"Радіо Свобода" повідомило про угоду, яку РФ пропонувала Україні на початку вторгнення
Росія на початку повномасштабної війни запропонувала Україні так звану "мирну угоду", яка нагадувала вимогу капітуляції. Серед пропозицій скорочення української армії, а також вимога, щоб Київ платив за відновлення Донбасу.
Про це повідомило "Радіо Свобода". За інформацією видання, проект має назву "Договір про врегулювання ситуації в Україні та нейтралітет України", датований 7 березня 2022 року, через 11 днів після того, як РФ почала повномасштабне вторгнення, і через тиждень після початку переговорів між Києвом та Москвою.
Документ був створений Кремлем та переданий українській делегації 7 березня 2022 року під час третього раунду російсько-українських переговорів в Біловезькій пущі в Білорусі. Як зазначає видання, це перший відомий документ, який викладає умови росіян щодо мирної угоди після початку повномасштабного вторгнення. "Якби українська влада пішла на ці умови, то це б перетворило Україну на маріонеткове утворення, з фіктивним нейтральним статусом, із крихітною беззубою армією, без захисту з боку держав НАТО та без шансів відновити контроль над Кримом чи Донбасом, довелося б визнати незалежність Донецької і Луганської області в цілому, а також великих територій, які на той час ще були під контролем Києва", - йдеться в матеріалі.
Проект містить 6 сторінок основного договору та 4 сторінки додатків. 18 статей охоплюють різні сфери: параметри нейтралітету України (військові та міжнародні зобов'язання), питання кордонів, гуманітарні питання (мова, релігія, історія), а також зняття санкцій з РФ.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що Олександр Лукашенко отримав обмежений час для демонтажу обладнання на території Білорусі, яке, за даними Києва, використовується Росією для керування та коригування ударних дронів по Україні.
Російське керівництво заявило про необхідність зміни підходу Європи до війни в Україні, фактично намагаючись перекласти відповідальність за дипломатичний процес на західні країни та домогтися вигідних для Кремля умов.
Аналітики Інституту вивчення війни заявили, що удари України по Москві та Московській області продемонстрували вразливість російської системи безпеки й показали, що навіть столиця країни-агресора не має абсолютного захисту від сучасних далекобійних засобів.
Глава російського МЗС Сергій Лавров заявив, що Кремль не готовий приймати підходи європейських країн до врегулювання війни в Україні, продемонструвавши, що Москва продовжує наполягати на власному баченні переговорного процесу.
Президент України Володимир Зеленський заявив про сподівання на відновлення переговорного процесу щодо завершення війни, однак наголосив, що майбутні дипломатичні кроки мають бути змістовними та за участі міжнародних партнерів.
Президент України Володимир Зеленський заявив про сподівання на відновлення переговорного процесу щодо завершення війни, однак наголосив, що майбутні дипломатичні кроки мають бути змістовними та за участі міжнародних партнерів.
Російський лідер Володимир Путін не зробив публічної заяви після масштабної атаки безпілотників на Москву, і така пауза, на думку аналітиків, могла бути не випадковістю, а спробою зберегти образ контролю та не показувати наслідки війни для російської столиці.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що відмовляється від високої державної відзнаки Польщі на знак протесту проти рішення Варшави позбавити президента України Володимира Зеленського ордена Білого Орла, назвавши такий крок стратегічною помилкою.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив про новий етап військової підтримки України, який включає передачу тризначної кількості ракет “повітря–повітря” із запасів Бундесверу, а також розгортання спільного виробництва наземних роботизованих комплексів із українськими партнерами.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що Олександр Лукашенко отримав обмежений час для демонтажу обладнання на території Білорусі, яке, за даними Києва, використовується Росією для керування та коригування ударних дронів по Україні.
Російське керівництво заявило про необхідність зміни підходу Європи до війни в Україні, фактично намагаючись перекласти відповідальність за дипломатичний процес на західні країни та домогтися вигідних для Кремля умов.
Аналітики Інституту вивчення війни заявили, що удари України по Москві та Московській області продемонстрували вразливість російської системи безпеки й показали, що навіть столиця країни-агресора не має абсолютного захисту від сучасних далекобійних засобів.
Глава російського МЗС Сергій Лавров заявив, що Кремль не готовий приймати підходи європейських країн до врегулювання війни в Україні, продемонструвавши, що Москва продовжує наполягати на власному баченні переговорного процесу.