Сибіга назвав три головні цілі української дипломатії: мир, ЄС і НАТО
Андрій Сибіга під час виступу у Верховній Раді окреслив ключові завдання української дипломатії на новому етапі війни. Серед головних пріоритетів він назвав досягнення справедливого миру, вступ України до Європейського Союзу та НАТО, а також посилення зв’язків зі світовим українством.
Окремо міністр наголосив на необхідності зміцнення протиповітряної оборони, захисту від балістичних ракет і забезпечення підтримки України напередодні зими.
Під час виступу в парламенті перед голосуванням щодо призначення на посаду міністра закордонних справ України Андрій Сибіга представив своє бачення подальшої роботи дипломатичного відомства. За його словами, Україна перебуває на визначальному етапі війни, коли дипломатія набуває особливого значення, а завершення війни має залишатися найважливішим завданням держави.
Сибіга наголосив, що нинішня ситуація створює для української дипломатії одночасно великі можливості та безпрецедентні виклики. Він зазначив, що Україна, попри війну, зберегла підтримку міжнародних партнерів, домоглася розблокування 90 млрд євро від Європейського Союзу, посилила санкційний тиск на Росію, створила спеціальний трибунал щодо злочину агресії та розширила дипломатичну присутність у світі.
Окремим результатом дипломатичної роботи Сибіга назвав початок переговорного процесу з ЄС. Україна вже відкрила перші переговорні кластери та, за його словами, має намір максимально швидко просуватися до відкриття всіх напрямів переговорів про вступ.
Водночас глава МЗС підкреслив, що до завершення війни жоден із досягнутих результатів не можна вважати достатнім. Саме тому дипломатичне відомство визначило три основні напрями роботи — справедливий мир, європейську та євроатлантичну інтеграцію і роботу зі світовим українством.
Першим і головним пріоритетом Сибіга назвав справедливе завершення війни. На його думку, для цього Україні потрібна не лише сила на полі бою, а й сильна позиція за столом переговорів. Саме тут дипломатія, як зазначив міністр, виходить на передній план.
Україна розраховує на подальше залучення Сполучених Штатів до дипломатичних зусиль, активну роль європейських держав та посилення тиску на Москву. Паралельно Київ має намір зміцнювати власні оборонні можливості, оскільки військова спроможність залишається одним із ключових факторів переговорної позиції держави.
Особливу увагу Сибіга приділив посиленню української протиповітряної оборони. Найбільш нагальним завданням він назвав зміцнення повітряного щита та захист від балістичних ракет. Для цього Україна планує активніше залучати союзників, домагаючись необхідних систем і озброєнь.
За словами міністра, Києву потрібна не просто достатня кількість зброї, а можливість забезпечити паритет або перевагу на критично важливих напрямках. Україна також прагне до самодостатності у виробництві ключових видів озброєння.
Сибіга повідомив, що зараз існує одинадцять коаліцій, які працюють у різних оборонних сферах. Серед них — нещодавно створена антибалістична коаліція. Крім того, восени планується створення ще однієї геополітичної ініціативи — Карпатської.
Напередодні зимового періоду дипломатія також працює над залученням міжнародної підтримки для української енергетики. За словами Сибіги, йдеться не лише про допомогу у відновленні пошкодженої інфраструктури, а й про посилення загальної стійкості України перед новими можливими ударами.
Другим стратегічним напрямом міністр назвав вступ України до Європейського Союзу. Київ, за його словами, прагне якнайшвидше відкрити всі переговорні кластери та продовжити роботу з європейськими партнерами.
Сибіга зазначив, що Україна працює із сусідніми державами, ключовими європейськими столицями та Брюсселем. При цьому українська дипломатія робитиме ставку на прагматичне добросусідство. Міністр наголосив, що практичні інтереси мають переважати над емоційними суперечностями.
Європейська інтеграція, за його словами, має залишатися одним із головних напрямів зовнішньої політики України незалежно від поточних викликів. Просування до ЄС розглядається не лише як політичний процес, а й як важливий інструмент економічного та інституційного розвитку держави.
Не менш важливим Сибіга назвав євроатлантичний напрям. Він запевнив, що інтеграція України до НАТО залишається незмінним пріоритетом. Водночас, за його словами, ця робота поступово переходить у практичну площину: Україна має намір максимально використовувати всі доступні формати взаємодії з Альянсом уже зараз.
Окремо міністр зупинився на українському продовольчому експорті через Чорне море. Україна вже домовляється із сусідніми державами щодо транзиту, працює над відновленням Шляхів солідарності та шукає додаткові способи забезпечення свободи судноплавства.
Цей напрям має особливе значення для української економіки, оскільки можливість безпечного експорту аграрної та іншої продукції безпосередньо впливає на валютні надходження та роботу українського бізнесу. Тому дипломатичні зусилля спрямовані не лише на військово-політичну підтримку, а й на збереження доступу України до міжнародних ринків.
Третім пріоритетом Сибіга назвав світове українство. Йдеться про збереження зв’язків українців за кордоном із Україною, підтримку національної ідентичності та захист їхніх прав.
Міністр також наголосив на необхідності посилювати присутність України у світі та розвивати цифровізацію консульських і державних послуг. У цьому напрямі дипломатія має працювати не лише з урядами інших країн, а й безпосередньо з українськими громадами за кордоном.
Загальну концепцію роботи зовнішньополітичного відомства Сибіга визначив як максимальну прагматизацію та економізацію дипломатії. За його словами, головним показником ефективності має бути конкретний результат.
Йдеться про практичні здобутки для України — від отримання військової допомоги та посилення протиповітряної оборони до відкриття переговорних напрямів із ЄС, нових санкцій проти Росії, підтримки енергетики та пошуку нових можливостей для українського експорту.
Наприкінці виступу Сибіга підкреслив, що дипломатії доведеться боротися за кожне рішення міжнародних партнерів. Серед завдань він назвав отримання необхідного озброєння, просування переговорів щодо вступу до ЄС, відкриття нових ринків для українських експортерів, посилення санкційного тиску на Росію та залучення допомоги для енергетичної системи.
Таким чином, запропонована Сибігою модель зовнішньої політики передбачає одночасну роботу на кількох фронтах. Україна прагне завершити війну на справедливих умовах, зміцнити оборонні можливості, прискорити рух до ЄС і НАТО, забезпечити стійкість економіки та енергетики, а також зберегти зв’язок із мільйонами українців, які перебувають за межами країни.
За словами Сибіги, українська дипломатія готова до цієї роботи разом із парламентом, урядом та всією державою. Його виступ у Верховній Раді фактично став презентацією ключових напрямів, за якими МЗС пропонує діяти на наступному етапі війни та міжнародної інтеграції України.
Лід: Новопризначений міністр оборони України Євгеній Хмара у Верховній Раді окреслив головні напрями роботи відомства.
Президент України Володимир Зеленський підписав указ про звільнення Ірини Мудрої з посади заступниці керівника Офісу президента. Відповідний документ глава держави оприлюднив 19 серпня, поставивши крапку в роботі Мудрої на цій посаді.
Лід: Президент України Володимир Зеленський відреагував на смертельну атаку російського FPV-дрона по цивільній маршрутці в Херсоні, де загинули четверо людей і ще п’ятеро були поранені.
Україна має намір активізувати міжнародні переговори щодо використання заморожених російських активів для допомоги у відновленні держави та забезпеченні її макрофінансової стабільності.
Росія не розглядає варіант припинення війни проти України шляхом фіксації нинішньої лінії зіткнення.
Народний депутат від «Слуги народу» Андрій Жупанин заявив про складання депутатських повноважень. Заступник голови парламентського комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг пояснив своє рішення бажанням застосувати отримані за роки роботи знання безпосередньо в енергетичному секторі та допомогти Україні підготуватися до надзвичайно складного опалювального сезону.
Народний депутат від фракції «Слуга народу» Остап Шипайло подав заяву про складання депутатських повноважень. Про це повідомила речниця парламентської фракції Юлія Палійчук. За її словами, аналогічну заяву раніше написав і депутат Андрій Жупанин, тож фракція готується до чергових кадрових змін.
У Верховній Раді відбулися одразу кілька кадрових змін: Богдан Моркляник і Вікторія Рєще знікова склали присягу народних депутатів, а Мар’яна Безугла знову приєдналася до парламентської фракції «Слуга народу».
Володимир Зеленський провів зустріч із першим віцепрем’єр-міністром — міністром енергетики Денисом Шмигалем і заслухав доповідь про стан української енергосистеми після російських ударів.
Лід: Новопризначений міністр оборони України Євгеній Хмара у Верховній Раді окреслив головні напрями роботи відомства.
Президент України Володимир Зеленський підписав указ про звільнення Ірини Мудрої з посади заступниці керівника Офісу президента. Відповідний документ глава держави оприлюднив 19 серпня, поставивши крапку в роботі Мудрої на цій посаді.
Лід: Президент України Володимир Зеленський відреагував на смертельну атаку російського FPV-дрона по цивільній маршрутці в Херсоні, де загинули четверо людей і ще п’ятеро були поранені.