"Примітивний шантаж з 1990-х", – політолог пояснив візит правоохоронців до будинку мера Києва Кличка
Вранці 18 травня правоохоронці завітали до сусідів мера Віталія Кличка. Чому силовики приходили в будинок, де мешкає міський голова Києва, ASPI news пояснив нардеп III-VI скликань Тарас Чорновіл.
"Відбувся явний тиск на Кличка, хоча й без прямих санкцій проти нього. Бо до цього чинна влада ще не готова", – зазначив експерт.
Як пояснили самі правоохоронці, вони прийшли з обшуком до сусідів столичного мера, котрих підозрюють у зловживаннях на ринку нафти та нафтопродуктів.
"Чи можливо, що у багатоквартирному будинку, де мешкає Кличко, також живе особа, яка зловживає на ринку нафти та нафтопродуктів? Таке припустити можна. Втім, виникає питання, чому правоохоронці прийшли з обшуком на конкретну адресу, а розійшлися по всьому будинку? Зокрема, за відсутності Кличка вдома, дзвонили у двері квартири та розпитували у сусідів, де живе мер? Хай там як, проте ми скоро дізнаємося, чи взагалі проводився якийсь обшук у сусідів Кличка, чи силовики приходили чітко тиснути на мера?", – підкреслив Чорновіл.
Фахівець переконаний, що жодного провадження щодо зловживань на ринку нафти та нафтопродуктів не існує. Відбулася демонстрація сили, шантаж Кличка. Мовляв, ми вже проводимо обшуки у твоїх підлеглих та на комунальних підприємствах. Ось ми вже ходимо навколо тебе, коло звужується. Й ми змусимо тебе віддати те, що нам треба.
"Офіс президента почав активно боротися за фінансові ресурси столиці. З цієї метою й розпочатий шантаж Кличка. Може президенту Володимиру Зеленському потрібні додаткові кошти зі столичного бюджету на "Велике будівництво"? А мер відмовив. Хай там як, гадаю, що пред’явити київському голові звинувачення у якомусь конкретному злочині вони наразі не можуть. Бо, якби могли, то звинуватили б офіційно. Замість цього влада вдається до найпримітивнішого шантажу у стилі 1990-х", – сказав експерт.
Деякі політологи пов’язують тиск на Кличка через президентські амбіції мера на наступних виборах глави держави. Масла до вогню невдоволення Банкової додала тривала особиста зустріч заступника держсекретаря США Вікторії Нуланд з мером Києва 6 травня 2021 року. Ймовірно, Офіс президента наразі розглядає можливість замінити Кличка у кріслі глави КМДА на якусь більш лояльну кандидатуру.
"Політичні причини можуть існувати, втім у загальному контексті шантажу київського мера. Ці причини не є найголовнішими. Кличка просто намагалися раніше залучити в коло найближчих друзів та соратників Зеленського й в тих обіймах задушити. Такий план, очевидно, існував. Розумієте, популярність київського голови в регіонах України не надто висока. Проте, від того, на чию команду буде працювати мер столиці під час президентських виборів, буде багато чого залежати", – підсумував Чорновіл.
У Російській Федерації відреагували на масовану нічну атаку по Україні черговою заявою, яку в Києві назвали відверто цинічною.
Україна звертається до міжнародних організацій і партнерів із вимогою негайної та рішучої реакції на російський удар по Києво-Печерській лаврі, який спричинив пошкодження одного з найважливіших духовних і культурних центрів країни.
Президент України Володимир Зеленський різко відреагував на російський удар по Києво-Печерській лаврі в Києві, назвавши його одним із найсерйозніших злочинів проти християнської культурної спадщини.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський заявив про необхідність переходу до активніших дій на полі бою та перехоплення стратегічної ініціативи у війні проти Росії. За його словами, українська армія має не лише стримувати противника, а й створювати умови для власних наступальних операцій.
Президент України Володимир Зеленський і президент США Дональд Трамп можуть провести переговори під час робочої зустрічі лідерів «Групи семи». Очікується, що розмова двох політиків буде присвячена війні Росії проти України, міжнародній підтримці Києва та подальшим дипломатичним крокам.
Президент України Володимир Зеленський і президент США Дональд Трамп можуть провести переговори під час робочої зустрічі лідерів «Групи семи». Очікується, що розмова двох політиків буде присвячена війні Росії проти України, міжнародній підтримці Києва та подальшим дипломатичним крокам.
Народний депутат і секретар парламентського Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Роман Костенко заявив, що ситуація на фронті залишається складною, попри окремі позитивні зміни для Сил оборони України.
Російський лідер Володимир Путін почав обережніше говорити про ситуацію на фронті, визнаючи, що війська РФ не досягають бажаних темпів просування.
Міністерство закордонних справ України спростувало твердження про нібито розробку Києвом біологічної зброї та заявило, що подібні звинувачення не мають під собою доказової бази.
Президент України Володимир Зеленський наголосив, що Європа не може ігнорувати роль України у формуванні нової системи континентальної безпеки, адже саме український досвід протистояння російській агресії може стати ключовим фактором захисту держав регіону від майбутніх загроз.
У Російській Федерації відреагували на масовану нічну атаку по Україні черговою заявою, яку в Києві назвали відверто цинічною.
Україна звертається до міжнародних організацій і партнерів із вимогою негайної та рішучої реакції на російський удар по Києво-Печерській лаврі, який спричинив пошкодження одного з найважливіших духовних і культурних центрів країни.
Президент України Володимир Зеленський різко відреагував на російський удар по Києво-Печерській лаврі в Києві, назвавши його одним із найсерйозніших злочинів проти християнської культурної спадщини.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський заявив про необхідність переходу до активніших дій на полі бою та перехоплення стратегічної ініціативи у війні проти Росії. За його словами, українська армія має не лише стримувати противника, а й створювати умови для власних наступальних операцій.