"Президент не повинен виправляти помилки парламентарів": Стефанчук розповів щодо закону про олігархів
Новообраний спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук виключає можливість переголосування закону №5599 про запобігання загрозам національній безпеці, пов'язаним із надмірним впливом осіб, які мають значну економічну та політичну вагу в суспільному житті. Спочатку Верховна Рада має розглянути проекти постанов, які передбачають скасування голосування за закон щодо олігархів.
Після розблокування підписання закону головою ВР та передачі його на підпис президенту Володимиру Зеленському, голова Верховної Ради Руслан Стефанчук вивчить, який текст законопроекту буде підготовлений до підписання профільним комітетом. Про це спікер заявив під час брифінгу.
Навіть якщо в кінцевому варіанті тексту закону будуть якісь суперечливі норми, тоді Стефанчук може використати 131 статтю Регламенту, яка у такому випадку дає можливість голові Верховної Ради лише одним голосуванням зняти суперечність, щоб президент не накладав вето чи не повертав документ назад без підпису. Він уточнив, що переголосовуватимуть не увесь закон, а лише уточнення по якійсь нормі. "Якщо при підготовці до підпису виявляється якесь нестикування, тоді тільки це положення одне може ставитись, і воно голосується", – зазначив голова ВР. Він також наголосив, що з Верховної Ради мають виходити лише якісні та зрозумілі законопроекти, а Володимир Зеленський не повинен постійно виправляти помилки парламентарів.
Нагадаємо, Верховна Рада України ухвалила закон про олігархів у другому читанні та в цілому. Але через "Слугу народу" Федора Веніславського та тоді ще віцеспікера Руслана Стефанчука, який замінював вже колишнього главу ВРУ Дмитра Разумкова, закон про олігархів збиралися переголосовувати. Депутати врахували одночасно три правки, які суперечать одна одній.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що Москва нібито відмовилася від пропозиції України обмежити масштаби бойових дій та припинити частину ударів.
Російський лідер Володимир Путін може опинитися перед складним стратегічним рішенням через посилення українських ударів по окупованому Криму: або шукати шлях до переговорів, або піти на різке підвищення ставок у війні.
Речник Військово-Морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук заявив, що удари по російській логістиці в окупованому Криму є не окремими атаками, а частиною масштабної багаторівневої операції, яку Україна послідовно розвиває протягом кількох років.
Президент України Володимир Зеленський повідомив про встановлення погруддя видатного українського гетьмана Івана Мазепи на території Києво-Печерської лаври, назвавши цей крок відновленням історичної справедливості та поверненням постаті одного з найвизначніших діячів української історії до місця, з яким він був тісно пов’язаний.
Російські силовики затримали та взяли під варту ветерана, який публічно виступив із погрозами на адресу президента РФ Володимира Путіна.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що потенційні переговори з українським лідером Володимиром Зеленським можуть відбутися у Мінську.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.