"Радіо Свобода" повідомило про угоду, яку РФ пропонувала Україні на початку вторгнення
Росія на початку повномасштабної війни запропонувала Україні так звану "мирну угоду", яка нагадувала вимогу капітуляції. Серед пропозицій скорочення української армії, а також вимога, щоб Київ платив за відновлення Донбасу.
Про це повідомило "Радіо Свобода". За інформацією видання, проект має назву "Договір про врегулювання ситуації в Україні та нейтралітет України", датований 7 березня 2022 року, через 11 днів після того, як РФ почала повномасштабне вторгнення, і через тиждень після початку переговорів між Києвом та Москвою.
Документ був створений Кремлем та переданий українській делегації 7 березня 2022 року під час третього раунду російсько-українських переговорів в Біловезькій пущі в Білорусі. Як зазначає видання, це перший відомий документ, який викладає умови росіян щодо мирної угоди після початку повномасштабного вторгнення. "Якби українська влада пішла на ці умови, то це б перетворило Україну на маріонеткове утворення, з фіктивним нейтральним статусом, із крихітною беззубою армією, без захисту з боку держав НАТО та без шансів відновити контроль над Кримом чи Донбасом, довелося б визнати незалежність Донецької і Луганської області в цілому, а також великих територій, які на той час ще були під контролем Києва", - йдеться в матеріалі.
Проект містить 6 сторінок основного договору та 4 сторінки додатків. 18 статей охоплюють різні сфери: параметри нейтралітету України (військові та міжнародні зобов'язання), питання кордонів, гуманітарні питання (мова, релігія, історія), а також зняття санкцій з РФ.
Спроби президента США Дональда Трампа прискорити дипломатичний процес навколо війни Росії проти України дедалі частіше викликають занепокоєння серед європейських партнерів. У Європі побоюються, що надмірна ставка Вашингтона на швидке політичне рішення може не врахувати позицію Києва та складність переговорів із Москвою.
Масовані російські атаки по українських містах є не лише спробою завдати фізичної шкоди інфраструктурі, а й частиною ширшої стратегії Кремля, спрямованої на тиск на Україну та її міжнародних партнерів.
Міністр оборони Михайло Федоров разом із головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським та начальником Генерального штабу Андрієм Гнатовим провели масштабну онлайн-нараду з більш ніж 300 командирами бригад і корпусів, присвячену запуску першого етапу комплексної реформи Сил оборони.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що фінансування України стане однією з ключових тем майбутнього саміту «Групи семи». Європейський Союз уже підготував масштабний пакет фінансової підтримки, однак для повного покриття потреб Києва Брюссель очікує додаткової участі міжнародних партнерів.
Україна продовжує прискорювати рух до членства в Європейському Союзі та планує виконати необхідні критерії для подальшого просування переговорного процесу у визначені урядом терміни.
Президент США Дональд Трамп заявив, що після окремих розмов із президентом України Володимиром Зеленським та очільником Кремля Володимиром Путіним бачить можливість досягти певного прогресу у напрямку завершення війни.
Міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро різко засудив російський удар по Києво-Печерській лаврі, заявивши, що пошкодження однієї з найважливіших святинь України має такий самий символічний масштаб, як для французів було б руйнування Нотр-Даму або базиліки Сен-Дені.
Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що Мінськ не планує військових дій проти України, а також попросив вибачення у президента України Володимира Зеленського за свої попередні різкі висловлювання.
Сполучені Штати активізували увагу до України після досягнення важливих домовленостей на міжнародному рівні, зосередивши дипломатичні зусилля на питаннях завершення війни, підтримки Києва та майбутніх гарантій безпеки.
Відповідні дописи президент опублікував у соціальних мережах.
Спроби президента США Дональда Трампа прискорити дипломатичний процес навколо війни Росії проти України дедалі частіше викликають занепокоєння серед європейських партнерів. У Європі побоюються, що надмірна ставка Вашингтона на швидке політичне рішення може не врахувати позицію Києва та складність переговорів із Москвою.
Масовані російські атаки по українських містах є не лише спробою завдати фізичної шкоди інфраструктурі, а й частиною ширшої стратегії Кремля, спрямованої на тиск на Україну та її міжнародних партнерів.
Міністр оборони Михайло Федоров разом із головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським та начальником Генерального штабу Андрієм Гнатовим провели масштабну онлайн-нараду з більш ніж 300 командирами бригад і корпусів, присвячену запуску першого етапу комплексної реформи Сил оборони.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що фінансування України стане однією з ключових тем майбутнього саміту «Групи семи». Європейський Союз уже підготував масштабний пакет фінансової підтримки, однак для повного покриття потреб Києва Брюссель очікує додаткової участі міжнародних партнерів.