Радник Байдена Салліван анонсував підписання безпекової угоди між Україною та США на саміті G7 = Єрмак
Радник із національної безпеки президента США Джейк Салліван анонсував підписання безпекової угоди між Україною та Сполученими Штатами на саміті G7 уже цього тижня, повідомив керівник Офісу президента України Андрій Єрмак.
"Мій добрий друг, радник з нацбезпеки президента США Джейк Салліван анонсував підписання безпекової угоди між Україною та Сполученими Штатами на саміті G7 вже цього тижня, який відвідає президент України Володимир Зеленський. Це буде вже 16-та угода. Велика честь очолювати команду делегації щодо підписання безпекових гарантій", - написав Єрмак у телеграм-каналі в середу.
"Ми пройшли великий шлях співпраці з США, і вся команда зробила велику роботу, щоб ця майбутня угода стала можливою", - зазначив керівник Офісу президента.
Він нагадав, що за дорученням президента України Володимира Зеленського навесні 2022 року було створено Міжнародну робочу групу з питань гарантій безпеки. "Андерс Фог Расмуссен і я стали співголовами. У вересні 2022 року група презентувала Київський безпековий договір. Він заклав основу для Спільної декларації країн Великої сімки про підтримку України. Декларація, у свою чергу, окреслила систему двосторонніх угод між Україною та союзними державами щодо зобов'язань у сфері безпеки. Наразі Україна працює над цими конкретними договорами", - уточнив Єрмак.
Він додав, що нещодавно президент України зустрічався з Джо Байденом. "Лідери говорили про важливість безпеки для відновлення нашої держави. Ми з Джейком Салліваном працювали над багатьма треками, включно з тими, які стосуються озброєнь від самого початку широкомасштабного вторгнення. І також у постійному діалозі готували майбутню угоду. Я щиро вдячний за роботу нашій команді, а також союзникам. Чекаємо саміту G7", - підсумував глава Офісу президента України.
Росія може бути змушена сісти за стіл переговорів щодо завершення війни та майбутнього окупованого Криму, якщо на півострові різко погіршиться ситуація з логістикою, постачанням пального та функціонуванням критичної інфраструктури.
Майбутня безпека Європи без повноцінної участі Сполучених Штатів дедалі більше залежатиме від ролі України, її армії та бойового досвіду.
Далекобійні удари України по стратегічних об’єктах на території Росії, включно з нафтопереробною інфраструктурою та підприємствами військового призначення, спричинили зростання напруги всередині російських еліт і посилили відчуття невизначеності в економічній та політичній системі РФ.
Російські удари по релігійних спорудах в Україні можуть бути не випадковими наслідками бойових дій, а частиною ширшої стратегії залякування та руйнування культурної ідентичності країни.
Російський лідер Володимир Путін знову заявив про нібито успіхи армії РФ на фронті та продовжив погрожувальну риторику щодо України.
У Кремлі офіційно спростували інформацію про те, що самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко міг передавати будь-які послання від президента України Володимир Зеленський російському керівництву.
Росія неодноразово змінювала терміни, встановлені для захоплення Донецької області, і фактично вже щонайменше п’ятнадцять разів переносила власні військові дедлайни.
Українські далекобійні безпілотники продовжують системно вражати ключову нафтопереробну інфраструктуру Росії, і станом на зараз щонайменше вісім із десяти найбільших нафтопереробних заводів РФ уже зазнали атак. \
Україна буде продовжувати відповідати на російські атаки таким чином, щоб системно послаблювати можливості Росії вести та затягувати війну.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Росія може бути змушена сісти за стіл переговорів щодо завершення війни та майбутнього окупованого Криму, якщо на півострові різко погіршиться ситуація з логістикою, постачанням пального та функціонуванням критичної інфраструктури.
Майбутня безпека Європи без повноцінної участі Сполучених Штатів дедалі більше залежатиме від ролі України, її армії та бойового досвіду.
Далекобійні удари України по стратегічних об’єктах на території Росії, включно з нафтопереробною інфраструктурою та підприємствами військового призначення, спричинили зростання напруги всередині російських еліт і посилили відчуття невизначеності в економічній та політичній системі РФ.
Російські удари по релігійних спорудах в Україні можуть бути не випадковими наслідками бойових дій, а частиною ширшої стратегії залякування та руйнування культурної ідентичності країни.