Путін на таку дурість не піде: Кучма про можливе визнання Росією "ЛДНР"
"Спроби "запхати" в Україну тотально контрольовані Росією території ОРДЛО є стратегічною метою Москви. Саме цим можна пояснити розмови російської сторони про необхідність дотримання Києвом мінських домовленостей та обвинувачення України в тому, що вона їх не виконує.
Офіційна відмова Росії від Мінських домовленостей, чим би стало формальне визнання незалежності квазіутворень "ДНР" та "ЛНР", було б "пострілом у власну ногу". Так вважає другий президент України Леонід Кучма, пише "Інтерфакс-Україна".
За його словами, фактична анексія окремих районів Донецької та Луганської областей відбулася ще понад 7 років тому, але формальна найближчим часом не відбудеться. "Ми можемо звинувачувати Путіна в будь-чому, але я переконаний, що він дуже досвідчена людина і на таку дурість не піде", - заявив Кучма. У той же час рішення Держдуми Росії звернутися до глави Кремля із закликом визнати "республіки", є подальшим розкручуванням ескалації з боку РФ. "Градус напруги, постійний конфлікт – це те, на чому тримається російська тактика, а, можливо і стратегія, стосовно України", переконаний політик. За його словами, усі реальні рішення в Росії ухвалюються лише в Кремлі, тому не варто звертати зайву увагу на те, за що голосує Державна Дума. Він наголосив, що за часів його президентства Держдума кілька разів ухвалювала гучні рішення про невизнання передачі Україні Криму, статусу Севастополя тощо, але все це залишалося порожніми балачками до того моменту, поки Путін не вирішив окупувати Крим. "Так що не раджу звертати багато уваги на те, за що голосує Держдума. Стежимо за Кремлем", – сказав Леонід Кучма.
ASPI news раніше повідомляло, що у Кремлі розповіли, за яких обставин готові легітимізувати "ЛНР" та "ДНР". Також зазначалося, що міністр закордонних справ України зауважив, що визнання Росією самопроголошених республік означатиме її вихід із Мінських домовленостей. Напередодні Комітет Держдуми РФ підтримав дві ухвали про визнання так званих "ЛНР" та "ДНР".
Керівник Офісу президента Кирило Буданов заявив, що з 2023 року Україна системно отримує звернення від іноземних країн із проханням обмежити атаки на нафтову інфраструктуру Росії.
Президент України Володимир Зеленський доручив уряду та Раді національної безпеки і оборони опрацювати питання збереження природи та культурної спадщини Українських Карпат.
Голова дипломатії Євросоюзу Кая Каллас закликала Росію припинити атаки на ядерні об’єкти України напередодні 40-ї річниці Чорнобильської катастрофи. Вона наголосила, що такі дії становлять загрозу не лише для України, а й для всієї Європи, і є неприпустимими у сучасному світі.
Президент Володимир Зеленський після зустрічі з європейськими лідерами заявив, що Україна є ключовим фактором безпеки для Європи. Він наголосив, що ЄС потребує України не менше, ніж Україна потребує ЄС, адже без Києва неможливо уявити нову архітектуру стабільності на континенті.
У річницю Чорнобильської трагедії президент Володимир Зеленський заявив, що російські атаки безпілотниками над атомними об’єктами ставлять світ на межу нової техногенної аварії.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський оголосив масштабні перевірки забезпечення військ, наголосивши, що армія має отримувати все необхідне для ефективної оборони.
Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна готова до тристоронніх переговорів із США та Росією в Азербайджані. Він наголосив, що Київ прагне миру, але лише на умовах, які відповідають національним інтересам та не передбачають поступок агресору.
У США під час вечері кореспондентів Білого дому стався напад: 31-річний учитель із Каліфорнії Коул Аллен відкрив стрілянину, змусивши президента Дональда Трампа та його дружину Меланію терміново залишити захід.
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що Європа фактично оголосила Росії «відкриту війну» через підтримку України. Він пригрозив, що наслідки такої політики будуть серйозними для всього континенту, намагаючись представити допомогу Києву як пряму загрозу Москві.
Трагічна війна в Україні, яка забрала тисячі життів і принесла безліч страждань, має один позитивний наслідок — вона об’єднала суспільство та зробила його сильнішим.
Керівник Офісу президента Кирило Буданов заявив, що з 2023 року Україна системно отримує звернення від іноземних країн із проханням обмежити атаки на нафтову інфраструктуру Росії.
Президент України Володимир Зеленський доручив уряду та Раді національної безпеки і оборони опрацювати питання збереження природи та культурної спадщини Українських Карпат.
Голова дипломатії Євросоюзу Кая Каллас закликала Росію припинити атаки на ядерні об’єкти України напередодні 40-ї річниці Чорнобильської катастрофи. Вона наголосила, що такі дії становлять загрозу не лише для України, а й для всієї Європи, і є неприпустимими у сучасному світі.
Президент Володимир Зеленський після зустрічі з європейськими лідерами заявив, що Україна є ключовим фактором безпеки для Європи. Він наголосив, що ЄС потребує України не менше, ніж Україна потребує ЄС, адже без Києва неможливо уявити нову архітектуру стабільності на континенті.