Путін прагне досягти кордонів Донецької області, але є й інші цілі – нардеп Костенко
Досягнення кордонів Донецької області до кінця 2024 року може бути остаточною стратегічною метою Росії, з огляду на її втрати та уповільнений темп просування. Таку думку висловив народний депутат від фракції "Голос" і полковник СБУ Роман Костенко в інтерв'ю "Українській правді".
"Із тих всіх завдань, які вони собі ставили на початку вторгнення, і які в них залишилися на цей час у реалізації — це Донецька, Луганська область у кордонах, для того, щоб можна було щось продати в себе і всім показати, що це було основним завданням", — сказав він.
Костенко зазначив, що Росія намагається зберегти сухопутний коридор до Криму та контролювати Південь України, що є критичним для її стратегічних планів. Тому далі окупанти "однозначно будуть намагатися захопити Миколаївську й Одеську області", адже це вихід до Чорного моря та Придністров'я.
Оцінюючи часові межі такого сценарію, нардеп заявив що "це може бути як і за рік, так і за 10 років". Усе залежить від того, як закінчиться війна. Однак парламентар наголосив, що переговори з Росією можливі лише тоді, коли ініціатива буде на боці України, а агресор зазнає значних втрат і санкційного тиску. Він зауважив, що нинішні умови не сприяють мирним домовленостям на користь України. "Якщо з Росією і розмовляти, то тільки тоді, коли ініціатива буде за нами, вони зазнають великих втрат, будуть затиснуті санкціями. І я вважаю, що наше політичне керівництво має це розуміти. Зараз у цій ситуації розмовляти з Росією — це йти на поступки і переносити війну на трішки далі, але з іншими наслідками", — пояснив Костенко.
Президент Польщі Кароль Навроцький заявив, що підтримка України у війні проти Росії відповідає стратегічним інтересам Варшави.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що Росія намагається перетворити балістичні ракети на один із головних інструментів терору проти України, а напередодні зимового періоду Москва планує нарощувати виробництво такого озброєння.
Президент Володимир Зеленський провів нараду з головнокомандувачем ЗСУ Михайлом Драпатим, під час якої основну увагу приділили ситуації на Донеччині.
Володимир Путін зіткнувся з дилемою, яку Кремлю дедалі складніше відкладати: як поповнювати втрати російської армії, не провокуючи нову хвилю невдоволення напередодні парламентських виборів.
Володимир Путін дедалі гостріше стикається з проблемою часу: Росія зберігає значний військовий потенціал, однак її здатність підтримувати нинішню модель війни проти України поступово опиняється під тиском.
Посол України в Польщі Василь Боднар заявив, що жодна іноземна держава не має права визначати, кого українці повинні вважати своїми національними героями.
Найбільший розподільчий центр Rozetka, який забезпечував обробку понад 100 тисяч замовлень щодоби, був повністю зруйнований під час російської ракетної атаки.
Українська балістична ракета FP-7 наблизилася до початку бойового застосування. Після серії успішних випробувань нова розробка компанії Fire Point проходить державну сертифікацію, а перші удари по наземних цілях можуть відбутися вже восени цього року.
Україна і Польща пережили найскладнішу фазу напруження у двосторонніх відносинах, однак окремі проблеми й надалі залишаються відчутними.
Російський лідер Володимир Путін провів масштабні кадрові перестановки у вищому військовому командуванні РФ, змінивши відповідальних за логістику, військові закупівлі, перспективні озброєння та війська безпілотних систем.
Президент Польщі Кароль Навроцький заявив, що підтримка України у війні проти Росії відповідає стратегічним інтересам Варшави.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що Росія намагається перетворити балістичні ракети на один із головних інструментів терору проти України, а напередодні зимового періоду Москва планує нарощувати виробництво такого озброєння.
Президент Володимир Зеленський провів нараду з головнокомандувачем ЗСУ Михайлом Драпатим, під час якої основну увагу приділили ситуації на Донеччині.
Володимир Путін зіткнувся з дилемою, яку Кремлю дедалі складніше відкладати: як поповнювати втрати російської армії, не провокуючи нову хвилю невдоволення напередодні парламентських виборів.