Президент Фінляндії Стубб запропонував виключити Росію із Ради безпеки ООН
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що реформа Ради безпеки ООН має включати розширення складу, скасування права вето для будь-якої держави та виключення будь-якого члена, який бере участь у "незаконній війні", такої як вторгнення Росії до України.
Про це він сказав в інтерв'ю Reuters. Стубб зазначив, що приєднає свій голос до закликів до реформ наступного тижня в Нью-Йорку на Генеральній асамблеї ООН, де буде обговорено склад Ради безпеки цієї всесвітньої організації. За його словами, Рада безпеки, що складається з п'яти постійних і десяти країн-членів, покликана підтримувати мир у всьому світі, проте геополітичне суперництво завело його в глухий кут з низки питань, включаючи вторгнення Росії в Україну.
Стубб заявив, що він запропонує збільшити кількість постійних членів з п'яти до десяти, додавши ще одного представника Латинської Америки, двох представників Африки та двох представників Азії. "Жодна держава не повинна мати права вето у Раді безпеки ООН", - сказав він.
США, одна з п'яти країн, які мають право вето поряд з Росією, Китаєм, Францією та Великобританією, також підтримала надання двох постійних місць Африці. Як заявив Стубб, будь-який член організації, який веде незаконну війну, "подібну до тієї, яку Росія зараз веде в Україні", має бути усунений.
Він зазначив, що його пропозиції щодо Ради безпеки "виходять за рамки того, що зазвичай говорять малі держави-члени", але додав, що великі країни не стали б пропонувати послаблення свого власного впливу. "Тому вони говорять лише слова, але не роблять нічого конкретного", - сказав Стубб, додавши, що сподівається, що інші допоможуть розгорнути план до 80-річчя ООН наступного року.
Будь-які зміни у складі Ради безпеки, включаючи п'ять повноважень вето, мають бути схвалені двома третинами Генеральної асамблеї. "Моя основна ідея полягає в тому, що якщо країни глобального Півдня, з Латинської Америки, з Африки, з Азії не матимуть повноважень у системі, вони відвернуться від Організації Об'єднаних Націй. А цього ми не хочемо", - зазначив президент Фінляндії.
У Росії дедалі помітнішими стають наслідки українських ударів по цілях у глибокому тилу, а влада одночасно посилює заходи безпеки навколо Володимира Путіна та тиск на опонентів Кремля.
Росія прискорює розгортання власної супутникової системи «Рассвет», яка в перспективі може стати серйозною проблемою для України.
Росія фактично більше не може використовувати окупований Крим як повноцінну військово-морську базу. Українські удари змусили російський флот відмовитися від безпечного базування кораблів на півострові, однак Москва досі зберігає там важливу військову інфраструктуру та використовує Крим передусім для підтримки повітряної складової свого угруповання.
Україна різко наростила кампанію далекобійних ударів по території Росії, однак ефективність таких атак поки залишається неоднозначною: за оцінкою експертів, російська протиповітряна оборона перехоплює переважну більшість українських ракет і безпілотників.
Президент США Дональд Трамп заявив, що Сполучені Штати не мають критичної проблеми із запасами боєприпасів, однак визнав скорочення їхніх поставок на тлі масштабної військової допомоги Україні.
Рейтинг президента США Дональда Трампа опустився до нового мінімуму на тлі загострення війни з Іраном, а дедалі більша частина американців виступає проти продовження бойових дій.
Росія може свідомо затягувати війну проти України до 2027 року, розраховуючи використати майбутній зимовий період для виснаження української оборони та послаблення підтримки з боку Заходу.
Президент Володимир Зеленський заявив, що російська влада готується продовжувати війну проти України не лише військовими діями на фронті, а й новим масштабним набором людей до армії.
Президент Володимир Зеленський повідомив про новий етап координації зі Сполученими Штатами щодо війни Росії проти України.
Росія не зацікавлена в змістовних переговорах доти, доки Кремль вважає, що може продовжувати виснажувати Україну ударами по містах та інфраструктурі.
У Росії дедалі помітнішими стають наслідки українських ударів по цілях у глибокому тилу, а влада одночасно посилює заходи безпеки навколо Володимира Путіна та тиск на опонентів Кремля.
Росія прискорює розгортання власної супутникової системи «Рассвет», яка в перспективі може стати серйозною проблемою для України.
Росія фактично більше не може використовувати окупований Крим як повноцінну військово-морську базу. Українські удари змусили російський флот відмовитися від безпечного базування кораблів на півострові, однак Москва досі зберігає там важливу військову інфраструктуру та використовує Крим передусім для підтримки повітряної складової свого угруповання.
Україна різко наростила кампанію далекобійних ударів по території Росії, однак ефективність таких атак поки залишається неоднозначною: за оцінкою експертів, російська протиповітряна оборона перехоплює переважну більшість українських ракет і безпілотників.