Призначення на посади в.о. голови СБУ та Офісу генпрокурора не посилює ані мене, ані Татарова – Єрмак
Голова Офісу президента України Андрій Єрмак не вважає, що призначення виконувачів обов'язків голови Служби безпеки України та генерального прокурора посилює його позиції. Чи його заступника Олега Татарова.
"Щодо посилення, ці конспірологічні теорії я чую щодня. Можу сказати, що я як відчував себе з першого дня менеджером президента, так і відчуваю. У мене немає жодних інших цілей, крім служіння моїй країні та роботі президента. Щодо впливу Татарова : він мені ці кандидатури не пропонував, а я, відповідно, не пропонував президенту", - сказав він в інтерв'ю "НВ".
Відповідаючи на запитання щодо причин призначення в.о. генпрокурора заступника – Симоненка, а не першого заступника – Говди, Єрмак відповів, що "згідно із законом про правовий режим воєнного стану президент сам визначає, кого призначати. Це не обов'язково покладається на першого заступника". "Я сказав із самого початку, що головною метою було забезпечити абсолютно прозоре розслідування всіх цих фактів щодо колаборантів, можливих зрадників тощо. Думаю, що саме це викликало призначення в одному випадку першого заступника, інакше – просто заступника. Це відповідає чинному законодавству та ухваленому закону", - зазначив він.Призначення в.о. голови СБУ та Офісу генпрокурора не посилює ані мене, ані Татарова – Єрмак
Голова Офісу президента України Андрій Єрмак не вважає, що призначення виконувачів обов'язків голови Служби безпеки України та генерального прокурора посилює його позиції. Чи його заступника Олега Татарова.
"Щодо посилення, ці конспірологічні теорії я чую щодня. Можу сказати, що я як відчував себе з першого дня менеджером президента, так і відчуваю. У мене немає жодних інших цілей, крім служіння моїй країні та роботі президента. Щодо впливу Татарова : він мені ці кандидатури не пропонував, а я, відповідно, не пропонував президенту", - сказав він в інтерв'ю "НВ". https://nv.ua/rus/ukraine/politics/andriy-yermak-pro-svoyu-robotu-pid-chas-viyni-v-ukrajini-interv-yu-nv-novini-ukrajini-50257455.html
Відповідаючи на запитання щодо причин призначення в.о. генпрокурора заступника – Симоненка, а не першого заступника – Говди, Єрмак відповів, що "згідно із законом про правовий режим воєнного стану президент сам визначає, кого призначати. Це не обов'язково покладається на першого заступника". "Я сказав із самого початку, що головною метою було забезпечити абсолютно прозоре розслідування всіх цих фактів щодо колаборантів, можливих зрадників тощо. Думаю, що саме це викликало призначення в одному випадку першого заступника, інакше – просто заступника. Це відповідає чинному законодавству та ухваленому закону", - зазначив він.
Керівник Офісу президента Кирило Буданов заявив, що з 2023 року Україна системно отримує звернення від іноземних країн із проханням обмежити атаки на нафтову інфраструктуру Росії.
Президент України Володимир Зеленський доручив уряду та Раді національної безпеки і оборони опрацювати питання збереження природи та культурної спадщини Українських Карпат.
Голова дипломатії Євросоюзу Кая Каллас закликала Росію припинити атаки на ядерні об’єкти України напередодні 40-ї річниці Чорнобильської катастрофи. Вона наголосила, що такі дії становлять загрозу не лише для України, а й для всієї Європи, і є неприпустимими у сучасному світі.
Президент Володимир Зеленський після зустрічі з європейськими лідерами заявив, що Україна є ключовим фактором безпеки для Європи. Він наголосив, що ЄС потребує України не менше, ніж Україна потребує ЄС, адже без Києва неможливо уявити нову архітектуру стабільності на континенті.
У річницю Чорнобильської трагедії президент Володимир Зеленський заявив, що російські атаки безпілотниками над атомними об’єктами ставлять світ на межу нової техногенної аварії.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський оголосив масштабні перевірки забезпечення військ, наголосивши, що армія має отримувати все необхідне для ефективної оборони.
Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна готова до тристоронніх переговорів із США та Росією в Азербайджані. Він наголосив, що Київ прагне миру, але лише на умовах, які відповідають національним інтересам та не передбачають поступок агресору.
У США під час вечері кореспондентів Білого дому стався напад: 31-річний учитель із Каліфорнії Коул Аллен відкрив стрілянину, змусивши президента Дональда Трампа та його дружину Меланію терміново залишити захід.
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що Європа фактично оголосила Росії «відкриту війну» через підтримку України. Він пригрозив, що наслідки такої політики будуть серйозними для всього континенту, намагаючись представити допомогу Києву як пряму загрозу Москві.
Трагічна війна в Україні, яка забрала тисячі життів і принесла безліч страждань, має один позитивний наслідок — вона об’єднала суспільство та зробила його сильнішим.
Керівник Офісу президента Кирило Буданов заявив, що з 2023 року Україна системно отримує звернення від іноземних країн із проханням обмежити атаки на нафтову інфраструктуру Росії.
Президент України Володимир Зеленський доручив уряду та Раді національної безпеки і оборони опрацювати питання збереження природи та культурної спадщини Українських Карпат.
Голова дипломатії Євросоюзу Кая Каллас закликала Росію припинити атаки на ядерні об’єкти України напередодні 40-ї річниці Чорнобильської катастрофи. Вона наголосила, що такі дії становлять загрозу не лише для України, а й для всієї Європи, і є неприпустимими у сучасному світі.
Президент Володимир Зеленський після зустрічі з європейськими лідерами заявив, що Україна є ключовим фактором безпеки для Європи. Він наголосив, що ЄС потребує України не менше, ніж Україна потребує ЄС, адже без Києва неможливо уявити нову архітектуру стабільності на континенті.