Путін прагне досягти кордонів Донецької області, але є й інші цілі – нардеп Костенко
Досягнення кордонів Донецької області до кінця 2024 року може бути остаточною стратегічною метою Росії, з огляду на її втрати та уповільнений темп просування. Таку думку висловив народний депутат від фракції "Голос" і полковник СБУ Роман Костенко в інтерв'ю "Українській правді".
"Із тих всіх завдань, які вони собі ставили на початку вторгнення, і які в них залишилися на цей час у реалізації — це Донецька, Луганська область у кордонах, для того, щоб можна було щось продати в себе і всім показати, що це було основним завданням", — сказав він.
Костенко зазначив, що Росія намагається зберегти сухопутний коридор до Криму та контролювати Південь України, що є критичним для її стратегічних планів. Тому далі окупанти "однозначно будуть намагатися захопити Миколаївську й Одеську області", адже це вихід до Чорного моря та Придністров'я.
Оцінюючи часові межі такого сценарію, нардеп заявив що "це може бути як і за рік, так і за 10 років". Усе залежить від того, як закінчиться війна. Однак парламентар наголосив, що переговори з Росією можливі лише тоді, коли ініціатива буде на боці України, а агресор зазнає значних втрат і санкційного тиску. Він зауважив, що нинішні умови не сприяють мирним домовленостям на користь України. "Якщо з Росією і розмовляти, то тільки тоді, коли ініціатива буде за нами, вони зазнають великих втрат, будуть затиснуті санкціями. І я вважаю, що наше політичне керівництво має це розуміти. Зараз у цій ситуації розмовляти з Росією — це йти на поступки і переносити війну на трішки далі, але з іншими наслідками", — пояснив Костенко.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що Москва нібито відмовилася від пропозиції України обмежити масштаби бойових дій та припинити частину ударів.
Російський лідер Володимир Путін може опинитися перед складним стратегічним рішенням через посилення українських ударів по окупованому Криму: або шукати шлях до переговорів, або піти на різке підвищення ставок у війні.
Речник Військово-Морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук заявив, що удари по російській логістиці в окупованому Криму є не окремими атаками, а частиною масштабної багаторівневої операції, яку Україна послідовно розвиває протягом кількох років.
Президент України Володимир Зеленський повідомив про встановлення погруддя видатного українського гетьмана Івана Мазепи на території Києво-Печерської лаври, назвавши цей крок відновленням історичної справедливості та поверненням постаті одного з найвизначніших діячів української історії до місця, з яким він був тісно пов’язаний.
Російські силовики затримали та взяли під варту ветерана, який публічно виступив із погрозами на адресу президента РФ Володимира Путіна.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що потенційні переговори з українським лідером Володимиром Зеленським можуть відбутися у Мінську.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.