Путін на таку дурість не піде: Кучма про можливе визнання Росією "ЛДНР"
"Спроби "запхати" в Україну тотально контрольовані Росією території ОРДЛО є стратегічною метою Москви. Саме цим можна пояснити розмови російської сторони про необхідність дотримання Києвом мінських домовленостей та обвинувачення України в тому, що вона їх не виконує.
Офіційна відмова Росії від Мінських домовленостей, чим би стало формальне визнання незалежності квазіутворень "ДНР" та "ЛНР", було б "пострілом у власну ногу". Так вважає другий президент України Леонід Кучма, пише "Інтерфакс-Україна".
За його словами, фактична анексія окремих районів Донецької та Луганської областей відбулася ще понад 7 років тому, але формальна найближчим часом не відбудеться. "Ми можемо звинувачувати Путіна в будь-чому, але я переконаний, що він дуже досвідчена людина і на таку дурість не піде", - заявив Кучма. У той же час рішення Держдуми Росії звернутися до глави Кремля із закликом визнати "республіки", є подальшим розкручуванням ескалації з боку РФ. "Градус напруги, постійний конфлікт – це те, на чому тримається російська тактика, а, можливо і стратегія, стосовно України", переконаний політик. За його словами, усі реальні рішення в Росії ухвалюються лише в Кремлі, тому не варто звертати зайву увагу на те, за що голосує Державна Дума. Він наголосив, що за часів його президентства Держдума кілька разів ухвалювала гучні рішення про невизнання передачі Україні Криму, статусу Севастополя тощо, але все це залишалося порожніми балачками до того моменту, поки Путін не вирішив окупувати Крим. "Так що не раджу звертати багато уваги на те, за що голосує Держдума. Стежимо за Кремлем", – сказав Леонід Кучма.
ASPI news раніше повідомляло, що у Кремлі розповіли, за яких обставин готові легітимізувати "ЛНР" та "ДНР". Також зазначалося, що міністр закордонних справ України зауважив, що визнання Росією самопроголошених республік означатиме її вихід із Мінських домовленостей. Напередодні Комітет Держдуми РФ підтримав дві ухвали про визнання так званих "ЛНР" та "ДНР".
Російське керівництво заявило про необхідність зміни підходу Європи до війни в Україні, фактично намагаючись перекласти відповідальність за дипломатичний процес на західні країни та домогтися вигідних для Кремля умов.
Аналітики Інституту вивчення війни заявили, що удари України по Москві та Московській області продемонстрували вразливість російської системи безпеки й показали, що навіть столиця країни-агресора не має абсолютного захисту від сучасних далекобійних засобів.
Глава російського МЗС Сергій Лавров заявив, що Кремль не готовий приймати підходи європейських країн до врегулювання війни в Україні, продемонструвавши, що Москва продовжує наполягати на власному баченні переговорного процесу.
Президент України Володимир Зеленський заявив про сподівання на відновлення переговорного процесу щодо завершення війни, однак наголосив, що майбутні дипломатичні кроки мають бути змістовними та за участі міжнародних партнерів.
Президент України Володимир Зеленський заявив про сподівання на відновлення переговорного процесу щодо завершення війни, однак наголосив, що майбутні дипломатичні кроки мають бути змістовними та за участі міжнародних партнерів.
Російський лідер Володимир Путін не зробив публічної заяви після масштабної атаки безпілотників на Москву, і така пауза, на думку аналітиків, могла бути не випадковістю, а спробою зберегти образ контролю та не показувати наслідки війни для російської столиці.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що відмовляється від високої державної відзнаки Польщі на знак протесту проти рішення Варшави позбавити президента України Володимира Зеленського ордена Білого Орла, назвавши такий крок стратегічною помилкою.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив про новий етап військової підтримки України, який включає передачу тризначної кількості ракет “повітря–повітря” із запасів Бундесверу, а також розгортання спільного виробництва наземних роботизованих комплексів із українськими партнерами.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що військова допомога Україні має тривати, адже саме підтримка партнерів дозволяє Києву зберігати ініціативу на полі бою та чинити тиск на російську армію.
Російське керівництво заявило про необхідність зміни підходу Європи до війни в Україні, фактично намагаючись перекласти відповідальність за дипломатичний процес на західні країни та домогтися вигідних для Кремля умов.
Аналітики Інституту вивчення війни заявили, що удари України по Москві та Московській області продемонстрували вразливість російської системи безпеки й показали, що навіть столиця країни-агресора не має абсолютного захисту від сучасних далекобійних засобів.
Глава російського МЗС Сергій Лавров заявив, що Кремль не готовий приймати підходи європейських країн до врегулювання війни в Україні, продемонструвавши, що Москва продовжує наполягати на власному баченні переговорного процесу.
Президент України Володимир Зеленський заявив про сподівання на відновлення переговорного процесу щодо завершення війни, однак наголосив, що майбутні дипломатичні кроки мають бути змістовними та за участі міжнародних партнерів.