Зеленський після зустрічі з європейськими лідерами заявив, що Україна є ключовим фактором безпеки для Європи. Він наголосив, що ЄС потребує України не менше, ніж Україна потребує ЄС, адже без Києва неможливо уявити нову архітектуру стабільності на континенті.
У річницю Чорнобильської трагедії президент Володимир Зеленський заявив, що російські атаки безпілотниками над атомними об’єктами ставлять світ на межу нової техногенної аварії.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський оголосив масштабні перевірки забезпечення військ, наголосивши, що армія має отримувати все необхідне для ефективної оборони.