Путін прагне досягти кордонів Донецької області, але є й інші цілі – нардеп Костенко
Досягнення кордонів Донецької області до кінця 2024 року може бути остаточною стратегічною метою Росії, з огляду на її втрати та уповільнений темп просування. Таку думку висловив народний депутат від фракції "Голос" і полковник СБУ Роман Костенко в інтерв'ю "Українській правді".
"Із тих всіх завдань, які вони собі ставили на початку вторгнення, і які в них залишилися на цей час у реалізації — це Донецька, Луганська область у кордонах, для того, щоб можна було щось продати в себе і всім показати, що це було основним завданням", — сказав він.
Костенко зазначив, що Росія намагається зберегти сухопутний коридор до Криму та контролювати Південь України, що є критичним для її стратегічних планів. Тому далі окупанти "однозначно будуть намагатися захопити Миколаївську й Одеську області", адже це вихід до Чорного моря та Придністров'я.
Оцінюючи часові межі такого сценарію, нардеп заявив що "це може бути як і за рік, так і за 10 років". Усе залежить від того, як закінчиться війна. Однак парламентар наголосив, що переговори з Росією можливі лише тоді, коли ініціатива буде на боці України, а агресор зазнає значних втрат і санкційного тиску. Він зауважив, що нинішні умови не сприяють мирним домовленостям на користь України. "Якщо з Росією і розмовляти, то тільки тоді, коли ініціатива буде за нами, вони зазнають великих втрат, будуть затиснуті санкціями. І я вважаю, що наше політичне керівництво має це розуміти. Зараз у цій ситуації розмовляти з Росією — це йти на поступки і переносити війну на трішки далі, але з іншими наслідками", — пояснив Костенко.
Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна посилює протиповітряну оборону та зміцнює позиції на фронті, наголосивши на критичній важливості підтримки союзників для стримування російських атак і захисту європейської безпеки.
Посол ЄС Катеріна Матернова заявила, що масовані удари Росії по Україні є свідченням її поразки на полі бою, а не сили. Вона наголосила: Кремль вичавлює з себе останні ресурси, тоді як Україна отримує підтримку ЄС і не зламається.
Речник Повітряних сил Юрій Ігнат заявив, що під час нічної атаки Росія застосувала комбіновану тактику з дронами, ракетами та балістикою, намагаючись перевантажити систему ППО, але більшість цілей було збито.
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга після масованого удару Росії закликав партнерів перейти від засудження до дій — посилити санкції, збільшити військову допомогу та ухвалити стратегічні рішення на користь України.
Президент Володимир Зеленський відреагував на чергову масовану атаку Росії, яка забрала життя мирних мешканців та спричинила руйнування у столиці й регіонах. Він наголосив, що удари по цивільних об’єктах не зламають українське суспільство, а навпаки — лише посилять рішучість боротися до перемоги.
Президент Володимир Зеленський заявив, що російські війська більше не мають безпечних доріг на окупованих територіях, адже Україна реалізує план далекобійних санкцій, який системно руйнує логістику противника та змінює баланс сил на фронті.
Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна має реальні шанси на перемир’я завдяки зміцненню оборони та кризі ефективності російських військ. Водночас він попередив, що Кремль може використати паузу для перегрупування, тому потрібні жорсткі санкції та стабільна підтримка союзників.
Президент Володимир Зеленський заявив, що навіть постачання 60 ракет для систем Patriot щомісяця не здатне забезпечити належний рівень захисту від масованих російських атак, і закликав союзників збільшити підтримку України.
Президент Володимир Зеленський заявив, що будь-які спроби пом’якшити або скасувати санкції проти Росії фактично означають підтримку її армії та оборонної промисловості. Він наголосив, що Кремль сприймає дипломатичні поступки як слабкість, а світ має діяти жорсткіше й запроваджувати нові обмеження.
Президент Володимир Зеленський заявив, що Росія прагне зірвати проведення мирного саміту у Швейцарії, використовуючи політичний тиск і військові атаки. Він закликав союзників не піддаватися на маніпуляції Кремля та довести, що світ здатний диктувати умови миру.
Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна посилює протиповітряну оборону та зміцнює позиції на фронті, наголосивши на критичній важливості підтримки союзників для стримування російських атак і захисту європейської безпеки.
Посол ЄС Катеріна Матернова заявила, що масовані удари Росії по Україні є свідченням її поразки на полі бою, а не сили. Вона наголосила: Кремль вичавлює з себе останні ресурси, тоді як Україна отримує підтримку ЄС і не зламається.
Речник Повітряних сил Юрій Ігнат заявив, що під час нічної атаки Росія застосувала комбіновану тактику з дронами, ракетами та балістикою, намагаючись перевантажити систему ППО, але більшість цілей було збито.
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга після масованого удару Росії закликав партнерів перейти від засудження до дій — посилити санкції, збільшити військову допомогу та ухвалити стратегічні рішення на користь України.