"Президент не повинен виправляти помилки парламентарів": Стефанчук розповів щодо закону про олігархів
Новообраний спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук виключає можливість переголосування закону №5599 про запобігання загрозам національній безпеці, пов'язаним із надмірним впливом осіб, які мають значну економічну та політичну вагу в суспільному житті. Спочатку Верховна Рада має розглянути проекти постанов, які передбачають скасування голосування за закон щодо олігархів.
Після розблокування підписання закону головою ВР та передачі його на підпис президенту Володимиру Зеленському, голова Верховної Ради Руслан Стефанчук вивчить, який текст законопроекту буде підготовлений до підписання профільним комітетом. Про це спікер заявив під час брифінгу.
Навіть якщо в кінцевому варіанті тексту закону будуть якісь суперечливі норми, тоді Стефанчук може використати 131 статтю Регламенту, яка у такому випадку дає можливість голові Верховної Ради лише одним голосуванням зняти суперечність, щоб президент не накладав вето чи не повертав документ назад без підпису. Він уточнив, що переголосовуватимуть не увесь закон, а лише уточнення по якійсь нормі. "Якщо при підготовці до підпису виявляється якесь нестикування, тоді тільки це положення одне може ставитись, і воно голосується", – зазначив голова ВР. Він також наголосив, що з Верховної Ради мають виходити лише якісні та зрозумілі законопроекти, а Володимир Зеленський не повинен постійно виправляти помилки парламентарів.
Нагадаємо, Верховна Рада України ухвалила закон про олігархів у другому читанні та в цілому. Але через "Слугу народу" Федора Веніславського та тоді ще віцеспікера Руслана Стефанчука, який замінював вже колишнього главу ВРУ Дмитра Разумкова, закон про олігархів збиралися переголосовувати. Депутати врахували одночасно три правки, які суперечать одна одній.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що нинішній стан війни є найсприятливішим для України з лютого 2022 року. Він наголосив, що співвідношення втрат та падіння популярності війни в Росії свідчать про стратегічну перевагу Києва.
Британський історик Роберт Сервіс заявив, що війна проти України поставила режим Володимира Путіна на межу виживання. Він наголосив: Кремль розраховував на швидку перемогу, але п’ятий рік війни знищує економіку, армію та політичний образ диктатора, який ризикує повторити долю царя Миколи ІІ.
Володимир Зеленський заявив, що наслідки нічного удару Росії по столиці є масштабними: понад 300 об’єктів зазнали пошкоджень, серед них житлові будинки, музеї та університети. Президент підкреслив, що атака доводить — Кремль воює проти цивільних, але Україна вистоїть і відновить усе зруйноване.
Президент Франції Емманюель Макрон уперше з початку повномасштабного вторгнення провів телефонну розмову з Олександром Лукашенком, застерігши його від більшого втягування Білорусі у війну проти України.
Генеральний секретар Ради Європи Ален Берсе після масованої атаки Росії на Київ заявив, що залякування та сила не здатні зруйнувати перспективу справедливого миру.
Українські прикордонники не спостерігають активного переміщення техніки чи військових поблизу кордону з Білоруссю, проте Росія чинить постійний тиск на Мінськ, аби той долучився до війни власними силами. Андрій Демченко попередив, що це створює реальну можливість повторного вторгнення з північного напрямку.
Після нічної атаки Росії на Київ, яка забрала життя двох людей і поранила 69, президент Франції Емманюель Макрон та канцлер Німеччини Фрідріх Мерц виступили із заявами, де засудили застосування нової ракети «Орєшнік».
У ніч на 24 травня Росія здійснила комбіновану атаку по Україні, головним напрямком став Київ, де поранено щонайменше 44 людей і загинула одна особа.
Володимир Зеленський заявив, що рятувальники ДСНС працювали безперервно понад 15 годин, гасили пожежі та демонтували небезпечні конструкції після комбінованого удару Росії.
Український дипломат Андрій Мельник відкинув пропозицію російського представника в ООН Василія Небензі приїхати до Москви, назвавши її цинічною на тлі війни та злочинів Росії проти України.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що нинішній стан війни є найсприятливішим для України з лютого 2022 року. Він наголосив, що співвідношення втрат та падіння популярності війни в Росії свідчать про стратегічну перевагу Києва.
Британський історик Роберт Сервіс заявив, що війна проти України поставила режим Володимира Путіна на межу виживання. Він наголосив: Кремль розраховував на швидку перемогу, але п’ятий рік війни знищує економіку, армію та політичний образ диктатора, який ризикує повторити долю царя Миколи ІІ.
Володимир Зеленський заявив, що наслідки нічного удару Росії по столиці є масштабними: понад 300 об’єктів зазнали пошкоджень, серед них житлові будинки, музеї та університети. Президент підкреслив, що атака доводить — Кремль воює проти цивільних, але Україна вистоїть і відновить усе зруйноване.
Президент Франції Емманюель Макрон уперше з початку повномасштабного вторгнення провів телефонну розмову з Олександром Лукашенком, застерігши його від більшого втягування Білорусі у війну проти України.