Президент Фінляндії Стубб запропонував виключити Росію із Ради безпеки ООН

Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що реформа Ради безпеки ООН має включати розширення складу, скасування права вето для будь-якої держави та виключення будь-якого члена, який бере участь у "незаконній війні", такої як вторгнення Росії до України.
Про це він сказав в інтерв'ю Reuters. Стубб зазначив, що приєднає свій голос до закликів до реформ наступного тижня в Нью-Йорку на Генеральній асамблеї ООН, де буде обговорено склад Ради безпеки цієї всесвітньої організації. За його словами, Рада безпеки, що складається з п'яти постійних і десяти країн-членів, покликана підтримувати мир у всьому світі, проте геополітичне суперництво завело його в глухий кут з низки питань, включаючи вторгнення Росії в Україну.
Стубб заявив, що він запропонує збільшити кількість постійних членів з п'яти до десяти, додавши ще одного представника Латинської Америки, двох представників Африки та двох представників Азії. "Жодна держава не повинна мати права вето у Раді безпеки ООН", - сказав він.
США, одна з п'яти країн, які мають право вето поряд з Росією, Китаєм, Францією та Великобританією, також підтримала надання двох постійних місць Африці. Як заявив Стубб, будь-який член організації, який веде незаконну війну, "подібну до тієї, яку Росія зараз веде в Україні", має бути усунений.
Він зазначив, що його пропозиції щодо Ради безпеки "виходять за рамки того, що зазвичай говорять малі держави-члени", але додав, що великі країни не стали б пропонувати послаблення свого власного впливу. "Тому вони говорять лише слова, але не роблять нічого конкретного", - сказав Стубб, додавши, що сподівається, що інші допоможуть розгорнути план до 80-річчя ООН наступного року.
Будь-які зміни у складі Ради безпеки, включаючи п'ять повноважень вето, мають бути схвалені двома третинами Генеральної асамблеї. "Моя основна ідея полягає в тому, що якщо країни глобального Півдня, з Латинської Америки, з Африки, з Азії не матимуть повноважень у системі, вони відвернуться від Організації Об'єднаних Націй. А цього ми не хочемо", - зазначив президент Фінляндії.
Країни Європейського Союзу активно вивчають можливість відновлення боліт уздовж східного кордону, щоб убезпечити себе від потенційного російського вторгнення. Цей підхід поєднує два ключові пріоритети — оборону та захист клімату, повідомило Politico.
Європа навчилася ефективно взаємодіяти із президентом США Дональдом Трампом, вона здатна швидко досягати консенсусу, однак її слабкість - у нездатності перетворити цю дипломатичну єдність на реальні кроки, зокрема й у питанні підтримки України.
Після переговорів і надій на мир Україна пережила другу за масштабами атаку з боку Росії від початку війни.
Президента США Дональда Трампа не влаштовують вимоги президента України Володимира Зеленського та Європи для завершення війни. Він хоче миру на будь-яких умовах.
Після зустрічі з Путіним 6 серпня Трамп спробував домогтися прориву у переговорах про завершення війни в Україні, спираючись на повідомлення свого посланця Віткоффа про нібито можливі територіальні поступки Росії.
Після масованого обстрілу України в ніч проти четверга Міністерство закордонних справ звернулося до союзників із вимогою посилити тиск на Росію та підтримати Україну засобами протиповітряної оборони.
Президент України Володимир Зеленський і президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган провели телефонну розмову. Лідери, зокрема, обговорили дипломатичні кроки щодо завершення війни та гарантії безпеки для української держави.
Президент Володимир Зеленський заявив, що удар РФ по Україні, зокрема, Києву у ніч на 28 серпня, є також ударом по Європі та президенту США Дональду Трампу.
Україна спільно з партнерами планує підготувати письмову конфігурацію гарантій безпеки вже наступного тижня.
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що провів телефонну розмову з генсеком ООН Антоніу Гутеррешем.
Країни Європейського Союзу активно вивчають можливість відновлення боліт уздовж східного кордону, щоб убезпечити себе від потенційного російського вторгнення. Цей підхід поєднує два ключові пріоритети — оборону та захист клімату, повідомило Politico.
Європа навчилася ефективно взаємодіяти із президентом США Дональдом Трампом, вона здатна швидко досягати консенсусу, однак її слабкість - у нездатності перетворити цю дипломатичну єдність на реальні кроки, зокрема й у питанні підтримки України.
Після переговорів і надій на мир Україна пережила другу за масштабами атаку з боку Росії від початку війни.
Президента США Дональда Трампа не влаштовують вимоги президента України Володимира Зеленського та Європи для завершення війни. Він хоче миру на будь-яких умовах.