Путін переграв багатьох президентів США, Трамп просто останній із них – CNN
Президент США Дональд Трамп поступово дізнається, що налагодити контакт із кремлівським диктатором Володимиром Путіним не так просто, як він, можливо, думав. Але він лише останній з низки американських лідерів, яким не вдалося залучити Росію до співпраці повіфдомило CNN.
Спроби адміністрації Білого дому досягти угоди про припинення вогню в Україні значною мірою застопорилися, незважаючи на активну дипломатичну діяльність. Трамп провів щонайменше дві тривалі телефонні розмови з Путіним, з моменту свого повернення на посаду президента США, і неодноразово направляв свого представника Стіва Віткоффа на особисті зустрічі з російським лідером у Москві, але жодна з цих зустрічей не привела до угоди.
Ба більше, Віткофф не тільки повернувся ні з чим, а й повторив кілька ключових тез Кремля, підкреслює ЗМІ. "Я б сказала, що переговори йдуть дуже добре - з точки зору Путіна. Він не має наміру припиняти війну, але він хоче - і отримує - відновлення дипломатичних відносин між США і Росією", - заявила в інтерв'ю CNN експертка із зовнішньої політики і колишня старша офіцерка з питань Росії та Євразії в Національній розвідувальній раді США Анджела Стент.
Керівник відділу зовнішньої політики в Центрі нових євразійських стратегій Джон Лафф, зі свого боку, зазначила, що Путін веде гру на вичікування, бо вірить, що час працює на нього. Лідер Кремля вірить у те, що через тижні і місяці зможе поставити Україну в більш невигідне становище, переконавши Київ і його європейських союзників за підтримки Вашингтона, що немає альтернативи мирному врегулюванню на російських умовах.
Журналісти підкреслюють, що уповільнення процесу, прискіпування до кожної деталі або відмова без прямої відмови - класична російська тактика, до якої Путін і його головні переговірники вдавалися раніше, наприклад, під час переговорів про припинення вогню в Сирії.
З моменту повернення в Білий дім Трамп сприймає світ схожим з Путіним чином - як арену суперництва великих держав, яким повинні підкорятися малі країни, вважає Стент.
Європейський Союз оголосив про масштабну ініціативу підтримки України: союзники забезпечать Київ сучасними системами протиповітряної оборони та додатковими ресурсами для зміцнення армії. Це рішення ухвалене у відповідь на посилення російських ударів по енергетичній та цивільній інфраструктурі.
Глава держави підкреслив, що традиційні механізми захисту не гарантують Україні стабільності. На його думку, лише передача ядерної зброї у рамках західних гарантій може стати справжнім щитом від майбутніх загроз.
Глава держави заявив, що організація мирних переговорів залишається складним процесом. Москва намагається диктувати свої вимоги, які суперечать суверенітету України, а це робить будь-який діалог фактично неможливим.
Російський режим визнає, що війна проти України блокує економічні відносини з Вашингтоном. Дмитро Пєсков заявив, що після завершення конфлікту Кремль готовий розглядати співпрацю зі Сполученими Штатами, але поки що мирні переговори залишаються замороженими.
Голова уряду Нідерландів заявив, що атаки на українську енергетику — це сигнал для всього Заходу. Москва здатна застосувати ті самі методи проти країн НАТО, тому союзники мають зміцнювати захист критичної інфраструктури.
Під час зустрічі міністрів закордонних справ G7 виникла гостра суперечка: США наполягають на підтримці їхньої операції проти Ірану, тоді як європейські країни заявляють, що їхня головна війна — це Україна, і саме там потрібно концентрувати зусилля.
Сили оборони України системно атакують російські нафтобази, позбавляючи Москву прибутків від експорту “чорного золота”. Аналітики наголошують: удари по енергетичній інфраструктурі стають стратегічним інструментом у війні, адже вони підривають здатність Кремля фінансувати агресію.
Президент Фінляндії Александр Стубб висловив сподівання, що Дональд Трамп не відмовиться від своєї обіцянки зупинити російську агресію проти України. Він наголосив, що нині увага США прикута до конфлікту з Іраном, але Європа очікує від Вашингтона рішучих кроків щодо миру в Україні.
Британський прем’єр Кір Стармер спростував кремлівські наративи про “успіхи” на фронті, заявивши, що Росія не здобуває перемоги. Він підкреслив, що Україна тримає оборону, а Європа повинна й надалі зміцнювати підтримку Києва та посилювати санкційний тиск на Москву.
Президент України Володимир Зеленський відзначив роботу Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, повідомивши, що за чотири роки вдалося повернути 8669 військових та цивільних.
Європейський Союз оголосив про масштабну ініціативу підтримки України: союзники забезпечать Київ сучасними системами протиповітряної оборони та додатковими ресурсами для зміцнення армії. Це рішення ухвалене у відповідь на посилення російських ударів по енергетичній та цивільній інфраструктурі.
Глава держави підкреслив, що традиційні механізми захисту не гарантують Україні стабільності. На його думку, лише передача ядерної зброї у рамках західних гарантій може стати справжнім щитом від майбутніх загроз.
Глава держави заявив, що організація мирних переговорів залишається складним процесом. Москва намагається диктувати свої вимоги, які суперечать суверенітету України, а це робить будь-який діалог фактично неможливим.
Російський режим визнає, що війна проти України блокує економічні відносини з Вашингтоном. Дмитро Пєсков заявив, що після завершення конфлікту Кремль готовий розглядати співпрацю зі Сполученими Штатами, але поки що мирні переговори залишаються замороженими.