Рада призначила в. о. голови Антимонопольного комітету Ольгу Піщанську: що відомо
Народні депутати призначили тимчасового керівника АМКУ. В.о. голови комітету стала перша заступниця голови комітету Ольга Піщанська.
Верховна Рада у понеділок, 6 липня, ухвалила постанову про призначення Ольги Піщанської в.о. голови Антимонопольного комітету України. Про це того ж дня увечері повідомила пресслужба АМКУ.
За повідомленням, Ольга Станіславівна Піщанська досі була першою заступницею колишнього очільника відомства Юрія Терентьєва, а також державною уповноваженою в АМКУ. На цій посаді вона працювала з 2 вересня 2019 року.
Піщанській 44 роки, вона має вищу технічну та економічну освіту. Має діючий сертифікат проєктного менеджера AFM, а зараз здобуває ступінь MBA Единбурзької бізнес-школи. Працювала в інженерно-проєктних підрозділах "Криворіжсталі" та інших приватних компаній. Останнє місце роботи до АМК - комерційний директор ТОВ "СТЕМ Інжиніринг".
Нагадаємо, ASPI news повідомляло, що парламент звільнив голову АМКУ Юрія Терентьєва 3 липня у зв'язку з поданою ним заявою "за власним бажанням". За це рішення проголосували 226 народних депутатів.
Також повідомлялося, що народний депутат "Слуги народу" Данило Гетманцев прокоментував резонансні відставки голови Антимонопольного комітету Юрія Терентьєва та керівника Національного банку України Якова Смолія.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що Москва нібито відмовилася від пропозиції України обмежити масштаби бойових дій та припинити частину ударів.
Російський лідер Володимир Путін може опинитися перед складним стратегічним рішенням через посилення українських ударів по окупованому Криму: або шукати шлях до переговорів, або піти на різке підвищення ставок у війні.
Речник Військово-Морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук заявив, що удари по російській логістиці в окупованому Криму є не окремими атаками, а частиною масштабної багаторівневої операції, яку Україна послідовно розвиває протягом кількох років.
Президент України Володимир Зеленський повідомив про встановлення погруддя видатного українського гетьмана Івана Мазепи на території Києво-Печерської лаври, назвавши цей крок відновленням історичної справедливості та поверненням постаті одного з найвизначніших діячів української історії до місця, з яким він був тісно пов’язаний.
Російські силовики затримали та взяли під варту ветерана, який публічно виступив із погрозами на адресу президента РФ Володимира Путіна.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що потенційні переговори з українським лідером Володимиром Зеленським можуть відбутися у Мінську.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.