Президент Фінляндії Стубб запропонував виключити Росію із Ради безпеки ООН
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що реформа Ради безпеки ООН має включати розширення складу, скасування права вето для будь-якої держави та виключення будь-якого члена, який бере участь у "незаконній війні", такої як вторгнення Росії до України.
Про це він сказав в інтерв'ю Reuters. Стубб зазначив, що приєднає свій голос до закликів до реформ наступного тижня в Нью-Йорку на Генеральній асамблеї ООН, де буде обговорено склад Ради безпеки цієї всесвітньої організації. За його словами, Рада безпеки, що складається з п'яти постійних і десяти країн-членів, покликана підтримувати мир у всьому світі, проте геополітичне суперництво завело його в глухий кут з низки питань, включаючи вторгнення Росії в Україну.
Стубб заявив, що він запропонує збільшити кількість постійних членів з п'яти до десяти, додавши ще одного представника Латинської Америки, двох представників Африки та двох представників Азії. "Жодна держава не повинна мати права вето у Раді безпеки ООН", - сказав він.
США, одна з п'яти країн, які мають право вето поряд з Росією, Китаєм, Францією та Великобританією, також підтримала надання двох постійних місць Африці. Як заявив Стубб, будь-який член організації, який веде незаконну війну, "подібну до тієї, яку Росія зараз веде в Україні", має бути усунений.
Він зазначив, що його пропозиції щодо Ради безпеки "виходять за рамки того, що зазвичай говорять малі держави-члени", але додав, що великі країни не стали б пропонувати послаблення свого власного впливу. "Тому вони говорять лише слова, але не роблять нічого конкретного", - сказав Стубб, додавши, що сподівається, що інші допоможуть розгорнути план до 80-річчя ООН наступного року.
Будь-які зміни у складі Ради безпеки, включаючи п'ять повноважень вето, мають бути схвалені двома третинами Генеральної асамблеї. "Моя основна ідея полягає в тому, що якщо країни глобального Півдня, з Латинської Америки, з Африки, з Азії не матимуть повноважень у системі, вони відвернуться від Організації Об'єднаних Націй. А цього ми не хочемо", - зазначив президент Фінляндії.
ПолітикаРотації на фронті стали однією з найскладніших проблем для української армії. Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський визнав: через постійні атаки ворога та виснаження особового складу здійснювати планові заміни бійців дедалі важче. Це створює додаткове навантаження на тих, хто вже місяцями перебуває на передовій.
ПолітикаНімеччина стала головним донором українського енергосектору, виділивши понад 1,3 мільярда євро на відновлення та модернізацію критичної інфраструктури. Ця допомога перетворила Берлін на ключового партнера Києва у боротьбі за енергетичну стійкість під час війни.
ПолітикаПавло Паліса, бригадний генерал та заступник керівника Офісу Президента України, заявив, що Володимир Путін може оголосити загальну мобілізацію в Росії після вересневих виборів до Держдуми.
ПолітикаВолодимир Зеленський оголосив про створення нової комплексної економічної стратегії, яка має стати фундаментом для відновлення та довгострокового розвитку України. Президент наголосив: країна повинна перейти від залежності від зовнішньої допомоги до власної фінансової самодостатності.
ПолітикаКирило Буданов закликав європейських партнерів визнати «ексклюзивність» України та прискорити процес її вступу до Євросоюзу. Він наголосив, що жодна країна раніше не проходила шлях інтеграції в умовах повномасштабної війни, а розвиток української економіки стане вигідною інвестицією для всього ЄС.
ПолітикаГоловнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський заявив, що російські втрати у війні значно перевищують українські – у 3,5 раза. Він наголосив, що це свідчить про ефективність української оборони та про те, що Кремль не досягає своїх цілей, попри масові атаки.
ПолітикаОлександр Сирський заявив, що Україна уважно стежить за ситуацією на білоруському кордоні, де Росія може розгорнути нову хвилю наступальних дій. Він підкреслив: ЗСУ готові до будь-якого сценарію, але ризик атаки з півночі залишається високим.
ПолітикаПрезидент Володимир Зеленський заявив, що санкції проти Росії вже довели свою силу, змінивши динаміку війни та посиливши позиції України на міжнародній арені.
ПолітикаДжей Ді Венс заявив, що президент США Дональд Трамп зробив більше для порятунку України, ніж будь-який інший світовий лідер. Він наголосив, що саме дії Трампа стали вирішальними у зміцненні позицій Києва та стримуванні російської агресії.
ПолітикаПрезидент Володимир Зеленський затвердив плани нових далекобійних ударів по території Росії на червень, заявивши, що українська армія вже змінила динаміку війни на свою користь. Він наголосив: удари по глибоких тилових об’єктах агресора довели свою ефективність у травні й тепер будуть розширені.
ПолітикаРотації на фронті стали однією з найскладніших проблем для української армії. Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський визнав: через постійні атаки ворога та виснаження особового складу здійснювати планові заміни бійців дедалі важче. Це створює додаткове навантаження на тих, хто вже місяцями перебуває на передовій.
ПолітикаНімеччина стала головним донором українського енергосектору, виділивши понад 1,3 мільярда євро на відновлення та модернізацію критичної інфраструктури. Ця допомога перетворила Берлін на ключового партнера Києва у боротьбі за енергетичну стійкість під час війни.
ПолітикаПавло Паліса, бригадний генерал та заступник керівника Офісу Президента України, заявив, що Володимир Путін може оголосити загальну мобілізацію в Росії після вересневих виборів до Держдуми.
ПолітикаВолодимир Зеленський оголосив про створення нової комплексної економічної стратегії, яка має стати фундаментом для відновлення та довгострокового розвитку України. Президент наголосив: країна повинна перейти від залежності від зовнішньої допомоги до власної фінансової самодостатності.