Призначення на посади в.о. голови СБУ та Офісу генпрокурора не посилює ані мене, ані Татарова – Єрмак
Голова Офісу президента України Андрій Єрмак не вважає, що призначення виконувачів обов'язків голови Служби безпеки України та генерального прокурора посилює його позиції. Чи його заступника Олега Татарова.
"Щодо посилення, ці конспірологічні теорії я чую щодня. Можу сказати, що я як відчував себе з першого дня менеджером президента, так і відчуваю. У мене немає жодних інших цілей, крім служіння моїй країні та роботі президента. Щодо впливу Татарова : він мені ці кандидатури не пропонував, а я, відповідно, не пропонував президенту", - сказав він в інтерв'ю "НВ".
Відповідаючи на запитання щодо причин призначення в.о. генпрокурора заступника – Симоненка, а не першого заступника – Говди, Єрмак відповів, що "згідно із законом про правовий режим воєнного стану президент сам визначає, кого призначати. Це не обов'язково покладається на першого заступника". "Я сказав із самого початку, що головною метою було забезпечити абсолютно прозоре розслідування всіх цих фактів щодо колаборантів, можливих зрадників тощо. Думаю, що саме це викликало призначення в одному випадку першого заступника, інакше – просто заступника. Це відповідає чинному законодавству та ухваленому закону", - зазначив він.Призначення в.о. голови СБУ та Офісу генпрокурора не посилює ані мене, ані Татарова – Єрмак
Голова Офісу президента України Андрій Єрмак не вважає, що призначення виконувачів обов'язків голови Служби безпеки України та генерального прокурора посилює його позиції. Чи його заступника Олега Татарова.
"Щодо посилення, ці конспірологічні теорії я чую щодня. Можу сказати, що я як відчував себе з першого дня менеджером президента, так і відчуваю. У мене немає жодних інших цілей, крім служіння моїй країні та роботі президента. Щодо впливу Татарова : він мені ці кандидатури не пропонував, а я, відповідно, не пропонував президенту", - сказав він в інтерв'ю "НВ". https://nv.ua/rus/ukraine/politics/andriy-yermak-pro-svoyu-robotu-pid-chas-viyni-v-ukrajini-interv-yu-nv-novini-ukrajini-50257455.html
Відповідаючи на запитання щодо причин призначення в.о. генпрокурора заступника – Симоненка, а не першого заступника – Говди, Єрмак відповів, що "згідно із законом про правовий режим воєнного стану президент сам визначає, кого призначати. Це не обов'язково покладається на першого заступника". "Я сказав із самого початку, що головною метою було забезпечити абсолютно прозоре розслідування всіх цих фактів щодо колаборантів, можливих зрадників тощо. Думаю, що саме це викликало призначення в одному випадку першого заступника, інакше – просто заступника. Це відповідає чинному законодавству та ухваленому закону", - зазначив він.
ПолітикаМіністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
ПолітикаСлужба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
ПолітикаРосійське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
ПолітикаПрезидент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.
ПолітикаПрезидент Росії Володимир Путін заявив, що Москва нібито відмовилася від пропозиції України обмежити масштаби бойових дій та припинити частину ударів.
ПолітикаРосійський лідер Володимир Путін може опинитися перед складним стратегічним рішенням через посилення українських ударів по окупованому Криму: або шукати шлях до переговорів, або піти на різке підвищення ставок у війні.
ПолітикаРечник Військово-Морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук заявив, що удари по російській логістиці в окупованому Криму є не окремими атаками, а частиною масштабної багаторівневої операції, яку Україна послідовно розвиває протягом кількох років.
ПолітикаПрезидент України Володимир Зеленський повідомив про встановлення погруддя видатного українського гетьмана Івана Мазепи на території Києво-Печерської лаври, назвавши цей крок відновленням історичної справедливості та поверненням постаті одного з найвизначніших діячів української історії до місця, з яким він був тісно пов’язаний.
ПолітикаРосійські силовики затримали та взяли під варту ветерана, який публічно виступив із погрозами на адресу президента РФ Володимира Путіна.
ПолітикаПрезидент Росії Володимир Путін заявив, що потенційні переговори з українським лідером Володимиром Зеленським можуть відбутися у Мінську.
ПолітикаМіністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
ПолітикаСлужба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
ПолітикаРосійське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
ПолітикаПрезидент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.