Путіну достатньо подивитися в дзеркало: Кулеба назвав причину того, чому сусіди РФ прагнуть вступити в НАТО
Своїми діями Росія підштовхує сусідні з нею країни до вступу в Північноатлантичний альянс. А Україна свій вибір давно зробила, наголосив очільник зовнішньополітичного відомства Дмитро Кулеба.
Парадокс полягає у тому, що саме дії Російської Федерації мотивують сусідні з нею країни прагнути до колективної безпеки в Північноатлантичному альянсі. Протягом десятиліть РФ створювала пояс конфліктів уздовж своїх кордонів, й у тій чи іншій формі підривала безпеку майже всіх сусідніх з нею країн, заявив глава МЗС Дмитро Кулеба у розмові з німецьким виданням Bild.
Як зазначив міністр, якщо глава Кремля Володимир Путін хоче дізнатися, чому сусіди прагнуть вступити в НАТО, "йому достатньо подивитися в дзеркало". Кулеба наголосив, що рішення про вступ України в НАТО ухвалюють виключно сама Україна та 30 держав-членів. "Україна свій вибір давно зробила. Ми прагнемо вступити в НАТО. Це записано в Конституції і стратегії зовнішньополітичної діяльності. Більшість українців підтримують цей курс і підтримка продовжує зростати. НАТО - це оборонний альянс, і він не тягне жодну країну до свого складу примусово", - зазначив Кулеба.
ASPI news інформувало, що Україна тісно співпрацює зі своїми союзниками та партнерами для впровадження комплексного трирівневого пакета зі стримування Росії від подальшої агресії. Під час переговорів світова спільнота показала Росії, що вона твердо стоїть на боці України, заявив Кулеба. Також міністр наголосив, що Україна очікує від європейських партнерів твердого курсу протидії російським загрозам та спробам залякування. Дмитро Кулеба впевнений, що жодні бізнес-інтереси чи симпатії до президента Росії Володимира Путіна не варті того, щоб допустити нову криваву війну в Європі.
Російські удари по релігійних спорудах в Україні можуть бути не випадковими наслідками бойових дій, а частиною ширшої стратегії залякування та руйнування культурної ідентичності країни.
Російський лідер Володимир Путін знову заявив про нібито успіхи армії РФ на фронті та продовжив погрожувальну риторику щодо України.
У Кремлі офіційно спростували інформацію про те, що самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко міг передавати будь-які послання від президента України Володимир Зеленський російському керівництву.
Росія неодноразово змінювала терміни, встановлені для захоплення Донецької області, і фактично вже щонайменше п’ятнадцять разів переносила власні військові дедлайни.
Українські далекобійні безпілотники продовжують системно вражати ключову нафтопереробну інфраструктуру Росії, і станом на зараз щонайменше вісім із десяти найбільших нафтопереробних заводів РФ уже зазнали атак. \
Україна буде продовжувати відповідати на російські атаки таким чином, щоб системно послаблювати можливості Росії вести та затягувати війну.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.
Російські удари по релігійних спорудах в Україні можуть бути не випадковими наслідками бойових дій, а частиною ширшої стратегії залякування та руйнування культурної ідентичності країни.
Російський лідер Володимир Путін знову заявив про нібито успіхи армії РФ на фронті та продовжив погрожувальну риторику щодо України.
У Кремлі офіційно спростували інформацію про те, що самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко міг передавати будь-які послання від президента України Володимир Зеленський російському керівництву.
Росія неодноразово змінювала терміни, встановлені для захоплення Донецької області, і фактично вже щонайменше п’ятнадцять разів переносила власні військові дедлайни.