Президент представив нового Голову Нацбанку Якова Смолія
Президент подякував депутатам Верховної Ради, які проголосували «на підтримку незалежності Національного банку», призначивши нового Голову НБУ. При цьому він наголосив на важливості цього рішення для «впевненості, твердості та стабільності банківсько-фінансової системи країни», а також для надійної співпраці з такими міжнародними фінансовим організаціями як Міжнародний Валютний Фонд.
«Це означає прорив, оскільки у нас не було жодного дня, коли б країна залишилася без керівництва Національного банку», - підкреслив Президент та висловив впевненість, що кроки нового керівництва НБУ будуть мати підтримку Президента, Парламенту і Уряду.
«Незалежність Національного банку для мене залишається абсолютно першим пріоритетом. Довіра і незалежність», - підкреслив Глава держави. Президент особливо наголосив, що головна конституційна функція НБУ – забезпечення стабільності національної грошової одиниці та золотовалютних резервів.
Глава держави також подякував Валерії Гонтаревій за роботу. Він зауважив, що у 2014 році багато пророкували, що Україні не вдасться уникнути дефолту. За його словами, для цього було безліч підстав – порожні золотовалютні резерви, казначейський рахунок, кількість проблемних кредитів в банківській системі досягала неймовірного рівня.
«Великих сміливців для того, щоб приступати до розбору цих «авгієвих конюшень», було небагато», - розповів Президент, зауваживши, що знає наскільки непростою є робота в НБУ. Він наголосив, що в найважчі часи Нацбанк діяв відповідально та професійно, і це відзначало керівництво міжнародних фінансових організацій та банків, міністри фінансів.
«Ці майже чотири роки, можливо вперше в нашій історії, Нацбанк був по справжньому незалежним. Ніхто з політиків – ні Парламент, ні Уряд, ні Президент – жодного разу «указуючим перстом» не давали команди або видавати рефінансування, або прибирати банк, або залишати банк, або встановлювати ставку, або робити якісь кроки по Фонду гарантування фізичних осіб», - підкреслив Глава держави.
Президент також відзначив, що були зроблені значні кроки в напрямку реформування банківського сектору та забезпечення відновлення його стабільності, коли приймалися інколи дуже непопулярні рішення.
«Зараз перед Яковом Васильовичем стоять не менш амбітні завдання», - наголосив Глава держави, нагадавши, що на Національній раді реформ були презентовані кардинально нові законопроекти про валютні операції, що значно лібералізують валютну діяльність і скасовують декрети Кабінету міністрів ще від 1993 року.
«Рішучість, амбітність та сміливість команди Національного банку по реформуванню є надзвичайно високими», - зауважив Президент. Він наголосив, що амбітні задання по комплексній програмі реформ після ретельного обговорення з бізнесом найближчим часом будуть внесені в Парламент.
В свою чергу, колишня очільниця НБУ Валерія Гонтарева подякувала Президентові країни за невтручання в роботу НБУ та постійну увагу та допомогу. «Ніколи, за ці три роки, коли я керувала НБУ, ніколи Президент нічого не вимагав від НБУ. Президент підтримував незалежність Національного банку не на словах, а справами. Тільки це нам дало можливість реально створити інституційну незалежність» , - зазначила Валерія Гонтарева. Вона також підкреслила, що НБУ вдалося створити інституційну незалежність завдяки прийняттю Закону «Про Національний банк» у 2015 році, який був підтриманий Главою держави.
«Це був Закон, який дав нам можливість бути незалежними і закріпив наш мандат Національного банку для забезпечення фінансової і цінової стабільності в державі. Ми перебудували і очистили фінансову систему. Це дозволило мати фінансову стабільність в нашій державі», - зазначила Валерія Гонтарева та подякувала усій команді НБУ за професіоналізм та патріотизм.
Новопризначений Голова НБУ Яків Смолій запевнив, що у своїй діяльності головний фінансовий регулятор країни буде чітко керуватися Законом «Про Національний банк» та окреслив головні пріоритети НБУ на найближчу та середню перспективу: забезпечення фінансової стабільності, стабільності банківської системи, відновлення кредитування, ефективне регулювання фінансового сектору, валютна лібералізація, запровадження нових фінансових механізмів та інтеграція до стандартів ЄС у фінансово-банківській сфері.
Раніше Інформагентство ASPI повідомляло, що Австрійські компанії приносять в Україну європейські стандарти, технології та європейські ноу-хау.
ПолітикаГолова уряду Нідерландів заявив, що атаки на українську енергетику — це сигнал для всього Заходу. Москва здатна застосувати ті самі методи проти країн НАТО, тому союзники мають зміцнювати захист критичної інфраструктури.
ПолітикаПід час зустрічі міністрів закордонних справ G7 виникла гостра суперечка: США наполягають на підтримці їхньої операції проти Ірану, тоді як європейські країни заявляють, що їхня головна війна — це Україна, і саме там потрібно концентрувати зусилля.
ПолітикаСили оборони України системно атакують російські нафтобази, позбавляючи Москву прибутків від експорту “чорного золота”. Аналітики наголошують: удари по енергетичній інфраструктурі стають стратегічним інструментом у війні, адже вони підривають здатність Кремля фінансувати агресію.
ПолітикаПрезидент Фінляндії Александр Стубб висловив сподівання, що Дональд Трамп не відмовиться від своєї обіцянки зупинити російську агресію проти України. Він наголосив, що нині увага США прикута до конфлікту з Іраном, але Європа очікує від Вашингтона рішучих кроків щодо миру в Україні.
ПолітикаБританський прем’єр Кір Стармер спростував кремлівські наративи про “успіхи” на фронті, заявивши, що Росія не здобуває перемоги. Він підкреслив, що Україна тримає оборону, а Європа повинна й надалі зміцнювати підтримку Києва та посилювати санкційний тиск на Москву.
ПолітикаПрезидент України Володимир Зеленський відзначив роботу Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, повідомивши, що за чотири роки вдалося повернути 8669 військових та цивільних.
ПолітикаКерівник Офісу Президента Кирило Буданов переконаний, що світ уже живе в умовах Третьої світової війни. Він заявив, що саме російське вторгнення в Україну стало її початком, а нинішні події на Близькому Сході лише підтверджують глобальний масштаб протистояння.
ПолітикаРосійський диктатор Володимир Путін закликав великий бізнес підтримати продовження агресії проти України власними грошима. На закритій зустрічі він запропонував олігархам зробити добровільні внески, і деякі вже погодилися виділити сотні мільярдів рублів.
ПолітикаПрезидент України підкреслив, що головна проблема переговорів полягає не у формальних зустрічах, а в конкретних умовах, які Росія намагається диктувати. Він закликав США посилити тиск на Кремль, адже без цього Москва не продемонструє реальної готовності до завершення війни.
ПолітикаПрезидент України переконаний, що утримання позицій на фронті автоматично означатиме поразку для Кремля. Він підкреслив, що Москва витрачає колосальні ресурси й людей, а її пропаганда тримається на ілюзії просування вперед. Якщо ж українська армія вистоїть, це стане стратегічним переломом.
ПолітикаГолова уряду Нідерландів заявив, що атаки на українську енергетику — це сигнал для всього Заходу. Москва здатна застосувати ті самі методи проти країн НАТО, тому союзники мають зміцнювати захист критичної інфраструктури.
ПолітикаПід час зустрічі міністрів закордонних справ G7 виникла гостра суперечка: США наполягають на підтримці їхньої операції проти Ірану, тоді як європейські країни заявляють, що їхня головна війна — це Україна, і саме там потрібно концентрувати зусилля.
ПолітикаСили оборони України системно атакують російські нафтобази, позбавляючи Москву прибутків від експорту “чорного золота”. Аналітики наголошують: удари по енергетичній інфраструктурі стають стратегічним інструментом у війні, адже вони підривають здатність Кремля фінансувати агресію.
ПолітикаПрезидент Фінляндії Александр Стубб висловив сподівання, що Дональд Трамп не відмовиться від своєї обіцянки зупинити російську агресію проти України. Він наголосив, що нині увага США прикута до конфлікту з Іраном, але Європа очікує від Вашингтона рішучих кроків щодо миру в Україні.