Путін на таку дурість не піде: Кучма про можливе визнання Росією "ЛДНР"
"Спроби "запхати" в Україну тотально контрольовані Росією території ОРДЛО є стратегічною метою Москви. Саме цим можна пояснити розмови російської сторони про необхідність дотримання Києвом мінських домовленостей та обвинувачення України в тому, що вона їх не виконує.
Офіційна відмова Росії від Мінських домовленостей, чим би стало формальне визнання незалежності квазіутворень "ДНР" та "ЛНР", було б "пострілом у власну ногу". Так вважає другий президент України Леонід Кучма, пише "Інтерфакс-Україна".
За його словами, фактична анексія окремих районів Донецької та Луганської областей відбулася ще понад 7 років тому, але формальна найближчим часом не відбудеться. "Ми можемо звинувачувати Путіна в будь-чому, але я переконаний, що він дуже досвідчена людина і на таку дурість не піде", - заявив Кучма. У той же час рішення Держдуми Росії звернутися до глави Кремля із закликом визнати "республіки", є подальшим розкручуванням ескалації з боку РФ. "Градус напруги, постійний конфлікт – це те, на чому тримається російська тактика, а, можливо і стратегія, стосовно України", переконаний політик. За його словами, усі реальні рішення в Росії ухвалюються лише в Кремлі, тому не варто звертати зайву увагу на те, за що голосує Державна Дума. Він наголосив, що за часів його президентства Держдума кілька разів ухвалювала гучні рішення про невизнання передачі Україні Криму, статусу Севастополя тощо, але все це залишалося порожніми балачками до того моменту, поки Путін не вирішив окупувати Крим. "Так що не раджу звертати багато уваги на те, за що голосує Держдума. Стежимо за Кремлем", – сказав Леонід Кучма.
ASPI news раніше повідомляло, що у Кремлі розповіли, за яких обставин готові легітимізувати "ЛНР" та "ДНР". Також зазначалося, що міністр закордонних справ України зауважив, що визнання Росією самопроголошених республік означатиме її вихід із Мінських домовленостей. Напередодні Комітет Держдуми РФ підтримав дві ухвали про визнання так званих "ЛНР" та "ДНР".
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що нинішній стан війни є найсприятливішим для України з лютого 2022 року. Він наголосив, що співвідношення втрат та падіння популярності війни в Росії свідчать про стратегічну перевагу Києва.
Британський історик Роберт Сервіс заявив, що війна проти України поставила режим Володимира Путіна на межу виживання. Він наголосив: Кремль розраховував на швидку перемогу, але п’ятий рік війни знищує економіку, армію та політичний образ диктатора, який ризикує повторити долю царя Миколи ІІ.
Володимир Зеленський заявив, що наслідки нічного удару Росії по столиці є масштабними: понад 300 об’єктів зазнали пошкоджень, серед них житлові будинки, музеї та університети. Президент підкреслив, що атака доводить — Кремль воює проти цивільних, але Україна вистоїть і відновить усе зруйноване.
Президент Франції Емманюель Макрон уперше з початку повномасштабного вторгнення провів телефонну розмову з Олександром Лукашенком, застерігши його від більшого втягування Білорусі у війну проти України.
Генеральний секретар Ради Європи Ален Берсе після масованої атаки Росії на Київ заявив, що залякування та сила не здатні зруйнувати перспективу справедливого миру.
Українські прикордонники не спостерігають активного переміщення техніки чи військових поблизу кордону з Білоруссю, проте Росія чинить постійний тиск на Мінськ, аби той долучився до війни власними силами. Андрій Демченко попередив, що це створює реальну можливість повторного вторгнення з північного напрямку.
Після нічної атаки Росії на Київ, яка забрала життя двох людей і поранила 69, президент Франції Емманюель Макрон та канцлер Німеччини Фрідріх Мерц виступили із заявами, де засудили застосування нової ракети «Орєшнік».
У ніч на 24 травня Росія здійснила комбіновану атаку по Україні, головним напрямком став Київ, де поранено щонайменше 44 людей і загинула одна особа.
Володимир Зеленський заявив, що рятувальники ДСНС працювали безперервно понад 15 годин, гасили пожежі та демонтували небезпечні конструкції після комбінованого удару Росії.
Український дипломат Андрій Мельник відкинув пропозицію російського представника в ООН Василія Небензі приїхати до Москви, назвавши її цинічною на тлі війни та злочинів Росії проти України.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що нинішній стан війни є найсприятливішим для України з лютого 2022 року. Він наголосив, що співвідношення втрат та падіння популярності війни в Росії свідчать про стратегічну перевагу Києва.
Британський історик Роберт Сервіс заявив, що війна проти України поставила режим Володимира Путіна на межу виживання. Він наголосив: Кремль розраховував на швидку перемогу, але п’ятий рік війни знищує економіку, армію та політичний образ диктатора, який ризикує повторити долю царя Миколи ІІ.
Володимир Зеленський заявив, що наслідки нічного удару Росії по столиці є масштабними: понад 300 об’єктів зазнали пошкоджень, серед них житлові будинки, музеї та університети. Президент підкреслив, що атака доводить — Кремль воює проти цивільних, але Україна вистоїть і відновить усе зруйноване.
Президент Франції Емманюель Макрон уперше з початку повномасштабного вторгнення провів телефонну розмову з Олександром Лукашенком, застерігши його від більшого втягування Білорусі у війну проти України.