Путін прагне досягти кордонів Донецької області, але є й інші цілі – нардеп Костенко
Досягнення кордонів Донецької області до кінця 2024 року може бути остаточною стратегічною метою Росії, з огляду на її втрати та уповільнений темп просування. Таку думку висловив народний депутат від фракції "Голос" і полковник СБУ Роман Костенко в інтерв'ю "Українській правді".
"Із тих всіх завдань, які вони собі ставили на початку вторгнення, і які в них залишилися на цей час у реалізації — це Донецька, Луганська область у кордонах, для того, щоб можна було щось продати в себе і всім показати, що це було основним завданням", — сказав він.
Костенко зазначив, що Росія намагається зберегти сухопутний коридор до Криму та контролювати Південь України, що є критичним для її стратегічних планів. Тому далі окупанти "однозначно будуть намагатися захопити Миколаївську й Одеську області", адже це вихід до Чорного моря та Придністров'я.
Оцінюючи часові межі такого сценарію, нардеп заявив що "це може бути як і за рік, так і за 10 років". Усе залежить від того, як закінчиться війна. Однак парламентар наголосив, що переговори з Росією можливі лише тоді, коли ініціатива буде на боці України, а агресор зазнає значних втрат і санкційного тиску. Він зауважив, що нинішні умови не сприяють мирним домовленостям на користь України. "Якщо з Росією і розмовляти, то тільки тоді, коли ініціатива буде за нами, вони зазнають великих втрат, будуть затиснуті санкціями. І я вважаю, що наше політичне керівництво має це розуміти. Зараз у цій ситуації розмовляти з Росією — це йти на поступки і переносити війну на трішки далі, але з іншими наслідками", — пояснив Костенко.
Після чергового масованого удару Росії по Україні президент Володимир Зеленський звернувся до міжнародних партнерів із закликом якнайшвидше посилити санкційний та технологічний тиск на Кремль.
Понад два десятки держав уже погодили спільний механізм розгортання міжнародного контингенту в Україні після досягнення режиму припинення вогню.
Франція розглядає можливість суттєво поглибити військово-технічне співробітництво з Україною, яке передбачає не лише передачу сучасних багатоцільових винищувачів Rafale, а й надання ліцензій для розвитку їхнього виробництва та обслуговування.
Наступний опалювальний сезон може знову стати серйозним випробуванням для України через високу ймовірність нових російських ударів по енергетичній інфраструктурі.
Україна потребує щонайменше 300 сучасних ракет для посилення протиповітряної оборони, щоб ефективніше захищати міста від російських балістичних і крилатих ракет.
Європейська система захисту від балістичних ракет FREYJA може стати реальністю вже протягом наступних 12 місяців.
Президент України Володимир Зеленський прокоментував нові заяви польського керівництва щодо українських громадян призовного віку, наголосивши, що питання мобілізації та захисту держави залишається внутрішньою справою України.
Україна свідомо не завдає удару по Кримському мосту, хоча має його у переліку законних військових цілей.
Російський правитель Володимир Путін фактично підтвердив, що удари України по логістичній та енергетичній інфраструктурі створили для Москви серйозні труднощі із забезпеченням окупованого Криму.
Наступне засідання міжнародної "Коаліції охочих", яка працює над довгостроковими гарантіями безпеки для України, планують провести безпосередньо в Україні.
Після чергового масованого удару Росії по Україні президент Володимир Зеленський звернувся до міжнародних партнерів із закликом якнайшвидше посилити санкційний та технологічний тиск на Кремль.
Понад два десятки держав уже погодили спільний механізм розгортання міжнародного контингенту в Україні після досягнення режиму припинення вогню.
Франція розглядає можливість суттєво поглибити військово-технічне співробітництво з Україною, яке передбачає не лише передачу сучасних багатоцільових винищувачів Rafale, а й надання ліцензій для розвитку їхнього виробництва та обслуговування.
Наступний опалювальний сезон може знову стати серйозним випробуванням для України через високу ймовірність нових російських ударів по енергетичній інфраструктурі.