Путін на таку дурість не піде: Кучма про можливе визнання Росією "ЛДНР"
"Спроби "запхати" в Україну тотально контрольовані Росією території ОРДЛО є стратегічною метою Москви. Саме цим можна пояснити розмови російської сторони про необхідність дотримання Києвом мінських домовленостей та обвинувачення України в тому, що вона їх не виконує.
Офіційна відмова Росії від Мінських домовленостей, чим би стало формальне визнання незалежності квазіутворень "ДНР" та "ЛНР", було б "пострілом у власну ногу". Так вважає другий президент України Леонід Кучма, пише "Інтерфакс-Україна".
За його словами, фактична анексія окремих районів Донецької та Луганської областей відбулася ще понад 7 років тому, але формальна найближчим часом не відбудеться. "Ми можемо звинувачувати Путіна в будь-чому, але я переконаний, що він дуже досвідчена людина і на таку дурість не піде", - заявив Кучма. У той же час рішення Держдуми Росії звернутися до глави Кремля із закликом визнати "республіки", є подальшим розкручуванням ескалації з боку РФ. "Градус напруги, постійний конфлікт – це те, на чому тримається російська тактика, а, можливо і стратегія, стосовно України", переконаний політик. За його словами, усі реальні рішення в Росії ухвалюються лише в Кремлі, тому не варто звертати зайву увагу на те, за що голосує Державна Дума. Він наголосив, що за часів його президентства Держдума кілька разів ухвалювала гучні рішення про невизнання передачі Україні Криму, статусу Севастополя тощо, але все це залишалося порожніми балачками до того моменту, поки Путін не вирішив окупувати Крим. "Так що не раджу звертати багато уваги на те, за що голосує Держдума. Стежимо за Кремлем", – сказав Леонід Кучма.
ASPI news раніше повідомляло, що у Кремлі розповіли, за яких обставин готові легітимізувати "ЛНР" та "ДНР". Також зазначалося, що міністр закордонних справ України зауважив, що визнання Росією самопроголошених республік означатиме її вихід із Мінських домовленостей. Напередодні Комітет Держдуми РФ підтримав дві ухвали про визнання так званих "ЛНР" та "ДНР".
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що Москва нібито відмовилася від пропозиції України обмежити масштаби бойових дій та припинити частину ударів.
Російський лідер Володимир Путін може опинитися перед складним стратегічним рішенням через посилення українських ударів по окупованому Криму: або шукати шлях до переговорів, або піти на різке підвищення ставок у війні.
Речник Військово-Морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук заявив, що удари по російській логістиці в окупованому Криму є не окремими атаками, а частиною масштабної багаторівневої операції, яку Україна послідовно розвиває протягом кількох років.
Президент України Володимир Зеленський повідомив про встановлення погруддя видатного українського гетьмана Івана Мазепи на території Києво-Печерської лаври, назвавши цей крок відновленням історичної справедливості та поверненням постаті одного з найвизначніших діячів української історії до місця, з яким він був тісно пов’язаний.
Російські силовики затримали та взяли під варту ветерана, який публічно виступив із погрозами на адресу президента РФ Володимира Путіна.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що потенційні переговори з українським лідером Володимиром Зеленським можуть відбутися у Мінську.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.